Вісник сексизму vol. 58: Біль і розпач афганських жінок

Афганська трагедія

Після приходу до влади талібів та драматичної евакуації армії США, доля жінок в Афганістані викликає найбільше занепокоєння. Сотні тисяч хотіли б виїхати з країни, але для багатьох ці спроби марні, і вони залишаються заручницями талібів, закриті по своїх домівках та позбавлені усіляких надій на майбутнє.

Коли таліби раніше контролювали Афганістан, між 1996 та 2001 роками, угруповання практикувало версію шаріату, яка включала закидання камінням за подружню зраду, ампутацію кінцівок за крадіжку та заборону дівчатам відвідувати школу після 12 років. Жінкам також було заборонено виходити з дому без супроводу чоловіка. Контролювали поведінку жінок співробітники Міністерства з пропаганди чесноти і запобігання гріху. Вони роз’їжджали по країні на пікапах і публічно принижували й били батогами жінок, які порушували правила. За даними Amnesty International, у 1996 році одній жінці в Кабулі відрізали кінець великого пальця тільки через те, що вона використала лак для нігтів.

Таліби наразі «рекомендували» жінкам не виходити з будинків: як пояснює керівництво угруповання, тимчасово і заради їхньої ж безпеки – поки пересічні таліби «не навчені», як поводитися з жінками. Згодом ці правила обіцяють послабити. Але не всі жінки готові чекати послаблень, поки їх звільняють із роботи і змушують надягати бурки, а загрози фізичної розправи залишаються реальними.

Під час евакуації до різних країн світу вдалося вивезти афганських журналісток, режисерок, правозахисниць. Виїхали спортсменки, зокрема національна жіноча збірна з футболу; команду дівчат-розробниць робототехніки також вдалося евакуювати.

За 20 років після вторгнення до Афганістану військ коаліції в країні були здійснені значні зміни щодо покращення прав та можливостей жінок. Декілька поколінь дівчат зросли вже у новій реальності, а зараз вони можуть втратити все.

Після заборони жінкам залишати будинки під замком опинилася 18-річна Салгі Баран. Цього року дівчина отримала найвищий у всьому Афганістані бал за результатами вступних іспитів. Мріяла стати лікарем. «У мене було так багато цілей. Все було розписано на кілька років вперед, – каже Салгі. – Але при цьому новому уряді я не впевнена, що станеться і що буде зі мною завтра. Що вони зроблять із жінками? Я не знаю…»

На ринку в Кабулі крамниці завішані складками з синьої тканини. Якщо уважно роздивитися, десятки і десятки синіх парандж звисають, мов привиди, з гачків на стіні. З приходом талібів жінки в місті готуються до того, що може бути. «Раніше більшість наших клієнтів були з провінцій, – каже один із крамарів. – Зараз їх купують міські жінки». Одна з таких жінок – Ейла – торгується з іншим власником магазину через стрімке зростання цін на паранджу. «Минулого року ці бурки коштували 200 афгані (2,5 долара США). Тепер вони намагаються продати їх нам за 2–3 тисячі афгані», – каже вона. Ціни на бурки у Кабулі зростають разом зі страхом жінок.

Колишня посолка Афганістану у США Роя Рахмані говорить, що афганські жінки «перебувають у стані паніки» через захоплення влади талібами. «Оголошення нових правил і побоювання того, як таліби поводитимуться, вже викликає все більше занепокоєння серед афганських жінок. І вони в стані паніки», – сказала Рахмані ведучому на телеканалі CNN. Рахмані у 2018-му стала першою жінкою на посаді посла Афганістану в США, поки її не змінили без офіційного пояснення у липні, повідомляє The Washington Post.

З районів, що потрапили під контроль талібів, надходять сумні звістки. У Кандагарі жінкам, які працюють у банку, повідомили, що роботу за них тепер виконуватимуть їхні родичі-чоловіки; в інших регіонах надходили повідомлення про те, що жінок не пускали на вулицю поодинці та змушували одягати бурку.

Члени угруповання «Талібан» до смерті забили матір чотирьох дітей у селищі на півночі Афганістану. Жінку вбили через те, що вона відмовилась приготувати їжу для бойовиків, розказала 25-річна донька загиблої. За її словами, невідомі озброєні чоловіки зайшли до будинку і намагалися змусити господарку готувати їжу. «Моя мати сказала їм, що бідна. Тож не має грошей, щоб щось приготувати», – пригадала вона. Після цього вони почали бити жінку на очах у дітей, а коли вона впала – забили автоматами. Коли бійці «Талібану» припинили побиття, вони кинули гранату в сусідню кімнату. Внаслідок вибуху вогонь почав поширюватися приміщенням, тому екстремісти втекли з будинку. Від отриманих травм мати чотирьох дітей померла на місці.

Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет заявила, що права жінок є «фундаментальною червоною лінією». На екстреному засіданні Рада ООН із прав людини в Женеві підтримала резолюцію, в якій підтвердила свою «непохитну підтримку» прав жінок та дівчат. Але у резолюції немає того, що вимагали багато правозахисних груп, зокрема, у ній немає рекомендації призначити спеціального слідчого ООН по Афганістану.

Протягом 20 років без талібів дівчата і жінки Афганістану могли не тільки здобувати освіту, працювати, займатися мистецтвом, а й бути при владі. Не скрізь і не в кожному регіоні права дотримувалися. Проте жінки мали можливість боротися за рівноправність. Історія 29-річної Заріфи Гафарі – мера одного з найконсервативніших афганських міст Майдан-Шар – свого часу облетіла весь світ. Гафарі стала своєрідним символом повернення жінок в афганську політику. У 2018-му на неї вчинили замах у перший же робочий день. А в 2020-му прихильники талібів стратили її батька. Заріфа Гафарі, яка виросла за часів попереднього правління талібів, заснувала в Афганістані правозахисну організацію, боролася за права жінок. Зараз через загрозу розправи сім’ї Гафарі довелося втекти. Їх евакуювали до Німеччини.

«Якщо «Талібан» дійсно хоче керувати Афганістаном, вони не зможуть цього робити без 50 відсотків населення, – впевнена Заріфа Гафарі. – Жінки були найбільшою частиною подій в Афганістані, і все, що у нас з’явилося за останні 20 років, більшою мірою було побудовано жінками моєї країни».

«Щоб у 16 не було запізно» – соціальні мережі проти сексизму

Книжка «Щоб у 16 не було запізно» вперше обурила користувачів соціальних мереж під час «Книжкового Арсеналу». Авторка Марина Ланге пише, що «дівчата вже народжуються з жіночими якостями, а хлопцям потрібно напрацьовувати чоловічі чесноти».

Вона також старанно «виховує» нове покоління віктимблеймінгу: «До чого в майбутньому призведе така стратегія? До провокації побутового насильства. Ці 150 см у спідниці за звичкою кидатимуться на чоловіка. Дівчинка має поводитися так, щоб у хлопчаків навіть думка не виникала її образити».

Широкий розголос щодо сексизму в книжці не завадив державі закупити 495 примірників для бібліотек – її обрала експертна рада Інституту книги.

Головна редакторка сайту DIVOCHE.MEDIA Оксана Павленко придбала книжку в електронному вигляді російською та поділилася скриншотами у фейсбуку. Виявилося, що книжка «психологині» не лише сексистська, а й антинаукова.

Через розголос у ЗМІ та реакцію користувачів на закуп відреагувало Міністерство культури та інформаційної політики України. «Ми щиро переконані: в українському суспільстві має бути місце різним поглядам та думкам. Міністерство культури та інформаційної політики виступає проти цензури у будь-якому її прояві. Водночас є речі, які, попри вільне розповсюдження у крамницях, не мають фінансуватися за кошти платників податків.

Книжка Марини Ланге «Щоб у 16 не було запізно» – одна з таких речей. Тому що підтримує усталені гендерні стереотипи. Авторка узагальнює переконання про те, якими мають зростати дітлахи різних статей, закликає заохочувати хлопчиків та дівчат до певної поведінки, що «відповідає» уявленням про жіночність і мужність. МКІП вважає, що забезпечення гендерної рівності в усіх сферах суспільного життя є невіддільним елементом становлення України як держави, що дотримується демократичних принципів і поважає права людини та основоположні свободи».

Згодом видавець ухвалив рішення про відкликання книжки із процесу закупівель.

«Ще в цій історії мене цікавить тема авторської відповідальності, – пише письменниця та юристка Лариса Денисенко. – Наскільки мені відомо, авторка цієї книжки не є фаховою психологинею, хоча з фаховими психологами та психологинями також є, на мій погляд, проблема, але про це пізніше. Коли ти не маєш освітньої бази для того, щоб писати на такі значущі для дорослих і дітей теми, але, наприклад, хочеш поділитися своєю точкою зору на формування, виховання, соціалізацію та освіту, то є прекрасний метод: звертайся за консультацією до спеціально навчених людей. Власне, так мають робити відповідальні авторки та автори».

Фемінітивів більшає

Сервіс «Опендатабот» перевірив за допомогою розробленого ним пошукача «Бабуся», наскільки глибоко за останні роки фемінітиви увійшли в найбільш консервативну частину мови — документообіг. У пошук за судовим реєстром були задані два десятки слів як з юридичної сфери («прокурорка»), так і більш загального порядку («директорка»).

Найбільш популярними у 2020 році виявилися «позивачка» (171 124 згадки) й «відповідачка» (84 712 згадок). За ними слідують «секретарка» (4019), «працівниця» (716), «прокурорка» (661) та «адвокатка» (659). Характерно, що половина з цих слів — «секретарка», «прокурорка» та «адвокатка» — вперше стали згадуватися в судовому реєстрі лише роком раніше, у 2019-му, коли з’явився закон про нові правила українського правопису.

Найбільш популярні фемінітиви, які закінчуються на «ка», наприклад, «адвокатеса» зустрічається в чотири рази рідше за «адвокатку», а «адвокатиня» зовсім відсутня.

Аналіз реєстру за останні п’ять років показує, що кількість фемінітивів у документах впевнено зростає. Проте чоловічий рід іменників все ж таки зустрічається частіше, наприклад, «позивач» фігурує у документах у 18 разів частіше, ніж «позивачка».

Саміт леді та джентльменів

Учасники саміту перших леді та джентльменів, який відбувся 23 серпня в Києві, домовилися про захист жінок, дітей і сімей в умовах конфліктів.

«Сьогодні такого захисту потребують жінки, діти та сім’ї в Афганістані та багатьох інших гарячих точках світу. Лише в Україні внаслідок зовнішньої збройної агресії сотні тисяч жінок, дітей і сімей втратили свої домівки та потребують допомоги й підтримки», – заявила Олена Зеленська, ініціаторка проведення саміту.

На саміті започаткували соціальний медіарух #WeCanSaveThem. Мета руху — активно поширювати інформацію про становище жінок, дітей і сімей у конфліктах та способи надання допомоги їм.

Парад без підборів

Під час параду до Дня Незалежності військовослужбовиці крокували у взутті без високих підборів нового зразка. У липні Міністерство оборони показало фото тренувань курсанток, де дівчата марширували на високих підборах. Тоді публікація викликала обурення і у соціальних мережах, і у парламенті.

Сексизм Садового

13 серпня під час розгляду виконавчим комітетом Львівської міської ради питання «Про затвердження Типових положень про департамент, управління та відділ Львівської міської ради» мер Львова емоційно відреагував на зауваження львівської юристки, депутатки від фракції «Європейська солідарність» Уляни Пак, пише «Повага». Трансляцію можна переглянути на сторінці міськради.

Під час обговорення виникла дискусія між Пак та директоркою юридичного департаменту міськради Геленою Пайонкевич. Пак наголосила на потребі врахувати рекомендації профільної комісії міської ради. Адже положення, яке ухвалює виконком, стосуються виключних повноважень міської ради, депутатів якої обирають безпосередньо львів’яни. Зі свого боку Пайонкевич заперечила цей факт.

І тут у дискусію втрутився Андрій Садовий. «Дівчата, ну не сваріться», — звернувся міський голова до депутатки міської ради та директорки юридичного департаменту. На що Гелена Пайонкевич відповіла, що ніхто не свариться, і продовжила розмову. Коли Уляна Пак попросила слова, аби прокоментувати слова Гелени Пайонкевич, міський голова Львова відповів: «Слово надає міський голова, дівчата».

«Таке звертання я не сприймаю як особисту образу, але хотіла б, щоб мене розцінювали як фахівчиню, а не як «дівчинку». Не можу сказати, що вимагаю вибачень, але хочу, щоб надалі до мене так не зверталися», – прокоментувала Уляна Пак. 

Юристку підтримала інша депутатка Львівської міськради Ольга Березюк: «Є ще люди, які досі стверджують, що сексизму в політиці немає? Він є. І, на жаль, дуже часто це демонструють люди, які займають найвищі посади. Було б добре, якби Садовий попросив пробачення».

Мер Львова ситуацію не коментує.

Справа про самозахист

Жителька Дніпра Марина Полях впродовж декількох років зазнавала домашнього насильства від цивільного чоловіка, на її звернення поліція не реагувала. Під час чергового нападу жінка схопила ніж та смертельно поранила чоловіка. Марині інкримінують статтю 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство, яка передбачає позбавлення волі від 7 до 15 років. Адвокатка Юлія Сегеда розгорнула справжню боротьбу задля порятунку своєї підзахисної.

Зараз батько потерпілого вимагає, аби обвинувачена Марина Полях розрахувалася з боргами його сина. «Співмешканець Марини в 2005 році був засуджений за умисне вбивство. Це, до речі, до питання про те, чи був він небезпечний для Марини. Так ось у тій справі мама вбитого хлопця отримала рішення про стягнення шкоди, яку до цього часу не відшкодовано. І зараз батько хоче, щоб Марина заплатила збитки за те вбивство. Абсурд? Звісно. Але про людей говорить багато що, так?» – пише на своїй сторінці адвокатка Юлія Сегеда.

«Це складна справа, та вона має набагато більше значення, ніж доля тільки Марини, – продовжує адвокатка. – Це справа про те, чи можемо ми захищатися, або ми можемо тільки померти, щоб потім нас не звинуватили. Це справа про самооборону. Смерть від домашнього насильства – найчастіша причина насильницької смерті жінок взагалі у світі за звітами міжнародних організацій і статистиками. У нашому випадку загинув нападник. А Марину судять за навмисне вбивство. А що їй потрібно було зробити, померти від руки людини, раніше засудженої за вбивство, або спробувати на цей раз себе захистити?».

Домагання від кастинг-директора

Після розголошення історії про домагання до студенток народного артиста України та викладача Київського національного університету імені Карпенка-Карого Володимира Талашка з’являються нові подібні історії зі сфери кіно та театру.

Акторки Олеся Надєєва, Катерина Белінська та Марія Кука звинувачують кастинг-директора Сергія Балицького у збоченнях. Вони розповідають, що він вигадував кастинг та просив їх роздягатися по відеозв’язку, розповідає «Повага».

За словами Олесі Надєєвої, Балицький зловживає своїм становищем, вигадуючи кастинг для реклами мила/гелю/шампуню впродовж двох місяців.

«Роль — «дублерка головної актриси». Нібито я маю вийти з душу, кадр буде зі спини, буде видно повністю оголене тіло ззаду. Обличчя видно не буде. Щоб затвердити, треба зідзвонитись з ним по відеозв’язку, показати, як я виглядаю зі спини. Насправді жодного кастингу немає», — розповідає акторка.

Чоловік умовляв акторок саме на відеодзвінки. Тому для маніпуляцій та переконань використовував історії про спільних знайомих, спільні події. Олеся Надєєва наголошує: в моменті було складно реагувати на все, що відбувалося. Акторка почувалася беззахисною та слабкою. Вона каже, що розуміє, що «повелась». Але ні вона, ні інші акторки, які починають свою професійну діяльність, не знають, як відбуваються такі кастинги.

Про подібну пропозицію від Сергія Балицького розповіли також акторки Катерина Белінська та Марія Кука.

Поїхала працювати та потрапила у рабство

В Ербілі, столиці Іракського Курдистану, 7 серпня померла 41-річна українка Зінаїда Ковальова. Вона поїхала туди в жовтні 2020 року працювати манікюрницею в салоні краси, але потрапила в ситуацію трудової експлуатації. Кілька місяців вона намагалася виїхати, але врешті заразилася коронавірусом.

Головна редакторка «Заборони» Катерина Сергацкова поговорила з жінками, які працювали разом із Ковальовою, і з посольством України в Іраку, і розповідає, чому умови роботи, на які погоджуються працівниці, можуть призводити до смерті.

Гендерний баланс у новинах та онлайн

Вік, стать, фемінітиви, а також хто залучений до виробництва та оприлюднення новин і як висвітлюються різні теми – ці аспекти стали ключовими у моніторингу Національної ради, присвяченому дотриманню медіа гендерного балансу в новинних передачах.

Беззаперечну перевагу на телеекранах мають люди у віці 36 – 60 років, причому на 7 з 11 телеканалів домінують чоловіки цієї вікової категорії. Усереднений показник демонструє, що люди цього віку отримують частку представленості й залучення 78,7%, тоді як їхня частка у суспільстві – 36%. Водночас помічено, що гендерна складова цієї категорії демонструє значну (більш ніж удвічі) перевагу чоловіків над жінками: 55,2% і 23,5%.

У 30% проаналізованих сюжетів було зафіксовано вживання фемінітивів. З 11 телеканалів їх не було лише на двох – «Еспресо» і «Прямий». Особливий прогрес у використанні фемінітивів помітили на таких телеканалах: «UA:Перший» – 71% сюжетів новин створено з використанням фемінітивів; «СТБ» – 42%; «1+1» – 39%; «5 канал» – 31%.

За даними моніторингу, лише 20 сюжетів новин містили експертний коментар – 14% від загальної кількості. Співвідношення експертів та експерток становило 67% до 33%. Жінки-експертки були присутні у новинних передачах на телеканалах: «1+1», «5 канал», «Інтер», «UA:Перший», «СТБ», «Україна 24».

Стосовно розподілу тем, які коментували експерти й експертки, то він був доволі стереотипним. Експертки коментували відпочинок і туризм, дитячий відпочинок, погоду й екологію, психологічні питання, а експерти – економіку, безпеку, злочини та юридичні питання, міжнародну політику. Проте зафіксовано приклад нестереотипних егалітарних ролей, коли на телеканалах «Інтер» і «UA:Перший» транслювалися сюжети у новинних передачах із коментарем експерток щодо судової реформи в Україні.

Ведучими новинних передач були переважно жінки – 7 (63%). Чоловіків-ведучих було 4 (37%). Жінок-кореспонденток і жінок-авторок сюжетів новинних передач також було вдвічі більше, ніж чоловіків: 57% кореспонденток і 67% авторок та 28% кореспондентів і 33% авторів сюжетів. Гендерний баланс щодо кількісного співвідношення кореспонденток і кореспондентів спостерігався на телеканалах «ICTV» та «Інтер».

«Попри переважні кількісні показники жіночої складової (так званої «видимої частки») у виробництві новин було помічено, що новини часто продукують зразки традиційних патріархальних ролей. Це дає підстави говорити про нерівність у спілкуванні між чоловіками і жінками. Можна говорити про існування глибокої, майже архаїчної тенденції, яка все ще пов’язує бачення жінки з патріархальними концепціями і гендерними стереотипами, а також можливий вплив «невидимої частки» виробництва новинних передач (керівники ЗМІ, редактори, менеджери), який спрямований на свідому або несвідому підтримку таких стереотипів», – йдеться у звіті моніторингу.

Під час моніторингу було зафіксовано випадки поширення в новинних передачах гендерних стереотипів. Прикладом стереотипізації щодо професійних ролей є сюжети про міжнародні військові навчання Sea Breeze. Тема Збройних сил, оборони завжди належала до головних маскулінних тем. На телеканалах «5 канал» та «Інтер» сюжети були підготовлені кореспондентками, героями цих сюжетів були лише чоловіки-військові. Однак сюжет на телеканалі «UA: Перший» містив інтерв’ю із жінкою-офіцеркою ВМС однієї з країн-учасниць навчань. Це є яскравим позитивним прикладом висвітлення нестереотипних егалітарних ролей.

Водночас Інститут масової інформації провів моніторинг 25 українських онлайн-медіа для виявлення сексистських та дискримінаційних меседжів.

Цьогорічний антирейтинг за відсотковими показниками щодо дискримінаційних стереотипів та повідомлень стосовно жінок очолили: «Політека» – 37,7%, ТСН – 26,3%, «24 канал» – 12,1% (від загальної кількості матеріалів, що ввійшли до моніторингу). Минулого року «Політека» та ТСН теж очолили рейтинг сексизму, але з дещо нижчими показниками («Політека» – 31,7%, ТСН – 13,4%). Найчастіше медіа публікували принизливі повідомлення щодо жінок. Що стосується чоловіків, то дискримінаційні стереотипи щодо них трапляються майже у 80 разів менше, ніж стосовно жінок. В українських медіа лише 1,2% матеріалів мали сексистські стереотипи щодо чоловіків, пише ІМІ.

Інцел зі зброєю

Джейк Девісон, 22-річний чоловік, який у серпні застрелив п’ятьох людей у ​​англійському місті Плімут, що стало найбільшим масовим злочином у Британії за останні роки, неодноразово проголошував у соціальних мережах жінконенавистські вислови, які повторюють ідеологію руху інцелів – чоловіків, які стверджують, що відчувають себе несправедливо скривдженими через відмову жінок щодо сексуальних стосунків. Девісон висловлював мізогінічні заяви про жінок на своєму каналі на YouTube, називаючи їх «дуже простодушними» і «неглибокими», кажучи, що більшість жінок мотивовані лише грошима. Відеоролики зображують молодого чоловіка, який із підліткового віку був розчарований через те, що він не мав успіху в сексуальних стосунках із жінками, повідомляє CNN.

Мати Девісона, 51-річна Максин Девісон, також відома як Максин Чепмен, була названа однією з жертв. За даними поліції, наймолодшою ​​жертвою стала 3-річна Софі Мартин, яка була вбита разом зі своїм 43-річним батьком Лі Мартином. Стівен Вашингтон (59) та Кейт Шепперд (66) також загинули внаслідок стрілянини, яку влаштував Девісон. За даними поліції, Девісон покінчив життя самогубством після шестихвилинного розстрілу.

Чоловіки з ідеологією інцелів стоять за низкою масових розстрілів у Сполучених Штатах та двох у Німеччині. Експерти кажуть, що урядам варто звернути увагу на посилення подібних ідеологій як на прояв тероризму, який несе не менші небезпеки, ніж релігійно мотивований тероризм.

Напав на жінок із ножем через те, що вони «виглядали щасливими»

Чоловік, який поранив десятки людей під час нападу з ножем на приміський поїзд у Токіо, сказав поліції, що він розлютився, коли побачив жінок, які «виглядали щасливими» і хотів їх убити. Серед його жертв студентка університету, якій було 20 років. Потерпіла перебуває у важкому стані, вона отримала численні поранення у спину та грудну клітку, а ще поранення різного ступеню важкості отримали дев’ятеро – чотири жінки та п’ятеро чоловіків.

36-річний Юсуке Цусіма сів у потяг із кухарським ножем, ножицями, олією та запальничкою. Спочатку він напав на студентку університету, потім на інших пасажирів. Перебігши в інший вагон поїзда, він налив на підлогу олію та спробував підпалити її. На момент інциденту у поїзді перебувало кілька сотень пасажирів, і машиніст зупинив його, почувши гучні крики з вагонів.

Цусіму заарештували після того, як він був затриманий у сусідньому магазині та обвинувачений у замаху на вбивство. Цусіма зізнався у нападі, сказав поліції, що «я хотів убити щасливу жінку останні шість років». Поліція також цитувала його слова: «Я думав, що зможу вбити велику кількість людей, оскільки немає місця для втечі в поїзді».

Перша губернаторка Нью-Йорку

Американський штат Нью-Йорк очолила представниця Демократичної партії Кеті Гочул. Вона стала першою жінкою, яка посіла губернаторське крісло штату. Пані Гочул склала присягу 24 серпня на короткій приватній церемонії в Капітолії штату Нью-Йорк.

«Я кажу мешканцям Нью-Йорку, що я впораюся із завданням. І я дійсно пишаюся тим, що можу служити їм як губернаторка, і я не підведу їх», — заявила Гочул.

Кеті Гочул 62 роки. Прізвище дісталося від чоловіка, який має польське коріння. Свою кар’єру вона розпочала з посад помічниці конгресмена та сенатора. Потім Гочул 14 років працювала у міській раді Гамбургу — міста у штаті Нью-Йорк. Також вона публічно підтримала право на громадянство для всіх постійних жителів США. З 2001 до 2013 року була членкинею Палати представників, а з 2015 до 2021 року — віцегубернаторкою штату Нью-Йорк.

Попередній губернатор Нью-Йорку Ендрю Куомо залишив посаду, подавши у відставку на тлі гучного скандалу щодо звинувачень у сексуальних домаганнях. Відмовитися від губернаторства його змусило розслідування, яке підтвердило домагання Куомо до принаймні 11 жінок. Через це президент США Джо Байден навіть особисто закликав його піти у відставку.

«За словами свідків, щоденний флірт, фізична близькість та недоречні коментарі губернатора були цілком звичайними», – заявила одна з керівниць розслідування Джун Кім. Жінки розповіли, що губернатор цілував і мацав їх, саджав до себе на коліна, хапав за груди. Одна з жінок, які висувають звинувачення проти Куомо, співробітниця поліції, розповіла, що якось Куомо, проходячи повз неї, погладив по животу і спитав, скільки їй років. Вона відповіла, що їй ще немає й 30. На що Куомо, який на той момент нещодавно розлучився, пожартував, що вона надто стара для нього. Крім того, губернатор пропонував своїй помічниці Шарлотт Беннет зробити татуювання на інтимних місцях і цікавився, чи не має вона десь на тілі пірсингу.

Сам Ендрю Куомо заперечує усі звинувачення. Більше того, саме він ініціював розслідування у березні цього року. «Я борець за натурою і мій інстинкт підказує боротися попри скандал, я щиро вірю, що він є політично вмотивованим, що звинувачення несправедливі та неправдиві», – заявив він, оголошуючи про свою відставку. Він також додав, що нинішня «траєкторія скандалу» обернеться місяцями суперечок і коштуватиме платникам податків «мільйонів доларів».

Пан Куомо також розповів, що звинувачення проти нього зашкодили його відносинам із доньками: «Ми сиділи разом на дивані і місяцями слухали ці жахливі звинувачення. Я бачив їхні очі, бачив вираз їхніх облич. Це боляче». Він розповів, що сказав своїм донькам, що він «ніколи б свідомо не зневажив жінку і ніколи цього не робив».

Зґвалтування та вбивство недоторканих

У столиці Індії Делі почалися протести після того, як батьки 9-річної дівчинки звинуватили індуїстського священника та трьох інших чоловіків у нападі на неї, груповому зґвалтуванні, вбивстві та насильницькій кремації.

Батьки дівчинки походять із далітів (раніше їх називали парії або недоторкані). Вони заробляють на життя жебрацтвом біля суфійського мусульманського храму, який розташований навпроти крематорію в районі Нангал у Делі. Вбита дівчинка була їхньою єдиною дитиною. Її мати розповіла, що ввечері у неділю вона відправила свою доньку забрати воду з крематорію, лише за кілька метрів від їхньої хатинки.

«Коли вона не повернулася протягом години, я пішла її шукати. Я знайшла її у крематорії. Вона лежала на землі. Її губи були синіми, під носом була кров, у неї були синці на руках і руках, а її одяг був мокрий». Мати сказала, що священник та троє чоловіків порадили їй не викликати поліцейських, бо «вони наполягатимуть на розтині, вкрадуть її органи і продадуть». Вона стверджувала, що чоловіки закрили ворота, щоб не дати їй вийти, погрожували і навіть пропонували хабар.

Батько дитини розповів, що до того часу, коли він разом зі 150 мешканцями району дійшов до крематорію, тіло їхньої доньки вже майже встигли спалити. Жителі району повідомили, що викликали поліцію і загасили багаття, але змогли витягти лише ноги дитини. Це означає, що посмертне обстеження не зможе встановити, чи стала вона жертвою зґвалтування. Представник поліції сказав, що на підставі інформації батьків проти звинувачених зареєстровано справу про групове зґвалтування, вбивство та примусову кремацію.

Інцидент порівнюють із торішнім груповим зґвалтуванням і вбивством дівчини-даліта чотирма представниками вищої касти у штаті Уттар-Прадеш. Цей інцидент викликав всесвітнє обурення після того, як поліція примусово кремувала її тіло, попри протести її родини.

Даліти, які перебувають на дні невблаганної індуїстської кастової ієрархії, залишаються одними з найбільш пригноблених громадян Індії. Переважна більшість із 200 мільйонів далітів є бідними, і, попри закони щодо їхнього захисту, вони продовжують щоденно піддаватися дискримінації з боку верхніх каст та влади. Жінки-даліти стикаються з потрійним тягарем бідності, гендерного приниження та кастової дискримінації.

Через останнє вбивство сотні протестувальників зібралися біля крематорію Нангал, вимагаючи смертної кари для обвинувачених. Вони також закликали відсторонити деяких поліцейських, звинувачуючи їх у переслідуванні родини жертви. Головний міністр Делі Арвінд Кейрівал та лідер опозиційної партії Індійський національний конгрес (ІНК) Рахул Ганді відвідали родину дитини та запропонували допомогти їй досягти справедливості.

Протестувальники з ІНК спалили зображення прем’єр-міністра Нарендри Моді, звинувативши його у тому, що він не засуджує злочин. Протягом останніх кількох днів лідери далітів брали участь у протестах, а активісти та громадяни висловлювали обурення у соцмережах. Дехто вже назвав цю подію кастовим злочином, оскільки обвинувачений священник, як повідомляється, є брахманом із вищої касти.

Після групового зґвалтування та вбивства дівчини в автобусі у Делі 2012 року зґвалтування та сексуальне насильство перебувають в центрі уваги в Індії. Попри зміни до законодавства, жодних ознак зменшення злочинності проти жінок та дівчат не було. За останніми даними, кожна четверта жертва зґвалтування в Індії – дитина. У більшості випадків жертви знають ґвалтівників.

Суд за фото секс-іграшок

Турецька інфлюенсерка Мерве Таскін розповіла, що її викликали до суду через знімки секс-іграшок, які вона зробила у музеї сексу в Амстердамі. 23-річна Мерве Таскін поділилась не лише фото з музею, а й фотографіями секс-іграшок, які вона купила під час поїздки на день народження до Нідерландів у січні минулого року.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Merve Taşkın (@tasskinmerve)

Через кілька місяців Мерве заарештували в Туреччині, де поширення нецензурного вмісту вважається злочином. Тепер її викликали до суду для звинувачення у нецензурній поведінці. Згідно з турецьким законодавством, будь-яка особа, яка публікує непристойні матеріали, може бути оштрафована або засуджена до ув’язнення терміном до трьох років.

Ліквідація жіночих НКО в Білорусі

Влада Білорусі ліквідувала ще чотири некомерційні організації, які допомагали жінкам, інвалідам та біженцям. Кількість закритих у липні білоруських НКО вже перевищила 60.

За твердженням прокуратури, причиною такого рішення стало те, що діяльність цих суб’єктів нібито не відповідає меті і предмету, заявленим в їхніх статутах, а на їхніх сайтах було розміщено інформацію, «спрямовану на поширення деструктивних настроїв у суспільстві, опубліковані заклики до економічного і політичного тиску на країну та інші дії на шкоду національній безпеці».

Мало дівчат

У найближчі 10 років у світі народиться на 4,7 мільйона менше дівчат через селекційну практику в країнах із культурною перевагою нащадків чоловічої статі.

Дослідження показало, що прогнозований дефіцит кількості народжених дівчат призведе до надлишку молодих чоловіків приблизно у третини населення планети до 2030 року, що може призвести до зростання антисоціальної поведінки та насильства.

Організація Об’єднаних Націй визначає практику вибору статі разом із дитячими шлюбами та каліцтвом жіночих статевих органів як шкідливі практики, спрямовані відповідно до Цілей розвитку тисячоліття. Автори нового дослідження закликали до кращого збирання даних про таку практику з метою її усунення, а також до ширших освітніх ініціатив.

Індонезія скасувала тест на цноту у в армії

В Індонезії після тривалої критики правозахисників скасували перевірку на незайманість для жінок, яку раніше проводили, приймаючи на службу.

Під час так званого «тесту двома пальцями», раніше обов’язкової частини медогляду, лікар вставляв два пальці в піхву жінки, щоб перевірити, чи ціла дівоча пліва. Якщо жінка не була незайманою, її в армію не брали. Відтепер жінок братимуть в армію на тих же підставах, що й чоловіків, заявив під час телеконференції начальник штабу армії генерал Андіка Перкаса.

«Є речі, які не мають значення… Ми більше не можемо проводити такого роду обстеження. Жінки й чоловіки відтепер будуть проходити ті самі медичні огляди», – наголосив генерал.

За інформацією журналістів, вагінальний тест в Індонезії також проводився у деяких випадках щодо наречених військових офіцерів.

Загалом жінки складають 10% персоналу індонезійської армії. Правозахисники, які тривалий час критикували «тест», привітали прогресивні зміни та висловили сподівання, що за прикладом армії перевірку на незайманість скасують авіація і флот Індонезії.

Авіаносець під керівництвом жінки

У США вперше в історії Військово-морських сил країни командування атомним авіаносцем було покладено на жінку. Капітанку Емі Бауерншмідт призначено командиром авіаносця Abraham Lincoln в грудні 2020 року. А 23 серпня ЗМІ повідомили про її вступ на цю посаду, який відбувся 19 серпня в місті Сан-Дієго і супроводжувався урочистою церемонією.

Емі Бауерншмідт 49 років. Вона походить із міста Мілуокі (штат Вісконсин). За інформацією онлайн-видання Task & Purpose, після того, як жінкам дозволили проходити службу на борту військових кораблів, Бауерншмідт стала в 1994 році однією з перших випускниць військово-морської академії. Потім вона несла службу як пілотеса військово-морської авіації і налітала загалом понад 3 тисяч годин. У 2016 році Бауерншмідт призначили старшою помічницею командира авіаносця Abraham Lincoln. Це також було першим в історії призначенням жінки на цю посаду.

Заборона абортів у Техасі

У Техасі вступив в силу закон про заборону абортів після шести тижнів. Закон набув чинності після того, як Верховний Суд не відповів на екстрену апеляцію його противників. Лікарі та правозахисні різко критикують закон.

Так званий «Техаський закон про серцебиття» забороняє аборти після шести тижнів вагітності – в той момент, коли багато жінок не знають, що вони вагітні. Американський коледж акушерів та гінекологів заявив, що термін «серцебиття» вводить в оману, і що те, що виявляється на цій стадії, – це «частина тканини плоду, яка стане серцем у міру розвитку ембріона».

Техаський закон запроваджує заборону з незвичним підходом: він надає право будь-кому подавати до суду на всіх, хто «допомагає та підстрікає» незаконному аборту.

Законодавство робить виняток у разі невідкладної медичної допомоги, яка вимагає письмового доказу від лікаря, але не для вагітностей, що виникли внаслідок зґвалтування чи інцесту.