LMillustrated- сторінка 4

Divoche.Media

Вдячність без кордонів, або Чому надавати та приймати допомогу — це випробування

«Боже, ну який добряга!» — відгукуються про людей, які забезпечують тих, у кого тимчасова скрута або від народження менше соціальних привілеїв, ніж у них. Вони приймають їх жити до себе, оплачують навчання/лікування, знаходять потрібні їм контакти.  Інколи це робиться задля того, щоб…
27.01.2023

Ціла валіза провини

Я швидко звикла до спання на коридорній підлозі. На килимку для йоги під шаром теплої ковдри у ці дні мені набагато затишніше, ніж у ліжку, яке тепер навіює один-єдиний спогад — про вибухи на світанку, що підкинули нас із теплих ковдр і…
05.04.2022

Проповідь із внутрішньої церкви зґвалтованої людини

Українка в мені говорить, що всі випадки зґвалтування під час війни мусять бути оприлюднені, публічно засуджені, занесені до реєстрів, винні покарані. Крапка. Те саме говорять правозахисниця і журналістка. Тим часом інша частина мене, дівчина, яка пережила зґвалтування в мирні часи, відчуває провину…
01.04.2022

Те, що відкладено на завтра

Відтоді, як у перший день війни ми перекочували жити в коридорний простір і познімали дзеркальні стулки із вбудованих шаф, я маю можливість щодня споглядати своє відкладене на потім життя.  Я роздивляюсь полиці шафи, що тягнуться вздовж усього коридору, так, наче вперше бачу…
30.03.2022

Бій із провиною у трьох діях і п’яти ударах

Я стою перед Бранденбурзькими воротами, довкола море українських прапорів, зі сцени хтось кричить «Слава Україні», люди усміхаються, діти бігають, я панічно шукаю медиків. Мені потрібна допомога, мені терміново потрібна допомога. Мені перехоплює подих, я хочу сісти на бордюр і кричати. «Ти з…
29.03.2022

«Треба рушати в точку неспокою й бути корисною там». Історії жінок, які записались у ТрО

На початку війни було непросто записатися в територіальну оборону (ТрО). Непросто, адже для цього ви мали б вистояти кілометрову чергу. Поміж охочих обороняти міста було чимало жінок. Розповідаємо історії киянок, які з перших днів війни записались у ТрО. Маргарита Рівчаченко, 25 років,…
28.03.2022
Турбота про себе зараз — це турбота про щонайменше одного українця

Турбота про себе зараз — це турбота про щонайменше одного українця

У ці дні березня зазвичай основна тема розмов журналістів зі мною — переведення стрілок годинника, плюси й мінуси зимового і літнього часу для території України та перечитування особистих історій кожного, кому щось подобається чи ні у цьому контексті. Також у березні мене…
28.03.2022

«Хочеться всю лють і енергію спрямувати на відновлення України після перемоги». Історії волонтерок 

Майдан та початок війни на Донбасі запустили потужну хвилю волонтерства в Україні. Закономірно в кризові часи люди об‘єднуються для розв‘язання спільних проблем.  Повномасштабна війна в Україні знову підштовхнула людей до активної допомоги одне одному. Ми поговорили з жінками, які займаються волонтерством від…
23.03.2022

Голосами поеток. І тоді я зможу писати, не тримаючи в голові карту бойових дій

Навряд чи зараз ви багато читаєте. Сюжетні легкі (і не тільки) історії важко перетравити, ще складніше зануритись у них у часи війни, навіть якщо ви зараз в умовній безпеці. Здається, книжки перестали бути нашими супутниками, принаймні, доки ми чуємо сирени і вибухи,…
21.03.2022

Нас «кадирівці» використовували як живий щит. Монологи жінок із Бородянки

Бородянка — давнє селище. Під назвою Козятичі воно колись зустріло нашестя татаро-монголів. Орда повністю зруйнувала його, але пізніше поселення було відбудоване. Я кілька років прожила у Бородянці, коли працювала вчителькою української мови в одній зі шкіл району. Тому писати про те, як…
20.03.2022

Не кохайте (собі) мозок: як говорити з тими, хто на війні

Ми проаналізували близько 10 матеріалів західних інституцій щодо комунікації між близькими людьми під час війни і довго думали, як розлого і м’яко пояснити, що головна рекомендація проста і доступна: не задовбуйте. Себе і ближнього, просто не робіть цього. Краще дихайте. Потім ми…
19.03.2022

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найпопулярнішими статтями.

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 10 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте DIVOCHE.MEDIA — від 200 гривень. Дякуємо!

Читайте нас у Telegram-каналі, у Facebook та Instagram. Підписуйтесь на нас на Patreon.

Погода