«Мамо, не панікуй». Як говорити та поводитися з дітьми під час війни

від | Бер 16, 2022 | Мами, LMillustrated, Війна в Україні, Досвід материнства, Статті

Час читання: ( Кількість слів: )

24 лютого о шостій ранку я стояла посеред кімнати в одному черевику і не розуміла, що робити. Десь далеко чулися вибухи, я тримала сина за руку. Раптом він сказав: «Мамо, не панікуй. Ми будемо мужні!» Це стало ніби сигналом будильника: треба зібратися і бути захистом для нього, а не навпаки.

Сьогодні в країні не залишилося жодної родини, яку б не зачепили реалії війни. Як правильно говорити з дітьми у цей непростий час? Як їх підтримати? Чим зайняти?

Поради дає психологиня Вікторія Бур:

Діти сприймають ситуацію насамперед через батьків: вони всотують емоції близької людини, переймають поведінку, яку спостерігають у родині. Тому мамам і татам важливо вчитися тримати себе в руках, вибудовувати адекватні реакції на те, що відбувається. Дитині необхідна емоційно стабільна опора: коли поруч такий дорослий, дитина почувається в безпеці. Якщо мама не може впоратися зі своїми почуттями і переживаннями, то малюк не впорається й поготів. У цій ситуації ми можемо спостерігати зміни у поведінці дітей, наприклад:

  • Панічні настрої.
  • Неконтрольована, часта агресія.
  • Тривожність.

Як підтримувати дітей  

Зараз важко давати універсальні поради, які би стовідсотково спрацювали для кожної дитини. Та все ж є загальні рекомендації, які можна і треба виконувати:

Складіть інструкцію

Найперше — усім членам родини потрібен план. Слід розказати дітям, яка послідовність дій буде у тій чи іншій ситуації: що ви будете робити і чому це необхідно. Гарно працює, якщо зафіксувати цю «інструкцію» на папері: візьміть великий аркуш та намагайтеся викласти усі домовленості. Для старших діток підійде метод прописування, з молодшими можна малювати. Зобразіть карту укриття, позначте, що там є і для чого це. Зробіть акцент на входах і виходах, а також закріпіть за кожним членом родини його умовне місце.

Запитуйте про самопочуття

Навіть найменші діти зараз дуже потребують, щоб їх помічали, з їхніми потребами рахувалися. Частіше питайте дитину, як вона почувається. Цікавлячись її станом, ви даєте змогу поділитися тим, що тривожить (як фізично, так і морально). У стресі багато дітей замикаються в собі, можна пропустити щось важливе.

Уникайте маніпуляцій

Це схоже на фразу, яку ми тисячі разів чули в дитинстві: «Там діти голодують, а ти кашу не хочеш». Схожих маніпулятивних діалогів потрібно уникати. Не варто говорити «там діти в підвалах, а ти не слухаєшся», «відійди, ми про доросле говоримо». Давайте інформацію чесно, але спокійно. Для найменших обирайте форму, яку вони здатні зрозуміти.

Проговорюйте емоції

Навіть дорослі часто не вміють ідентифікувати та проживати свої емоції, а дітям зараз це особливо необхідно. Запитайте дитину, який у неї зараз настрій, що вона відчуває. З найменшими вивчайте всі емоції, «легітимізуйте» кожну з них: використайте готові картки, малюнки або самі намалюйте прості «смайлики». Злість, страх, переживання — усі емоції мають право на життя. Намагайтеся не користуватися фразами на кшталт «не переживай», «заспокойся», «досить рюмсати» чи подібними. Це не допоможе, а лише поглибить проблему. Натомість можна сказати: «Я бачу, що наляканий/злишся, це зараз нормально».

Не давайте зайвих обіцянок

Намагаючись підтримати та заспокоїти дитину, ми часто говоримо «все буде добре», «скоро це закінчиться», «нічого не станеться». А також даємо різні обіцянки, які не можемо виконати або не знаємо, чи зможемо. Так робити не варто. Це дає хибну надію і велике розчарування, коли не справджується. Натомість варто сказати «що б не сталося, я буду поряд», «ми разом це вирішуватимемо».

Обіймайтеся

Тілесний контакт допомагає знизити рівень напруги та заспокоїтися. Це велика потреба не лише дітей, а й дорослих. Дуже важливо зараз обійматися з рідними частіше, ніж ви це робили зазвичай.

Дотримуйтеся режиму дня

Навіть під час війни, навіть якщо ви багато часу перебуваєте в укритті. Намагайтеся структурувати час, виконуючи ті самі рутини, що й у звичайному житті: за можливості денний сон, читання улюблених книжок, чищення зубів, прогулянка на вулиці. Усе це допомагає повернути відчуття контролю над власним тілом та життям, що дуже важливо у нашій ситуації.

Звертайтеся до спеціалістів

Якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися, — не соромтеся звернутися до психолога.

Ігри та вправи

«Хто перший добіжить до укриття». Цим досвідом поділилися ізраїльські психологи, і я особисто вже змогла переконатися у його дієвості з власними дітьми. У будинку, де я зараз перебуваю, є двоє діток (чотири та п’ять років): ми застосували цю гру під час тривоги і вони перемкнулися, навіть не злякалися.

«Морський бій». Будь-які ігри, де необхідно перемогти противника, допомагають вивільняти агресію. Якщо ви бачите, що діти грають «у війну», не варто цього лякатися і змушувати їх припинити. Нехай побігають, навіть постріляють. Це допоможе всі переживання та негативні емоції залишити у грі, не переносити їх у реальне життя.

«Обійми метелика». Запропонуйте дитині уявити, що її руки — це крила метелика. Нехай обіймає ними свої плечі, трохи поплескає.

«Водоспад». Дорослий підходить до дитини і погладжує її від плечей до поясу, ніби течуть струмені води.

«Кокон». Права руки дитини обіймає ліве плече, а ліва рука обіймає живіт. У цьому стані можна побути, вкритися пледом. Це заспокоює, знімає напругу.

Творчість: ліплення, малювання, плетіння, будівництво роботів із конструктора або «халабуди» з покривал — усе це гарно відволікає і займає мозок, заспокоює. Тому намагайтеся знайти хоч мінімальні можливості для такої діяльності, де б ви не перебували.

Корисні ресурси

Великий список ігор для дітей в укритті можна знайти тут.

Психологічна допомога для дітей від фонду Маші Єфросініної: заповніть анкету, щоб отримати безоплатну онлайн-консультацію.

Отримати підтримку та поради від інших мам можна у телеграм-чаті.

Всеукраїнський громадський Центр «Волонтер» пропонує психологічну допомогу батькам на гарячій лінії за номерами: +380675679845, +380636614252, +380953271521.

Повний список контактів, які можуть знадобитися батькам під час війни, можна знайти на порталі «ВзаємоДія».

 

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте DIVOCHE.MEDIA — від 50 гривень. Дякуємо!