Спеціалісти лабораторії відповіли на найпоширеніші запитання щодо лабораторної діагностики.

Онкомаркери – це речовини, які визначаються в тканинах і рідинах пацієнта в підвищеній концентрації та здатні вказувати на наявність ракової пухлини. Аналіз на онкомаркери дозволяє провести ранню діагностику захворювання, але лише на його основі неможливо встановити діагноз. Для кожного з онкомаркерів (а їх близько 30) існують порогові значення, тому що онкомаркери можуть бути й у крові здорової людини.
Навіть якщо показники відхилені від норми, потрібно провести повне обстеження. Підвищений рівень не обов’язково вказує на онкологічне захворювання.

Результати обов’язково повинен інтерпретувати лікар та призначити подальші обстеження, навіть за низького рівня онкомаркерів. Обстеження залежать від різновиду онкологічного захворювання.

Аналізи на онкомаркери також роблять, щоб відстежувати перебіг та лікування онкологічних захворювань.

Гістологія – це розділ медицини, який вивчає мікроскопічну будову клітин, тканин та органів людини, допомагає визначати наявність та характер патологічних змін. Патогістологічне дослідження виявляє морфологічні ознаки хвороби, встановлює діагноз, оцінює прогностичні фактори та біомаркери чутливості до різних варіантів лікування. За допомогою гістологічного дослідження також можна перевірити ефективність лікування, ідентифікувати метастази та їхній осередок і дізнатися, наскільки агресивною є пухлина та яка стадія у захворювання. Найбільш поширений метод забору зразків матеріалу для гістологічного дослідження – це біопсія.

МОЗ разом із Національним інститутом раку розробив список, які обстеження і як часто варто проходити, щоби зберегти своє здоров’я.

Жінкам від 20 до 29 років треба проходити:

• Самообстеження
• Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік
• Цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки – з 21 року – 1 раз на 3 роки.

Жінкам від 30 до 39 років треба проходити:

• Самообстеження
• Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік + мамографія
• Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.

Жінкам від 40 до 49 років треба проходити:

• Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік
• Мамографію – 1 раз на 2 роки
• Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 3 роки.

Скринінгові тести проводяться для виявлення потенційних розладів здоров’я або захворювань у людей, які не мають симптомів. Метою скринінгових досліджень є раннє виявлення загроз та зміна способу життя або спостереження за змінами, щоби зменшити ризик захворювання або виявити його на ранній стадії та ефективно лікувати.

Наприклад, для виявлення раку молочної залози рекомендують УЗД молочних залоз, якщо вік жінки від 18 до 35 років; мамографію молочних залоз, якщо вік жінки більше 35 років (від 30 років – для груп підвищеного ризику за наявності близьких родичів із раком молочної залози). Для виявлення колоректального раку чоловікам та жінкам віком понад 45 років радять робити колоноскопію (раз на 2-3 роки, а за певних показань навіть частіше).

Ефективними скринiнговими тестами вважають виявлення високоонкогенних типів папiломавiрусiв та дослiдження клiтин із шийки матки на основi ПАП-тесту. Оптимальним є проведення одночасно обох тестів. Рідинна цитологія дозволяє зробити одразу два аналiзи з одного зразка клiтин. Рідинна цитологія має суттєві переваги перед традиційною цитологією, i завдяки впровадженню її в повсякденну практику з 1996 року вдалось суттєво зменшити показники хибно негативних ПАП-тестів (тих, які на момент обстеження не виявляють патологію, хоча вона присутня).

До 10-20% випадків раку можуть бути викликані мутаціями в генах, які передаються у спадок – такі мутації називають спадковими. «Сімейні» випадки одного типу раку можна спостерігати у декількох членів сім’ї одного або декількох поколінь.

Решта – близько 80% випадків – це спорадичний рак, набута форма онкології, яка може розвинутися під впливом канцерогенів у результаті виникнення спонтанних мутацій. На сьогодні є мультигенні тести – зокрема аналіз «30-генна панель» дозволяє визначити схильність кожної людини до розвитку раку. Це генетичне дослідження виявляє спадкові мутації, що викликають вісім найбільш поширених видів раку. Тест включає комплексний аналіз 30-генів, зокрема ВRCA1 і BRCA2.

Дослідження біопсії та розшифрування гістології дають можливість із найбільш високою точністю переконатися в наявності захворювання на початковому етапі, визначити тип пухлини і правильно вибрати терапію. У лабораторії CSD є додаткові дослідження:

Тест OncoType – надає комплексну генетичну оцінку ризику рецидиву захворювання на ранніх стадіях люмінального підтипу раку молочної залози (РМЗ).

Комплексний молекулярний тест OncoDeep – спрямований на визначення молекулярного профілю пухлини задля оцінки терапевтично значущих біомаркерів чутливості до різних типів лікування. Результати цього тесту допомагають вирішити, яка терапія буде найбільш ефективна для певного пацієнта.

Рідка біопсія OncoSelect – персоналізований підбір терапії для пацієнтів із недрібноклітинним раком легень (НМРЛ), колоректальним раком і гормон- та/або Her2/neu-позитивним раком молочної залози (РМЗ).

Signatera – персоналізований тест, який виявляє циркулювальну ДНК пухлини у крові та використовується для виявлення мінімальної залишкової хвороби після операції, для моніторингу відповіді на лікування раку або доклінічного виявлення рецидиву раку.

Призначити те чи інше дослідження повинен лікар.