Чи загрожують мізогінні тренди українським підліткам і що робити батькам, аби зберегти довіру і стати крутішими за блогерів з тіктоку, розбираємося в матеріалі DIVOCHE.MEDIA.

Життя сучасних підлітків складно уявити без інтернету та соціальних мереж. Цифровий світ тісно перетинається з реальним. Спілкування, друзі, захоплення — все це перейшло у всесвітню мережу. Інфлюенсери з тіктоку не тільки розважають, а й впливають на формування поглядів. І часом демонстроване блогерами світосприйняття може бути стереотипним і жінконенависницьким.

Прагнення бути «своїм»

Чому діти сидять у соцмережах?

«Панівною потребою людини є потреба в спільноті», — пише автор теорії прив’язаності Гордон Ньюфелд у книжці «Тримайтеся за своїх дітей». На його думку, саме зв’язок з іншими шукають підлітки в інтернеті, а не інформацію про навколишній світ. 

«Нам потрібно знати, що ми належимо тим, хто для нас важливий. Ми турбуємося, чи схожі ми на тих, кого цінуємо, чи важливі для них, подобаємося ми їм, чи хочуть вони бути з нами, чи розуміють вони нас, чи потребують нас. Нам неодмінно потрібно знати, чи запрошені ми існувати в житті інших, і ми постаємо перед ними в надії на те, що запрошення це не забариться», — йдеться у книжці. 

Це прагнення бути «своїм», бути в тренді, в час, коли батьки вже не в авторитеті, може підштовхнути до захоплення популярними блогерами. Якщо інфлюенсер транслює небезпечні стереотипи, то цілком ймовірно, що вони впливатимуть і на його підписників.

«Я прочитав статтю про хлопця, який зарізав дівчину… А потім, можливо, за кілька місяців, у новинах з’явилася ще одна історія про хлопця, який зарізав дівчину. І, якщо бути до кінця чесним, це розбило мені серце».

Стівен Ґрем, актор

Серіал виріс не з одного конкретного злочину чи історії окремої людини, а з низки новин про насильство, які вразили його творців. Співавтор, співсценарист і виконавець однієї з головних ролей Стівен Ґрем, який грає у серіалі батька Джеймі, Едді, розповів The Independent: «Я прочитав статтю про хлопця, який зарізав дівчину… А потім, можливо, за кілька місяців, у новинах з’явилася ще одна історія про хлопця, який зарізав дівчину. І, якщо бути до кінця чесним, це розбило мені серце».

Ґрем також зізнався, що його особливо жахало те, що це насильство проти жінок вчиняли «молоді хлопці… не чоловіки».

Серіал «Юнацтво» мав широкий вплив, зокрема у Великій Британії вирішили оновити шкільні рекомендації з питань здоров’я та статевого виховання, додавши до них теми протидії мізогінії, токсичній маскулінності, впливу жінконенависницького контенту й порнографії, а також розмови про особисті кордони, емоції, здорові стосунки та згоду. Прем’єр-міністр Кір Стармер, який дивився серіал разом зі своїми дітьми-підлітками, підтримав ідею показувати його у школах.

Після виходу серіалу з новою силою заговорили про інцелів — онлайн-субкультуру чоловіків, які називають себе «вимушеними цнотливцями» й перекладають відповідальність за власну фрустрацію на жінок, звинувачуючи їх у відмові в сексі. Ця спільнота є частиною ширшої маносфери — середовища, яке нормалізує мізогінію, образу на жінок і культ токсичної маскулінності.

Чоловіки, які ненавидять жінок

Хто такі інцели і що таке маносфера

Ще в 70-ті роки XX століття американський активіст Воррен Фаррелл організував рух за права чоловіків, на противагу фемінізму. 

Пізніше він писав книжки, в яких наголошував, що в домашньому насильстві винні двоє, а в гендерному розриві оплати праці — жінки. Такі ідеї знайшли відгук в інших чоловіків. З розвитком інтернету прихильники Фаррелла перейшли в онлайн.

Спочатку вони створювали спільноти, де вчили пікапу, завоюванню жінок, називаючи себе «альфами». А згодом перейшли до просування мізогінії. Вважали, що жінки — це об’єкти, які не мають права казати «ні». Вони вважають, що 80% жінок звертають увагу на 20% найпривабливіших чоловіків. А решті нічого не світить. І винні в цьому не чоловіки, а жінки.

Сайти, форуми, блогери, які просувають мізогінний контент, мають спільну назву — маносфера або андросфера. 

У 2014 році представники маносфери перенесли ненависть і насильство з онлайну в офлайн. 

У Каліфорнії Елліот Роджер, який називав себе інцелом, написав і розповсюдив маніфест, у якому вказав, що ненавидить жінок через відсутність у нього сексуального життя. Він вийшов на вулицю, вбив шістьох людей і поранив 14, а потім наклав на себе руки. Цей злочин зробив його героєм в очах спільноти.

Британське дослідження організації Hope Not Hate показало, що його контент дивилися 80% хлопців віком 16–17 років. Вчителі повідомляють, що в класах зростає кількість мізогінних коментарів від хлопців, які просто повторюють риторику маносфери. А, наприклад, в австралійському опитуванні 90% із 500 школярів знали про Тейта, і близько 30% називали його рольовою моделлю. 

У грудні 2022 року Ендрю Тейта заарештували, його звинувачують у сексуальному насильстві та торгівлі людьми.

До маносфери входять різні підгрупи. Одна з них — інцели (англ. incel (involuntary celibate) — вимушено целібатні), які взагалі ніколи не займались сексом або давно не мали тривалих стосунків. 

Спільнота спочатку створювалась для того, щоби самотні люди могли підтримувати одне одного, а врешті переросла в мізогінне середовище. 

На думку інцелів, проблеми у стосунках у них через жінок. І щоб отримати увагу та секс, треба навчитися маніпулювати та завдавати жінкам шкоди. Вони часто просувають ідеї, що жінки меншовартісні, що чоловіки є жертвами фемінізму, що насильство чи переслідування можна виправдати.

Ще однією підгрупою маносфери є MGTOW (абревіатура від Men Going Their Own Way — чоловіки, що йдуть власним шляхом). Це групи, які пропагують повне уникнення стосунків із жінками. 

Крім того, є різноманітні форуми прав чоловіків та пікап-спільноти. Частина зосереджується на претензіях до фемінізму, інша на маніпуляціях жінками заради сексу. 

Усі ці підгрупи перетинаються і поширюють спільний контент. Разом вони генерують величезну кількість відео, мемів і дописів, на які дуже легко натрапити підліткам у тіктоку, ютубі чи інстаграмі. Нині ідеї, притаманні представникам маносфери, можуть поширювати як рекомендації для зміни життя та самовдосконалення нібито експерти з психології, фінансів, здоров’я, кар’єри та стосунків.

Підлітки часто невпевнені в собі, шукають інформацію про те, як налагоджувати стосунки з дівчатами і намагаються знайти в інтернеті взірці для наслідування. Рольові моделі з маносфери пропонують простий, хоч і токсичний сценарій, як бути чоловіком: «Будь жорстким, бери дівчат, заробляй, не показуй почуттів». 

Також для підлітків актуальною є потреба бунтувати. Оскільки у такому контенті багато суперечливого, це може сприйматися як щось привабливе, що не збігається з позицією дорослих.

Власний досівд

А що в Україні?

В українському сегменті соцмереж теж є купа відео з мізогінним змістом. Так, наприклад, є один чоловік, який називає себе програмістом. Він веде тікток і канал у телеграмі. В телеграм-каналі він пише, що це сатира, яка не збігається з його поглядами. На каналі близько 400 підписників. Його контент присвячений тому, що він нібито шукає дівчину для знайомства, а вони його відшивають. Він не розуміє слова «ні» і допитується у дівчат про причини, чому вони йому відмовляють. Він також оцінює дівчат за зовнішністю та ділиться своїми сексуальними фантазіями.

«Вас ваша баба не буде поважать якщо ви їй розповідатимете феміністичну чуш, що її бити не можна».

З коментарів в мізогінному тікток-акаунті блогера, який називає себе «програмістом»

А ще він проводить опитування на просто дикі теми. Запитує у підписників, чи можна ґвалтувати дівчину, якщо її вже хтось зґвалтував. Показово, що 21% опитаних відповіли «так», а 8% — «важко сказати». Потім питав, чи можна бити дівчат. І йому в коментарях писали: «Вас ваша баба не буде поважать якщо ви їй розповідатимете феміністичну чуш, що її бити не можна». 

Також є блогери, які «гуморять» на тему місячних, знімають цілі серіали про переслідування дівчини, проводять опитування на вулиці про те, скільки має заробляти чоловік, аби сподобатися дівчині, або скільки сексуальних партнерок мали чоловіки. Ті називають якісь космічні цифри і пишаються цим.

Такий контент може впливати на підлітків. Навіть, якщо вони вважають, що це крінж і пересилають один одному для того, щоб посміятися. Сам перегляд таких відео сприяє тому, що алгоритми соцмереж починають показувати їм дедалі більше такого контенту. Дослідники Університетського коледжу Лондону й Університету Кенту провели експеримент. Вони створили кілька акаунтів для різних архетипів хлопців, які мали різні інтереси. Протягом тижня дослідники шукали відео про маскулінність та самотність. Спершу контент відповідав інтересам, а потім алгоритми почали пропонувати ролики про об’єктивацію, сексуальні домагання або дискредитацію жінок. Спочатку таких відео було 13%, а згодом показник зріс до 56%.

Крім того, через жарти можуть вкорінюватися стереотипи. Коли людина сміється з сексистського жарту, мозок отримує позитивні емоції. Через це стереотип запам’ятовується краще, сприймається менш критично і частіше відтворюється у думках, розмовах із друзями, в мемах, які пересилаються далі.

Перевірка на мізогінію

Як оцінити, чи просуває контент нездорові ідеї

Щоб визначити, чи є в контенті мізогінні ідеї, варто проаналізувати його, відповівши на кілька питань.

Швидка допомога

Що робити, коли син захопився мізогінними трендами?

у доведеться нарощувати певну броню, щоб не бути надто вразливим. 

Якщо ви помітили, що ваш син захоплюється якимось блогером, на кшталт Ендрю Тейта, не забороняйте і не висміюйте одразу. Це може призвести до зворотного ефекту. Підліток може продовжувати дивитися, тільки тепер ховатиметься від вас. Якщо він розповідає вам щось про шкоду фемінізму, демонструє зневагу до дівчат та жінок, то намагайтеся емоційно не реагувати. Адже тоді підліток може подумати, що вам не варто нічого розповідати, бо ви злитесь, кричите чи лякаєтесь, і тоді може закритися й не говорити на такі теми.

Почніть із розмови:

«Я помітив, що ви з друзями говорили про Ендрю Тейта. Він зараз дуже популярний. До речі, як ти до нього ставишся? Що тобі в ньому подобається або не подобається?»

Далі активно слухайте, не перебивайте. Можливо, син скаже: «Він крутий, говорить правду, бо жінки зараз такі-сякі…» Ймовірно, вам захочеться одразу сказати: «Це неправда», і переконати його у протилежному. Однак важливо витримати паузу і продовжувати розпитувати: «Цікаво, а з чим ти погоджуєшся? А є щось, із чим ти не дуже згоден?»

Якщо син не дуже відкривається, можна поділитися нейтральним спостереженням:

«Я подивився одне його відео і помітив, що він багато говорить про гроші й дівчат. Ти переживаєш за успіх у цих питаннях?»

Варто звернути увагу, чи є в блогера подвійні стандарти і суперечності. Наприклад, він каже, що чоловіки мають домінувати і забезпечувати, а потім кепкує з жінок, називаючи меркантильними. Якщо чоловіки мають хизуватися грошима, то логічно, що на це має бути попит. Тож чому він тоді одночасно просуває цю модель і засуджує тих, хто в неї вписується? 

Можна визнати щось позитивне: «Я бачу, тобі подобається його ідея про впевненість у собі, спорт, дисципліну — це непогані речі самі собою». А потім відокремити цінне від токсичного: «Але водночас він говорить дуже принизливі й неправдиві речі про жінок. І ось саме це мене непокоїть».

М’яко ставте уточнювальні й критичні запитання:

«Як ти думаєш, що він має на увазі? Можеш навести приклад, де саме життя чоловіків стало гіршим через права жінок?»

Також варто звертати увагу на наведені ним приклади.

Приймайте, що можуть бути неприємні факти про стосунки та жінок, але чи вказують вони на системність проблеми, чи радше на виняток?

Додавайте факти, якщо вони у вас є, або пропонуйте разом пошукати підтвердження, чи спростування слів блогера:

«Наприклад, статистично жінки досі частіше стикаються з нерівністю (як-от різниця в оплаті праці чи насильство). Загалом фемінізм намагається це виправити, а не зробити життя чоловіків гіршим. Фемінізм сфокусований на покращенні рівноправності жінок із чоловіками, а не погіршенні умов чоловіків. Як ти думаєш, чи можуть деякі хлопці онлайн перебільшувати, щоб набрати перегляди?»

Зверніть увагу сина, чи монетизує блогер контент: просуває курси, робить пряму рекламу. Спитайте сина: «Як думаєш, навіщо йому брати за це гроші, якщо його мета просто допомогти молодим чоловікам?» Це може підштовхнути до думки, що це маркетинг, а не чиста правда про життя. 

Використовуйте приклади, які несуть особисте значення і заземляють абстрактні заклики:

«Він називав жінок власністю чоловіків. Як би ти почувався, якби хтось так говорив про твою сестру, маму, близьку подругу? Чи вважає вона себе власністю?»

Тримайтеся ролі співрозмовника, а не лектора. Запитайте, як син почувається, коли дивиться такі відео. Якщо він каже, що відчуває якусь конкретну емоцію, запитайте чому? Як він думає, звідки вона з’являється? Покажіть, що те, що болить, може ставати ціллю інших людей.

Паралельно розвивайте емпатію. Ставте запитання, що звертають увагу на почуття тих, кого образили. «Це відео смішне, але як ти думаєш, чи приємно було тому хлопцю, над яким пожартували?»

Підтвердіть свою повагу до сина:

«Я не нападаю на тебе. Мені справді цікаво, що ти думаєш — ти багато міркуєш сам, і це круто. Я просто хочу, щоб у тебе було більше різних думок. Давай обидва залишатися відкритими до розмови».

Запропонуйте (якщо доречно) подивитися кілька відео разом і обговорити — це сигнал, що ви поважаєте його світ і готові розбиратися разом. З часом такі розмови засівають сумніви щодо радикальних поглядів і дають йому кращі аргументи, щоб не «втягуватися» в мізогінні наративи.

Ідеї, які засвоює ваш син, формують його рішення і поведінку. Якщо ми встигаємо перехопити і поставити під сумнів шкідливі наративи, якщо зберігаємо вплив на його цінності завдяки довірі, ми реально зменшуємо ризики насильницьких або зневажливих вчинків у майбутньому. Більше інформації, конкретних прикладів та рекомендацій можна знайти в онлайн-курсі «Стоп насильству: як виховувати підлітків-хлопців у повазі до жінок і дівчат». Зареєструватися на нього можна за посиланням.