«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне соціальне коло, — вона потребує особливої підтримки». Як працює під час повномасштабного вторгнення ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”»

/
558 переглядів

Після 24 лютого багато жінок в Україні опинилися у важких життєвих обставинах. Вони втратили домівки та стабільний дохід, переїжджають, тікаючи від війни, і починають життя «з нуля». На цих жінок часто покладено дуже багато обов’язків: бути дітям і за маму, і за тата, підтримувати економічну стійкість родини, шукати та облаштовувати нове житло. Часто їм немає на кого розраховувати, окрім невеличкої соціальної допомоги від держави.

Саме для таких жінок та їхніх родин сьогодні найактивніше працює ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”». Це регіональна організація, яка з 2020 року реалізує краудфандингові та грантові проєкти на підтримку жінок. А від початку повномасштабного вторгнення росії ще й активно підтримує жінок, які вимушено виїхали до громад Рівненської області.

«Жінці потрібна жінка»

До повномасштабного вторгнення «Дія-Рівне» розробляла та впроваджувала невеликі регіональні проєкти, які допомагали розширювати права й можливості жінок, долати проблеми гендерної дискримінації, досягати економічної рівності та розвивати жіноче підприємництво.

«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне коло спілкування, — вона потребує особливої підтримки (а разом із нею — вся родина). Щоб піклуватися про тих, кому зараз особливо важко, ми й працюємо. Зокрема, допомагаємо родинам, які виховують діток з інвалідністю, одиноким людям похилого віку.

До вторгнення ми раз на місяць зустрічалися, обговорювали нагальні проблеми, які є в нашому регіоні у нашої цільової авдиторії, що ми можемо змінити в житті жінок. Реалізовували наші проєкти насамперед завдяки членським внескам, аби забезпечити необхідну базову допомогу тим чи іншим категоріям.

Наприклад, відвідували табір для дітей з особливими потребами “Промінь надії”, підтримували мешканців Здолбунівського геріатричного пансіонату, де проживає приблизно 300 осіб.

Також ми займались організацією нетворкінгів для жінок, які проживають у Рівненській області: вони знайомились між собою та отримували нові можливості через різноманітні навчання, тренінги, підвищення кваліфікації тощо. Це не менш важливо, ніж матеріальна допомога “з рук у руки”. Адже жінці потрібна жінка! Потрібен розвиток, на який часто не вистачає часу чи ресурсів», — розповідає голова правління ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”» Ольга Горкавчук.

«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне соціальне коло, — вона потребує особливої підтримки». Як працює під час повномасштабного вторгнення ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”»
Голова правління ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”» Ольга Горкавчук

«Війна примусила нас переглянути все, що ми робили»

Оглядаючись назад, Ольга зазначає, що раніше не було поштовху, який би примусив організацію робити більше. В стратегії організації ключовим було допомагати жінкам в їхньому розвитку та самореалізації, підтримувати вразливі категорії. А коли такий чинник з’явився, «Дія-Рівне» вийшла зовсім на новий рівень, бо виникли нові виклики, проблеми та потреби.

«Війна примусила нас переглянути все, що ми робили, і стимулювала активний розвиток проєктної та фандрейзингової діяльності. Змінилося все (окрім традиції щомісячних зустрічей команди та постійного навчання). Ми взяли новий курс у діяльності, значно розширили цільову групу, з якою працюємо. Зараз працюємо активно у кількох напрямах: це і грантові проєкти, і вихід на міжнародні проєкти (не тільки жіночі). Відвідуємо міжнародні заходи — тренінги та форуми. Набираємось знань, щоб бути ефективнішими», — ділиться вона.

В організації зібралася команда дуже потужних у своїх напрямах жінок: є психологині, тренерки, власниці бізнесів, соціальні працівниці, керівниці інших громадських організацій. Вони доповнюють одна одну, щоб успішно працювати з різними проблемами, які за останні вісім місяців поглибилися. Так, «Дія-Рівне» фіксує зараз все більше запитів на отримання нових кваліфікацій та психологічну підтримку. Гостро стоїть питання якісної освіти та дозвілля дітей, є необхідність допомагати родинам адаптуватися на новому місці.

Також жінки потребують якісної комунікації, нових знань, отримання нового фаху. Багато хто готовий започаткувати власну справу і потребує менторства та експертних консультацій.

«Проєкти для ВПО ми реалізуємо насамперед у сільській місцевості, бо там у людей можливостей значно менше, ніж у містах. Є ще кілька ідей проєктів для психологічної реабілітації військовослужбовців, які перебувають на Рівненщині, — тут співпрацюватимемо з кількома центрами, які займаються арттерапією».

«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне соціальне коло, — вона потребує особливої підтримки». Як працює під час повномасштабного вторгнення ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”»
Проєкт Local Agro Woman

Хоча громадська організація регіональна, але вона активно співпрацює з ОГС з інших областей, зокрема з Львівщини та Закарпаття, адже західна частина держави найбільше стикнулася з величезною кількістю внутрішньо переміщених осіб та вже має напрацьований досвід роботи. В кожному регіоні є свої перевірені та ефективні інструменти, якими організації діляться та впроваджують у своїх громадах.

«Щоб не ходити навмання, ми спілкуємося з іншими організаціями та обмінюємося практиками й інструментами, які дійсно працюють. Як на мене, це ще раз показує, що адміністративні кордони всередині України зруйнувались після 24 лютого: не важливо, де ти проживаєш, а важливо, що ти робиш і що вмієш», — говорить Ольга.

«З цих зустрічей я виходжу так, ніби в мене за спиною крила»

«Дія-Рівне» майже не припиняла діяльність, була лише невеличка пауза на початку вторгнення. Перші три тижні Ольга перебувала у всіх можливих волонтерських чатах по 12–15 годин на добу. Спочатку — збір коштів на амуніцію, потім — допомога людям, які виїздили з критичних регіонів, закупівля дитячого харчування в прифронтові регіони.

«Ми підтримували одна одну в чаті команди. Коли стало ясно, що це швидко не закінчиться, і в багатьох почали опускатися руки, дуже допомогла комунікація у внутрішньому чаті ГО. Ми щодня ділилися своїми маленькими ініціативами: хтось із дівчат плів сітки, хтось очолював волонтерські центри, інші шукали речі для ВПО чи збирали допомогу військовим. Це показало ще раз, що поодинці ми ніби-то робили мало, але разом — справді неймовірні речі. Ми побачили, наскільки потужно працює об’єднання. На запит у чаті про ту чи іншу допомогу за п’ять хвилин знаходилися потрібні люди, контакти, підтримка», — згадує Ольга.

Зараз команда продовжує надавати гуманітарну допомогу, але більше зосередилася на проведенні тренінгів, майстер-класів, зустрічей для ВПО, надання психологічної підтримки. Дівчата відвідують військових у госпіталях. Організовують поїздки до одиноких людей похилого віку. Підтримують родини, які виховують дітей з особливими потребами. І це заряджає кожну з них і Ольгу також: «Відбувається стільки всього! А ще більше — у планах. Мені дуже подобається, що це процес, у якому ми йдемо командою, а не кожна поодинці.

Ця діяльність дає мені величезну мотивацію. Дуже часто я працюю понаднормово, як і більшість українців сьогодні: без свят та вихідних. А коли приходить день нашої щомісячної зустрічі, і, здавалося б, сил уже нема, кожна з нас замість залишитися вдома, переборюючи втому, малює губи, одягає найкращу сукню, взуває підбори та йде на зустріч.

Спілкуюсь і бачу, як у дівчат горять очі від того, що вони роблять. Це дуже запалює! З цих зустрічей я виходжу так, ніби в мене за спиною з’явилися крила: не виходжу, а вилітаю… Колись навіть мій син сказав про нашу організацію: “Мамо, у тебе є одна діяльність, де ти заробляєш гроші, друга — де ти вчишся. А третя — це твоя любов”. “Дія-Рівне” — це моє натхнення. І це дійсно те, що я дуже люблю».

«У сільській місцевості немає голодних, немає нікого без житла чи одягу»

Дуже багато жінок на Рівненщині мають статус ВПО. Починаючи з 24 лютого, вони втікали від війни самі, з дітьми або зі старшими родичами — бабусями та дідусями. Поширена ситуація, коли чоловіки пішли служити в ЗСУ або ТрО, з різних причин опинились окремо від родини. Проблема роботи з ВПО була в тому, що раніше «Дія-Рівне» не стикалася зі схожими ситуаціями і не мала напрацьованих рішень для таких масштабів.

Спершу, коли переміщеним особам бракувало буквально всього, «Дія-Рівне» займалася забезпеченням швидких потреб. У березні до них приїхала перша фура з гуманітарною допомогою. Ольга згадує, що розвантажувати її допомагали самі переселенці: з того спілкування команда винесла багато інсайтів, які допомогли організувати подальшу роботу. Наприклад, багато хто відчував себе зобов’язаним через те, що приймає гуманітарну допомогу, — було бажання працювати та створювати щось самостійно, але у сільській місцевості для цього не так багато готових можливостей.

«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне соціальне коло, — вона потребує особливої підтримки». Як працює під час повномасштабного вторгнення ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”»
Проєкт Local Agro Woman

Тож «Дія-Рівне» взялася ці можливості створювати: «Сьогодні у нас на старті проєкт із соціального підприємництва. За підтримки Українського жіночого фонду, який одним із перших відреагував на критичні потреби жінок в Україні, запускатимемо мережу невеликих ферм повного циклу вирощування перепілок у сільській місцевості. Навчатимемо жінок підприємництва, потім буде навчання про харчову безпеку, системи управління якістю та ведення перепелиних ферм. Жінки, які пройдуть курси, зможуть отримати стартове стадо перепілок, всі інструкції, супровід технолога. Вони розпочнуть діяльність під такою “парасолькою” соціального підприємства, яке допомагатиме у закупівлі кормів та збуті продукції», — розповідає Ольга.

Другий виклик — всередині громад час від часу виникають конфлікти. «Люди різні, з різними поглядами та звичками… Тому ми придумали активність, яка допомогла об’єднатися переселеним та родинам, які їх приймають, довкола спільної справи. За підтримки Українського жіночого фонду реалізували проєкт Local Agro Woman для 210 жінок та членів їхніх родин: разом охопили понад 800 осіб. Проєкт передбачав, що внутрішньо переміщені сім’ї разом із хостами посіють та виростять так званий “борщовий набір”: їм надавали насіннєвий матеріал та засоби захисту рослин.

«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне соціальне коло, — вона потребує особливої підтримки». Як працює під час повномасштабного вторгнення ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”»
Захід «Молодий борщ»

На завершення ми провели локальний комунікаційний захід “Молодий борщ”: страву готували з того, що виростила громада. Людям, які втекли з-під обстрілів, було важко подолати внутрішній бар’єр та взяти участь, але ми бачили, що їм це було дуже потрібно і принесло свій результат. Наступним проєктом за підтримки також Українського жіночого фонду забезпечили ті ж родини новою справою задля продуктової стійкості — роздали загалом 2100 курчат, корми, інвентар. І за кілька місяців люди об’єдналися, щоб із вирощеної птиці виготовляти тушкованку і передавати її на передову, ділитися з ВПО, що проживають у громаді».

Захід «Молодий борщ»
Захід «Молодий борщ»

Наразі «Дія-Рівне» має три партнерські громади у сільській місцевості — з ними тримає основну комунікацію. Ольга розповідає, як це працює: «Організація не настільки велика, щоб напряму фіксувати потреби внутрішньо переміщених осіб, тому найефективніший спосіб — робити це через представників громад та місцевих лідерок думок. Від них ми періодично отримуємо вже сформовані запити. Десь вони щоразу все менші, бо люди вже облаштовуються. Десь з’являються нові виклики.

Ще один інструмент — одна з наших членкинь створила телеграм-канал для ВПО, там наразі понад 400 осіб. На каналі публікуються усі можливості: безплатні екскурсії, зустрічі з представниками бізнесу, інші заходи. Остання така зустріч зібрала понад 100 людей — їм дійсно хочеться ефективної комунікації, тому вони активно відвідують різні івенти».

«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне соціальне коло, — вона потребує особливої підтримки». Як працює під час повномасштабного вторгнення ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”»
Проєкт Local Agro Woman

І останнє, дуже важливе рішення — допомога у створенні власних ГО у громадах, щоб забезпечити розвиток на місцях: «Із трьох громад громадські організації є лише в одній. Але ці території дуже специфічні: там насправді часто самі мешканці роблять те, що могли б ефективніше робити ГО. У сільській місцевості немає голодних, немає нікого без житла чи одягу. Мешканці дуже згуртувались навколо потреб переселенців та допомагають. Наша місія — допомогти їм створити ГО. Люди втомлюються віддавати все, а маючи активну ОГС у громаді, вони зможуть звернутися до донорів, отримати підтримку та реалізовувати важливі проєкти. І це не тільки через війну: ГО в сільській місцевості — це розвиток культури, освіти, молоді, бізнесу на території», — говорить Ольга.

«Хочемо допомогти жінкам отримати новий фах за короткий період»

«Асоціація жінок України “Дія-Рівне”» — одна з учасниць навчальної програми «Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні». В її рамках Асоціація планує втілити невеликий локальний проєкт, який насамперед дасть можливість створити та відпрацювати бізнес-модель.

«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне соціальне коло, — вона потребує особливої підтримки». Як працює під час повномасштабного вторгнення ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”»
Команда працює над стратегією

«Фактично він допоможе нам у майбутньому: його можна буде масштабувати у різних галузях, — говорить Ольга. — Ми плануємо навчальну програму — наша членкиня Марія Вискорко, яка займається з дітками швидкочитанням та запам’ятовуванням, підготує 15 тренерок, які теж будуть готові працювати з малечею. Так ми вирішуємо запит на нові навички, адже багато жінок, зокрема й ВПО, втратили роботу».

Курс триватиме три тижні, потім «учениці» працюватимуть з групою дітей під менторством тренерки. Після завершення програм очікується, що жінки знайдуть нову роботу.

«Ми сподіваємося, що цей проєкт дасть можливість побачити, наскільки ефективно працює модель короткої перепідготовки жінок у тій чи іншій галузі, щоб дати їм можливість потім працювати. Серед наших членкинь є експертки різних галузей — від IT до б’юті-послуг, тож ми можемо проводити різні подібні невеликі курси, — говорить Ольга. — Програма “Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні” для нас дуже важлива, тому що ми маємо зараз можливість отримувати не лише навчальний компонент, а й менторство, в рамках якого працюємо над розробкою фандрейзингової та комунікаційної стратегії. Ми беремо з програми максимум можливостей і будемо намагатися, щоб цей максимум переріс у гарні результати».

«Жіноче лідерство — це показувати власним прикладом, що немає неможливого»

Ольга впевнена, що українські жінки мають величезний лідерський потенціал, і наголошує на гендерній рівності: «В якомусь інтерв’ю я сказала фразу, яку тепер сама ж цитую — “В сучасній Україні лідерство не має статі”. Коли сталася біда і потрібно було згуртуватися і працювати, в нас не було поділу, хто є хто, де він, а де вона. Але якщо все-таки говорити про компонент “вона”, то жіноче лідерство нині — це показувати власним прикладом, що немає неможливого.

Підтримувати не лише на словах, а й на ділі. Вчитися безупинно. Тому що тільки так можна далі мотивувати, підтримувати, працювати. Жінка-лідерка в сучасній Україні для мене — це та, яка в перервах між повітряними тривогами та роздаванням гуманітарної допомоги сидить на вебінарі або проводить його».

Матеріал опубліковано в рамках проєкту «Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні», що фінансується Посольством Великобританії в Україні.

«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне соціальне коло, — вона потребує особливої підтримки». Як працює під час повномасштабного вторгнення ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”»