Ми проаналізували близько 10 матеріалів західних інституцій щодо комунікації між близькими людьми під час війни і довго думали, як розлого і м’яко пояснити, що головна рекомендація проста і доступна: не задовбуйте.
Себе і ближнього, просто не робіть цього. Краще дихайте. Потім ми подихали трохи самі і все-таки зробили цей матеріал, бо жарти жартами, а кілька дієвих порад ще ніколи не були зайвими.
Отже, як говорити з тими, хто зараз на війні, та зберегти ваші стосунки?
Не очікуйте. Теплих слів, стабільного зв’язку, детальної інформації, планів на майбутнє, турботи — все це законсервувалося (не щезло!) до перемоги. Зараз мозок і тіло того, хто воює, у повній мобілізації. Це захист і це зброя. Це не означає, що ви не важливі, що про вас не думають, що зустрічі з вами не чекають. Це означає, що всі ресурси вашої близької людини спрямовані на виживання і перемогу. І це дуже добре, правда? Не намагайтесь пробити цю броню, якщо ваша близька людина її вдягла. Будьте стійкими до викликів свого часу і повторюйте собі як мантру: «Це не про мене». Потрібен час. Ці зміни — не про ваші стосунки, ці зміни — про війну.
Не панікуйте. Ви можете бачити страшні новини, можете не мати зв’язку — кілька годин чи навіть днів, можете почути щось неприємне, вам можуть сказати, що не хочуть говорити. Це нормально. Так, межі нормальності зсунулися, це війна. Страшне і непередбачуване відбувається постійно, якісь емоційні реакції можуть бути дивними, здаватись «неадекватними» — так діє захист нашої психіки. Зараз зарано говорити про якісь наслідки. Певність можна відчувати тільки в моменті — і це великий виклик. Але паніка — ворог. Не давайте їй фору і не дозволяйте керувати вами. Перш ніж будь-що зробити, сказати чи написати, переконайтесь, що ви подихали, що ви спокійні та раціональні.
Плекайте стійкість до невизначеності. Біч людства. І головна проблема війни. Невизначеність дуже виснажує, але найгірше в ній те, що ми нічого з нею не можемо зробити. В мирний час це не відчувається так гостро, але насправді ми маємо дуже мало контролю. Рано чи пізно нам доведеться це просто прийняти — невизначеність є і я на неї не впливаю. Я не знаю, що буде за годину, кілька днів чи місяців. Я не знаю, кого я побачу ще, кого втрачу. Я не знаю, як далі розгорнеться моє життя. Але перше — мені некорисно надміру переживати через це, бо це все одно не додасть певності, а тільки виснажить мене. І друге — я можу зосередитись на тих речах, які є для мене корисними і які я дійсно можу контролювати: моя робота, моя волонтерська діяльність, мої плани і варіанти змін до них, мої рідні, про яких я можу піклуватися зараз тощо.
Не вимагайте. Це буде довга рекомендація. Спілкування з вами не має бути єдиною дією, окрім війни. Будь-кому потрібен простір, потрібні рутина, тиша, спілкування з посестрами/побратимами. Якщо ваша близька людина між бойовими діями і завданнями має таку можливість, можна їй пробачити пропущений дзвінок. Щоб витримувати це, турбуйтесь про себе, майте розклад дня і заняття для мозку і рук. Не вимагайте також точності — в часі, домовленостях, місці перебування, фактах, бойових діях абощо. По-перше, така точність несе в собі небезпеку. Військові не мають права поширювати інформацію. По-друге, це пастка контролю, володіння цією інформацією — тільки ілюзія, що ви на щось впливаєте. Поверніться до пункту про невизначеність і дихайте.
Не порівнюйте. Це взагалі дурна звичка. Але зараз все загострюється, ви маєте бути свідомі, що ви — це оголений нерв. Тому дихайте і стабілізуйтесь, перш ніж робити висновки. Не порівнюйте ваші стосунки до війни та з її початком. Це злі жарти війни. Якщо ви чуєте, як хтось одружився під час війни або відновив стосунки з матір’ю через 10 років, — це не означає, що ваші стосунки з близькою людиною менш значимі, менш міцні чи на межі розпаду. Це лише означає, що ви — інші люди, у вас інші стосунки, інші правила взаємодії, інші способи сказати «я тебе люблю» і відповісти на «як ти?». І це нормально. Якщо ви так не думаєте, поверніться до пункту про очікування.
Будьте у безпеці та будьте підтримкою. Слухайте і чуйте.
Використовуйте час раціонально та не надавайте зайвих значень. Говоріть «я-повідомленнями». Не сваріться, не з’ясовуйте стосунків, це все можна відкласти на потім, а потім, можливо, це вже не матиме значення. Говоріть приємні речі, розказуйте про свій день, свої почуття. Пам’ятайте, що емоції, міміка та інші невербальні речі не передаються через повідомлення. Тому не накручуйтесь. Якщо щось гнітить, краще просто уточніть. А ще краще подихайте, випийте води і подивіться свіжим поглядом.
Виходьте на зв’язок у стабільному (а ще краще — ресурсному) стані.
Ви просто зобов’язані турбуватися про себе. Співпереживання, нехтування своїми потребами, цілодобовий моніторинг новин, виснаження, цілодобова робота тощо — це саморуйнівні дії, що викликані почуттям провини (усвідомленого чи ні).
Єдине, що ви виграєте такими діями — полегшення в моменті.
Натомість, турбуючись про себе, ви маєте:
- сили на роботу, волонтерство;
- сили переживати події стабільно і підтримувати інших;
- сили берегти і продовжувати будувати стосунки;
- ефективність;
- ви накопичуєте ресурс для ще довгої роботи на відновлення України, усвідомлення і пережиття всього, що з нами сталось
Все це — працює на перемогу. Подивіться на ці ваги тверезо. (Спойлер: для цього тверезого погляду вам теж потрібні сили. Вгадайте, що треба зробити? Так, потурбуватись про себе).
Кілька порад щодо відновлення і турботи про себе:
дихайте (це не тільки автоматичний процес, дихання для відновлення — це усвідомлена поведінка. Спробуйте найпростіше — вдих на 4, видих на 8 рахунків, дихаємо діафрагмою, спина рівна, плечі розслаблені, ноги притиснуті до підлоги, поверхневе, але спокійне і повільне дихання. Зробіть кілька кіл і поспостерігайте за своїми відчуттями. You are welcome);
пийте воду (вода — це те, що без смаку і прозоре, все інше — то не вода);
спіть (якщо ви в небезпечних районах, спіть за будь-якої можливості, відкладайте всі інші справи, що не стосуються виживання і спіть; якщо ви у безпеці — дотримуйтесь режиму!);
робіть хоча би раз на день будь-яку маленьку справу, єдиний сенс якої — ваше задоволення (наприклад, ванна чи кава у тиші, пів години читання абощо);
гуляйте і дихайте повітрям (за можливості — у небезпечних місцях, регулярно — у безпечних);
не нехтуйте своїми базовими потребами;
привласнюйте собі своє життя (повертайте звичну рутину, насолоджуйтесь, відпочивайте, заробляйте).
Як не крути, а головна рекомендація лишається незмінною — турбуйтесь про себе. Турбота про себе — і є основою ваших здорових стійких стосунків.
Плекайте любов до себе і ненависть до ворога. Україна — переможе!
