Тести допоможуть своєчасно встановити діагноз та спланувати лікування, крім того існують планові аналізи, які необхідно здавати в певний проміжок часу. Звичайно, перед та після аналізів необхідно проконсультуватися з лікарем.

Якщо говорити про плановий візит, то працює формула «один раз на рік». Саме цей період часу потрібен для того, щоб спостерігати зміни в ключових органах: матці та яєчниках, шийці матки, молочних залозах.

Для кожного патологічного стану є свій період спостереження. Він дорівнює періоду, за який можуть відбутися мінімальні зміни. Наприклад, лікар може призначити моніторинг стану кісти кожні 1-3 місяці, фіброаденоми молочної залози – щопівроку, перебіг лікування – через шість місяців.

У класичному огляді лікар перед призначенням лабораторної діагностики визначає алгоритм проведення дослідження, а після – необхідні аналізи. Але ніяк не навпаки.

Варто не турбуватися, а попросити лікаря прокоментувати, для чого потрібне кожне призначення. Також необхідно  проконсультуватися з лікарем щодо прийому ліків та уточнити правила підготовки до забору біоматеріалу для дослідження.

Так, безумовно. Перед забором мазків не рекомендується ставити свічки з протизапальними речовинами або антибактеріальними засобами. Антидепресанти, протитривожні засоби можуть змінювати рівень пролактину в крові. Потрібно проконсультуватися з лікарем щодо прийому ліків.

Гормони у організмі жінки змінюються кожного дня менструального циклу, тому необхідно дотримуватися певних правил під час проведення лабораторних досліджень, які визначає лікар.

Так, серед таких тестів можна виділити ПАП-тест (мазок Папаніколау), який рекомендують здавати щорічно з 18 років, якщо вже минуло два роки після початку статевого життя, або через два роки від початку статевого життя. Мазок здається до 65 років у нашій країні щорічно. Серед інших регулярних досліджень – загальний аналіз крові та аналіз крові на глюкозу. Після 50 років потрібно здавати аналіз крові на ТТГ (тиреотропний гормон гіпофізу) кожні п’ять років.

ПАП-тест – це ефективний інструмент для попередження розвитку раку шийки матки у світі. Вже понад 80 років завдяки цьому цитологічному дослідженню виявляють видозміни клітин, щоби вчасно попередити захворювання. Цей тест рекомендований усім жінкам, починаючи з 18 років, які вже почали статеве життя. 

Забір матеріалу проводить підготовлений медичний персонал. Це може бути акушер-гінеколог, акушерка чи медична сестра. Клітинний зразок береться з поверхні шийки матки та цервікального каналу під час гінекологічного огляду. Це безболісна процедура в руках досвідчених спеціалістів. Жінки можуть відчувати незначний дискомфорт під час тесту – це нормально.

Забраний під час гінекологічного огляду біологічний матеріал можна дослідити як за одним видом аналізу, так і комплексно. По-перше, ПАП-тест (традиційний чи методом рідинної цитології) – це цитологічне дослідження, де лікар-цитолог вивчає стан клітин і виявляє серед них видозмінені, які можуть свідчити про ту чи іншу патологію. По-друге – це метод виявлення носійства високоонкогенних папіломавірусів, які визнані основною причиною розвитку раку шийки матки. По-третє – вивчення мікрофлори піхви та виявлення серед неї патогенної. Дослідження може проводитись декількома методами – бактеріологічним (бакпосів), мікроскопічним (вивчення під мікроскопом мікроорганізмів та лейкоцитарної реакції організму жінки на них) та молекулярним (виявлення ДНК того чи іншого мікроорганізму).

Тільки якщо у вас був незахищений статевий акт із носієм інфекції або малознайомим партнером. Більшість інфекцій мають інкубаційний період від одного-двох днів до 10-14 днів, тому за відсутності скарг бажано здавати аналіз через тиждень після контакту, інакше аналіз може бути псевдонегативним. 

Вірус папіломи людини (ВПЛ) є дуже розповсюдженим вірусом, який передається переважно статевим шляхом. У світі існує понад 150 типів ВПЛ. І хоча більшість із них не мають жодних проявів, 14 типів папіломавірусу можуть спровокувати розвиток раку шийки матки. Тож носійство ВПЛ-інфекції онкогенного ризику може призвести до виникнення передракових та ракових станів. Тому у світі все частіше говорять про необхідність тестувати всіх, хто живе статевим життям.

Періодичність скринінгу кожна держава визначає самостійно. Є країни, які гарантують скринінг щороку, і є ті, які проводять обстеження жіночого населення один раз на п’ять років. В Україні рекомендовано проходити цервікальний скринінг не рідше, ніж один раз на три роки, починаючи з 18 років. Скринінг може бути припинений у 65 років, якщо до цього часу жінка мала не менше трьох нормальних тестів і не є носієм папіломавірусу.