Аналізи заради життя: Онкологічні захворювання

618 переглядів

Лабораторія здоров’я

Аналізи: ОНКОЛОГІЯ

В останні роки увага людей до свого здоров’я зростає, і ми із задоволенням підтримуємо цю тенденцію. Сучасні жінки все більше дбають про себе та обирають здоровий спосіб життя. Здоров’я починається з лабораторної діагностики, а важливе місце в процесі спостереження за своїм самопочуттям посідають медичні аналізи.

Проте навколо теми аналізів завжди багато міфів, тому разом із Медичною лабораторією CSD ми зібрали найпоширеніші запитання про аналізи та створили серію матеріалів.

Аналізи заради життя: Онкологічні захворювання
Аналізи заради життя: Онкологічні захворювання

Ганна Дудіна, креативна директорка Медичної лабораторії CSD

У медичній лабораторії CSD ми приділяємо дуже велику увагу темі профілактики раку.

Попередити хворобу завжди легше, ніж вилікувати.

До того ж навіть попри активні темпи розвитку персоналізованої медицини та новітні розробки в галузі терапії онкологічних захворювань, ВОЗ визначає найголовнішим елементом боротьби з раком проведення онкоскринінгів.

Звичайно, не менш важливою профілактикою, як і у випадку з іншими хворобами, є здоровий спосіб життя, правильне харчування та відсутність шкідливих звичок. Однак це не гарантує захищеність від онкологічних захворювань. Єдиний спосіб – відповідальне ставлення до регулярних медичних оглядів і лабораторної діагностики стану здоров’я.

Лабораторні тести допоможуть своєчасно встановити діагноз та спланувати лікування, крім того існують планові чекапи, які необхідно здавати в певний проміжок часу. В жодному разі не займайтеся самолікуванням та не інтерпретуйте аналізи самостійно.

Спеціалісти лабораторії відповіли на найпоширеніші запитання щодо лабораторної діагностики.

На запитання відповідали

Аналізи заради життя: Онкологічні захворювання

Оксана Сулаєва

докторка медичних наук, професорка, медична директорка Медичної лабораторії CSD
Аналізи заради життя: Онкологічні захворювання

Павліна Боцюн

завідувачка лабораторії цитоморфології Медичної лабораторії CSD

Що таке онкомаркери?

Онкомаркери – це речовини, які визначаються в тканинах і рідинах пацієнта в підвищеній концентрації та здатні вказувати на наявність ракової пухлини. Аналіз на онкомаркери дозволяє провести ранню діагностику захворювання, але лише на його основі неможливо встановити діагноз. Для кожного з онкомаркерів (а їх близько 30) існують порогові значення, тому що онкомаркери можуть бути й у крові здорової людини.
Навіть якщо показники відхилені від норми, потрібно провести повне обстеження. Підвищений рівень не обов’язково вказує на онкологічне захворювання.

Про що свідчить коливання Рівня онкомаркерів?

Підвищений рівень онкомаркерів свідчить про те, що в організмі є запальний процес або порушення гормонального фону. Аналіз на онкомаркер – допоміжний під час визначення діагнозу. Високий рівень не обов’язково вказує на онкологічне захворювання, а показники в межах норми не завжди говорять про його відсутність. До прикладу, підвищений рівень онкомаркеру «хоріонічний гонадотропін» може вказувати на вагітність, а у чоловіків та невагітних жінок – на наявність пухлини.

Результати обов’язково повинен інтерпретувати лікар та призначити подальші обстеження, навіть за низького рівня онкомаркерів. Обстеження залежать від різновиду онкологічного захворювання.

Аналізи на онкомаркери також роблять, щоб відстежувати перебіг та лікування онкологічних захворювань.

Що таке гістологічне дослідження?

Гістологія – це розділ медицини, який вивчає мікроскопічну будову клітин, тканин та органів людини, допомагає визначати наявність та характер патологічних змін. Патогістологічне дослідження виявляє морфологічні ознаки хвороби, встановлює діагноз, оцінює прогностичні фактори та біомаркери чутливості до різних варіантів лікування. За допомогою гістологічного дослідження також можна перевірити ефективність лікування, ідентифікувати метастази та їхній осередок і дізнатися, наскільки агресивною є пухлина та яка стадія у захворювання. Найбільш поширений метод забору зразків матеріалу для гістологічного дослідження – це біопсія.

Як роблять біопсію?

За допомогою біопсії проводиться забір тканин для дослідження. Спосіб взяття матеріалу залежить від форми та локалізації пухлини. Існує чотири методи забору тканин для дослідження під мікроскопом: ексцизійна (пухлина або заражений орган хірургічно видаляється повністю), інцизійна (видаляється частина пухлини або органу), пункційна (за допомогою проколу голкою або спеціальними щипцями береться матеріал для аналізу), ендоскопічна (забір проводять за допомогою ендоскопа, використовують для дослідження органів дихання та травневого тракту).

Як підготуватися до біопсії?

Перед дослідженням бажано здати кров та сечу на аналіз, окрім того, лікар може призначити додаткові обстеження. Перед процедурою радять відмовитися від лікарських засобів, які можуть впливати на згортання крові. Проте припиняти вживання ліків потрібно лише під наглядом лікаря. Є ще низка підготовчих моментів, які залежать від локалізації пухлини.

Які дослідження потрібно проходити жінкам?

МОЗ разом із Національним інститутом раку розробив список, які обстеження і як часто варто проходити, щоби зберегти своє здоров’я.

Жінкам від 20 до 29 років треба проходити:

  • Самообстеження
  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік
  • Цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки – з 21 року – 1 раз на 3 роки.

Жінкам від 30 до 39 років треба проходити:

  • Самообстеження
  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік + мамографія
  • Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.

Жінкам від 40 до 49 років треба проходити:

  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік
  • Мамографію – 1 раз на 2 роки
  • Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 3 роки.

Які існують ефективні скринінгові тести?

Скринінгові тести проводяться для виявлення потенційних розладів здоров’я або захворювань у людей, які не мають симптомів. Метою скринінгових досліджень є раннє виявлення загроз та зміна способу життя або спостереження за змінами, щоби зменшити ризик захворювання або виявити його на ранній стадії та ефективно лікувати.

Наприклад, для виявлення раку молочної залози рекомендують УЗД молочних залоз, якщо вік жінки від 18 до 35 років; мамографію молочних залоз, якщо вік жінки більше 35 років (від 30 років – для груп підвищеного ризику за наявності близьких родичів із раком молочної залози). Для виявлення колоректального раку чоловікам та жінкам віком понад 45 років радять робити колоноскопію (раз на 2-3 роки, а за певних показань навіть частіше).

Ефективними скринiнговими тестами вважають виявлення високоонкогенних типів папiломавiрусiв та дослiдження клiтин із шийки матки на основi ПАП-тесту. Оптимальним є проведення одночасно обох тестів. Рідинна цитологія дозволяє зробити одразу два аналiзи з одного зразка клiтин. Рідинна цитологія має суттєві переваги перед традиційною цитологією, i завдяки впровадженню її в повсякденну практику з 1996 року вдалось суттєво зменшити показники хибно негативних ПАП-тестів (тих, які на момент обстеження не виявляють патологію, хоча вона присутня).

Чи можна зробити аналіз, щоб дізнатися ПРО ГЕНЕТИЧНУ СХИЛЬНІСТЬ ДО раку?

До 10-20% випадків раку можуть бути викликані мутаціями в генах, які передаються у спадок – такі мутації називають спадковими. «Сімейні» випадки одного типу раку можна спостерігати у декількох членів сім’ї одного або декількох поколінь.

Решта – близько 80% випадків – це спорадичний рак, набута форма онкології, яка може розвинутися під впливом канцерогенів у результаті виникнення спонтанних мутацій. На сьогодні є мультигенні тести – зокрема аналіз «30-генна панель» дозволяє визначити схильність кожної людини до розвитку раку. Це генетичне дослідження виявляє спадкові мутації, що викликають вісім найбільш поширених видів раку. Тест включає комплексний аналіз 30-генів, зокрема ВRCA1 і BRCA2.

Чи можна за допомогою аналізів скорегувати лікування Раку?

Дослідження біопсії та розшифрування гістології дають можливість із найбільш високою точністю переконатися в наявності захворювання на початковому етапі, визначити тип пухлини і правильно вибрати терапію. У лабораторії CSD є додаткові дослідження:

Тест OncoType – надає комплексну генетичну оцінку ризику рецидиву захворювання на ранніх стадіях люмінального підтипу раку молочної залози (РМЗ).

Комплексний молекулярний тест OncoDeep – спрямований на визначення молекулярного профілю пухлини задля оцінки терапевтично значущих біомаркерів чутливості до різних типів лікування. Результати цього тесту допомагають вирішити, яка терапія буде найбільш ефективна для певного пацієнта.

Рідка біопсія OncoSelect – персоналізований підбір терапії для пацієнтів із недрібноклітинним раком легень (НМРЛ), колоректальним раком і гормон- та/або Her2/neu-позитивним раком молочної залози (РМЗ).

Signatera – персоналізований тест, який виявляє циркулювальну ДНК пухлини у крові та використовується для виявлення мінімальної залишкової хвороби після операції, для моніторингу відповіді на лікування раку або доклінічного виявлення рецидиву раку.

Призначити те чи інше дослідження повинен лікар.

Аналізи заради життя: Онкологічні захворювання
Аналізи заради життя: Онкологічні захворювання

Медична лабораторія CSD

одна з провідних медичних лабораторії країни, що надає повний спектр послуг із лабораторної та патоморфологічної діагностики в усій Україні. В переліку послуг CSD понад 1300 видів аналізів та досліджень різної складності – від загального аналізу крові до визначення гістологічного типу пухлини та її молекулярного профілювання.