«Не обов’язково знати всі відповіді, щоб почати»: як у Решетилівці на Полтавщині жінки перетворюють ідеї на бізнес-проєкти

Одна хоче відкрити спортивний простір для дітей, інша — центр реабілітації, ще одна мріє створити власний бренд одягу з традиційною полтавською вишивкою. Усіх цих жінок об’єднує Решетилівка — невелике місто на Полтавщині, відоме вишивкою «білим по білому» та рослинним килимарством.

Тут громадська організація «ОсвіЧую» розвиває жіночу спільноту, допомагаючи місцевим жителькам перетворювати свої захоплення та професійний досвід на власну справу. У межах освітньої програми «Кава з лідеркою» 25 жінок навчаються писати грантові заявки, презентувати проєкти, шукати партнерів і підтримувати одна одну.

Для DIVOCHE.MEDIA засновниця ГО «ОсвіЧую» Ірина Платко та учасниці програми розповіли, як народжуються їхні ідеї, що заважає втілювати їх у життя та чому для розвитку власної справи важливо мати поруч інших жінок.

«Кава з лідеркою»: з чого все почалося

Історії жінок, які започаткували власну справу й досягли успіху, можна знайти не лише у великих містах. У невеликих громадах теж є підприємиці, які розвивають бізнес, працюють із клієнтами та перетворюють свої захоплення на джерело заробітку. Їхній досвід може стати джерелом для зростання інших підприємиць або надихнути жінок, які тільки мріють про власну справу.

Саме з цієї ідеї понад два роки тому в Решетилівці на Полтавщині почалися зустрічі «Кава з лідеркою». Раз на місяць за кавою збиралися жінки, які вже мали власну справу, і ті, хто поки лише мріяв про неї. Організаторки свідомо вирішили не шукати відомих топменеджерок, а запрошувати жінок, яких добре знають у громаді: перукарок, майстринь манікюру, вишивальниць, власниць невеликих місцевих бізнесів чи проєктів.

«На зустріч ми запрошували лідерку громади — жінку, яка розвинула улюблену справу й навіть масштабувала її в бізнес. За кавою вона розповідала про свій шлях. Потім проєкт виріс у перший жіночий форум навесні, а далі — в окрему навчальну програму», — ділиться засновниця проєкту Ірина Платко.

Зрештою «Кава з лідеркою» переросла у повноцінну освітню програму, яку «ОсвіЧую» реалізує спільно з ГО «СТЕП» у межах проєкту «Коло впливу» за підтримки NED. Це неформальний освітній простір, де жінки обговорюють свої ідеї, діляться досвідом і підтримують одна одну. Хтось хоче розширити власну справу, хтось планує започаткувати новий проєкт, а хтось лише замислюється над тим, як перетворити захоплення на бізнес.

Але йдеться не лише про навчання підприємництва чи написання грантових заявок. У Решетилівці поступово формується спільнота жінок, які можуть допомагати одна одній не лише порадами, а й цілком практично. Одна шиє одяг, інша проводить заняття для дітей, третя пропонує психологічні консультації. Вони можуть користуватися послугами одна одної, рекомендувати їх знайомим, знаходити партнерок для спільних проєктів. За словами засновниці, це проєкт «про жінок та для жінок».

Шлях Ірини Платко до громадської діяльності розпочався ще у 2014 році, коли вона працювала директоркою школи й паралельно була депутаткою. Це був період перших реформ, коли з’являлося багато нових можливостей для розвитку громад і залучення мешканців до ухвалення рішень. Їй хотілося краще розуміти ці процеси, тому почала шукати й відвідувати тренінги з лідерства, громадської участі та активізму. Почала писати проєкти, подавати їх на конкурси, і нам вдавалося перемагати та втілювати задумане.

«Поступово я почала розуміти, що можу зробити більше й вийти за межі своєї основної роботи. Проте цей перехід до нового етапу життя розтягнувся майже на десять років. Не тому, що я не відчувала готовності чи не мала ідей, а тому, що постійно бракувало часу. Здавалося, що завжди є важливіші справи, а власні плани можна відкласти на потім. І це “потім” повторювалося знову й знову», — згадує Ірина.

Повномасштабна війна стала для жінки поштовхом зареєструвати громадську організацію й почати розвивати власну діяльність уже в іншому форматі. Так багаторічний досвід роботи в освітній галузі, депутатської діяльності, навчання та реалізації проєктів поступово склався в новий напрям — громадську роботу.

«Моя ідея полягала в тому, щоб підтримати жінок, які хочуть започаткувати власну справу або розвинути вже наявний бізнес, але не завжди розуміють, із чого почати і за яким напрямом рухатися. Наприклад, у мене є учасниця, яка працює перукаркою і є справжньою професіоналкою своєї справи. Вона розуміє, що їй потрібно розвиватися й розширювати свою діяльність, але не знає, як саме це зробити. Тоді ми починаємо разом обговорювати можливості, шукати ідеї та продумувати конкретні кроки. Я запропонувала їй проводити професійні курси й ділитися своїм досвідом з іншими», — розповідає засновниця ГО «ОсвіЧую».

У програмі беруть участь 25 жінок, і кожна прийшла зі своєю ідеєю. Хтось отримував поштовх до розширення вже наявної справи, хтось започатковував щось зовсім нове, а хтось переосмислював своє хобі й усвідомлював, що воно може стати справою життя — приносити не лише задоволення, а й дохід. Для декого це була можливість поступово перейти від роботи, яка забезпечує фінансову стабільність, але не приносить внутрішнього задоволення, до діяльності, яка надихає.

«Для мене найважливішим було не лише допомогти кожній учасниці розвинути власну справу, а й створити в нашому невеликому містечку спільноту жінок, які підтримують одна одну, обмінюються досвідом, діляться знаннями та разом шукають можливості для розвитку. Мені хотілося, щоб вони відчували, що не залишаються зі своїми ідеями та викликами сам на сам, що поруч є інші жінки, до яких можна звернутися по пораду, підтримку чи натхнення. Щоб у нашій громаді сформувалося таке середовище взаємодопомоги й жіночого підприємництва, де кожна могла б розвиватися, реалізовувати свій потенціал і знати, що вона є частиною спільноти, яка в неї вірить», — каже Ірина.

Навчання розпочалося в серпні й триватиме до грудня. За цей час учасниці мають не лише визначитися з тим, що саме хочуть реалізувати, а й навчитися перетворювати свої задуми на конкретні проєкти. Вони розбираються, як працюють грантові програми, вчаться складати заявки, планувати бюджет і презентувати свої ідеї так, щоб зацікавити потенційних партнерів. Під час зустрічей жінки працюють у групах, обговорюють проєкти одна одної та разом шукають рішення.

Окрему увагу приділяють лідерству й публічним виступам. Адже мало придумати хорошу ідею — потрібно ще вміти розповісти про неї та пояснити, чому вона варта підтримки. А поряд із практичними заняттями є психологічні: учасниці вчаться розпізнавати власні емоції та потреби, опановують практики заземлення й емоційного розвантаження. Це можливість не лише попрацювати над майбутнім бізнесом, а й приділити час собі.

Ірина Платко не приписує програмі всі досягнення її учасниць: «Ми не можемо стверджувати, що саме завдяки нам вони досягли певних результатів чи наважилися на зміни у своєму житті. Але ми точно знаємо, що підтримуємо їх, і я вважаю, що це вже дуже багато. Адже важливо розуміти, що ти не сама, що поруч є люди, які готові тебе вислухати, підтримати й повірити в тебе навіть тоді, коли ти сама в собі сумніваєшся. Я часто бачу, наскільки це важливо. Наприклад, деякі жінки постійно сумніваються у власних силах і кажуть: “Та я ще не готова. Та що я такого зробила?” А я відповідаю їм: “Ти готова! Іди й користуйся цією можливістю”».

На думку засновниці ГО «ОсвіЧую», часто людині просто потрібно, щоб хтось поруч сказав: «Я в тебе вірю. Ти можеш. Спробуй». І ця підтримка стає тим поштовхом, який допомагає їй повірити у власні сили, наважитися скористатися можливістю й рухатися вперед уже з меншою кількістю сумнівів.

Сама Ірина теж довго відкладала відкриття власної справи. Допомагаючи іншим жінкам втілювати їхні ідеї, зрештою наважилася реалізувати й свою. Вона отримала грант для ветеранів та членів їхніх родин, адже її чоловік — ветеран війни, і відкрила книгарню-кав’ярню. Тепер Ірина не лише організовує зустрічі з місцевими підприємицями, а й сама може розповісти про труднощі ведення бізнесу.

Та найбільше її тішить, коли жінки, з якими працює, наважуються здійснювати власні задуми. Та найбільше її тішить, коли жінки, з якими працює, наважуються здійснювати власні задуми. Наприклад, після першого жіночого форуму «PRO неї», який відбувся у квітні цього року в Решетилівці, одна зі спікерок — лікарка, засновниця приватної клініки — написала книжку, в якій подякувала Ірині Платко за підтримку. За її словами, участь у форумі стала для неї важливим поштовхом: під час заходу з’являлося так багато думок та ідей, що вона ледве встигала їх записувати. Ця історія допомогла команді подивитися на результати форуму під іншим кутом та стала нагадуванням про те, що значення проведених заходів не завжди можна оцінити одразу.

Організаторки не стверджують, що саме форум став єдиною причиною появи книжки, адже задум міг визрівати в авторки давно. Проте такі зустрічі можуть створити сприятливі умови для того, щоб людина повірила у власні сили й нарешті втілила задумане.

Ірина добре розуміє, що часто стримує жінок: сумніви у власній професійності, страх невдачі, звичка порівнювати себе з іншими. Тому, коли бачить, що учасниця вже має знання й можливості, але все ще вагається, нагадує їй: «Ти готова, йди й користуйся цією можливістю».

Артсніданки для тих, хто звик триматися

Понад 13 років Марія Романько працює у сфері позашкільної освіти й очолює Решетилівську філію Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді. Нещодавно вона відкрила власний творчий простір «Апельсин», де проводить майстер-класи з пластилінографії. Ліпленням Марія захоплюється з восьми років, а з підліткового віку почала створювати з пластиліну цілі картини.

Про ГО «ОсвіЧую» жінка знала від самого заснування, а на форумі «Про неї» представляла свої роботи. Коли дізналася про навчальну програму з грантового менеджменту, лідерства та психологічної підтримки, одразу зацікавилася.

«Такі навчання нечасто відбуваються в нас, у Решетилівці. Минулого року я їздила до Полтави на двомісячне навчання з підприємництва, а тут з’явилася можливість навчатися у своєму місті. Сформувалася спільнота активних жінок — тих, які чогось прагнуть, розумних, талановитих. І ми одна в одної, знаєте, як кажуть, підглядаємо й навчаємося», — згадує Марія.

Програма допомогла їй сформулювати ідеї: так з’явився проєкт «Не тільки сильна» для дружин військовослужбовців, зокрема загиблих, полонених і зниклих безвісти.

«Формат такий: артсніданки, де за чаєм і кавою жінки роблять щось руками. Це творчі зустрічі для відпочинку. Слово “терапія” я не вживаю, бо не є фаховою психологинею. Мета проєкту — створити в громаді доступний простір для емоційного розвантаження та відновлення сил», — розповідає засновниця.

Вона вже опитала жінок громади, щоб з’ясувати, чи цікаві їм такі зустрічі, який формат вони хотіли б і який час був би зручним. Проєкт розрахований на пів року: щомісяця Марія планує проводити один артсніданок. Нині вона шукає грантову підтримку, щоб придбати необхідні матеріали, обладнання та забезпечити учасниць чаєм і кавою.

«Мені хочеться, щоб дві-три години людина просто думала про себе, а не була тільки мамою, дружиною чи працівницею. Хочеться, щоб дружини військових приходили до моєї майстерні, щоб перезавантажитись, потурбуватися про себе. Щоб на них чекали приємні аромати свічок, теплий трав’яний чай і творчість, яка допомагає відволіктися від буденності. Щоб вони просто побули в цій атмосфері затишку й відпочинку», — пояснює Марія.

Вона прагне створити місце, де жінки зможуть відпочити, зайнятися творчістю та бодай ненадовго відірватися від щоденних турбот. А тим, хто лише замислюється над власною справою, радить починати з того, що справді любиш.

Простір, у якому знайдеться місце для кожної дитини

Ірина Романова переїхала до Решетилівки з Харкова після навчання. Народивши сина, більшість часу присвятила його вихованню. Хлопчик має інвалідність через вроджені порушення зору, тому Ірина часто возила його до реабілітаційних центрів в інших містах. Саме тоді вона замислилася: чому б не створити можливість отримувати такі послуги в Решетилівці, щоб родинам не доводилося витрачати стільки часу на дорогу?

Жінка вивчилася на масажистку, а згодом здобула кваліфікацію фахівчині з фізкультурно-спортивної реабілітації в університеті імені Михайла Драгоманова. Два роки працювала в місцевому дитячому центрі розвитку, після чого орендувала власний кабінет і розпочала самостійну практику. Нині вона проводить заняття з лікувальної фізкультури, працює над корекцією постави та профілактикою деформацій стоп.

Наступний крок — проєкт «Крок за кроком», простір для дітей із типовим розвитком та дітей з особливими освітніми потребами. Окрім фізичної реабілітації, Ірина планує запровадити заняття з нейрокорекції. Для неї важливо не лише забезпечити дітям необхідну підтримку, а й зробити їх більш видимими в громаді та залучати до спільних заходів. Усе це вона робить не лише для свого сина, а й для інших дітей.

Ірина говорить, що йшла за новими знаннями, а отримала коло підтримки, яке підтримує, надихає та дає поради: «Дівчата завжди мені казали: “Ти класна фахівчиня, у тебе все вийде. Головне — вірити в себе”. Якщо до них звернутися по допомогу, вони прибіжать у будь-який час. Немає такого, щоб не відгукнулися».

Нині вона працює над грантовими заявками. Зізнається, що це тривалий процес: потрібно розрахувати витрати на оренду, зарплати й матеріали, а також знайти доступне для всіх дітей приміщення.

«Я перепрофілювала особисту сторінку в соцмережах на професійну, і до мене стали звертатися батьки. Зараз треба знайти таке приміщення, щоб воно було зручне усім: щоб і нормотипові дітки, і дітки з особливими освітніми потребами потрапляли. У нас же є безбар’єрність, тобто щоб було зручно дістатися до приміщення», — розповідає Ірина.

У майбутньому вона мріє відкрити повноцінний центр розвитку та реабілітації дітей, де підтримку зможуть отримувати не лише діти, а й їхні мами.

Як перетворити полтавську вишивку на сучасний бренд

Яна Мовчан — педагогиня й музикантка за освітою, нині працює медсестрою в дитячій спортивній школі. Водночас уже багато років жінка захоплюється вишивкою. Її бізнес-ідея народилася з бажання поєднати традиційну полтавську вишивку «білим по білому» із сучасним одягом — сукнями, піджаками, сорочками та шоперами.

«Я уявляю це не як етнічні сорочки в стандартному вигляді, а як сучасну інтерпретацію: на льоні й бавовні, з ручною вишивкою. Техніка не обмежена білим по білому. Ще є синій, чорний, червоний кольори», — говорить Яна.

Жінка зізнається, що до участі в програмі була трохи нерішуча й не така дієва: постійно відкладала запуск бренда. А потім дівчата її надихнули: треба брати і робити.

«Ми писали на великих аркушах, кропітко розписували, малювали, виступали з цією ідеєю не один раз: тема, мета, завдання. Це було так потужно емоційно, що я перейшла до рішучих дій і пішла писати заявку. На тренінгах ми не раз виступали з презентаціями. Так у мене сформувалося рішення, і зрештою я взялася писати заявку на грант», — згадує Яна.

Вона мріє створити власний бренд одягу та відкрити майстерню зі швейним обладнанням і командою майстринь. Після навчання за програмою «Кава з лідеркою» Яна взялася за підготовку грантової заявки.

«Хочу закупити швейне обладнання, бо зараз усе ношу в ательє. А я хочу зробити це сама: щоб це була майстерня, щоб там були люди, машинки. Нічого з цього поки не втілено. Я роблю це сама руками, поки можу. Це довго: на це мають бути і кошти, і люди, і все це треба організувати, випустити колекцію», — говорить жінка.

Програма змінила головне: вона перестала відкладати й носити ідеї в голові, а сіла й написала план. Іншим жінкам Яна радить не чекати ідеального моменту, а пробувати: «Не боятися, брати й робити. Не вийшло з першого разу — пробувати з другого, з третього, з десятого».

Від жіночих зустрічей до власного проєкту підтримки

Олена Капустян — психологиня, яка допомагає жінкам краще розуміти себе, свої почуття й потреби та знаходити внутрішню опору. До програми «Кава з лідеркою» вона долучилася, щоб познайомитися з жінками, які прагнуть реалізувати власні ідеї, та отримати підтримку в розвитку своєї справи.

«Ідея виросла з моєї професійної діяльності та бажання допомагати більшій кількості жінок. Я бачу, як часто жінки звикають дбати про всіх навколо, відповідати очікуванням і відкладати себе на потім. Я хочу дати простір, де жінка може зупинитися, почути себе, краще зрозуміти власні потреби й відчути, що вона не сама», — каже Олена.

Із 2023 року вона щоп’ятниці проводить у своєму містечку психологічні кола для жінок. Це зустрічі, на яких учасниці можуть поговорити про свої переживання, отримати підтримку та побачити, що не залишаються наодинці зі своїми труднощами.

Тепер вона хоче розширити ініціативу й проводити такі зустрічі в різних містах України. Олена вже розробила авторський трансформаційний щоденник «Шлях до себе» — він є частиною проєкту, щоб кожна жінка й після зустрічей мала підтримку.

«Найбільша цінність моєї роботи — бачити, як жінка поступово починає краще розуміти себе, дозволяє собі говорити про свої почуття, помічати власні потреби й не знецінювати себе. Для мене важливо створювати простір, де не потрібно бути ідеальною, усе контролювати чи відповідати певним ролям. Можна просто бути жінкою, яка чогось хоче», — розповідає Олена.

Навчання за програмою «Кава з лідеркою» допомогло їй подивитися на свою діяльність як на проєкт, що потребує планування, організації та розвитку.

«Бути хорошою психологинею мало, потрібно будувати власний бренд, ініціативу. Потрібно думати про організацію, комунікацію, залучення учасниць і подальший розвиток. Я вчуся бачити проєкт не лише як ідею, яка мене надихає, а і як справу, якій потрібні структура, планування та послідовність», — пояснює вона.

Іншим жінкам Олена радить не чекати, поки зникнуть усі сумніви та страхи, а починати з маленьких кроків: «Біжи до мрії. Не можеш бігти — йди, не можеш іти — повзи, не можеш повзти — лежи в бік мрії, а як наберешся сил — іди у своєму темпі».

Десять років тренувати дітей і мріяти про власний спортивний простір

Оксана Зимогляд уже 10 років працює тренеркою-викладачкою з черлідингу в Решетилівській дитячо-юнацькій спортивній школі. Вона має вищу освіту у сфері фізичної культури та спорту, а також з управління навчальним закладом. Є членкинею Всеукраїнської федерації черлідингу, суддею та керує власним черлідерським клубом. Крім того, як підприємиця проводить заняття з пілатесу, степ-аеробіки, дитячої гімнастики та стретчингу.

Ідея простору для професійного спортивного розвитку дітей PRO SPORT KIDS виникла з багаторічного тренерського досвіду Оксани. За словами жінки, в межах звичайних тренувань часу на індивідуальну роботу з дітьми не завжди вистачає. Тож важливо, щоб дитина могла отримати додаткову допомогу саме в тих навичках, яких їй бракує. Коли тренер помічає, що дитині потрібно вдосконалити певний акробатичний елемент, розвинути гнучкість або попрацювати індивідуально, дуже цінно мати можливість запропонувати таку підготовку.

«Наприклад, дитина займається черлідингом, але їй необхідно додатково працювати над акробатикою, гнучкістю, стрибками чи окремими складними елементами. Проте в межах звичайних тренувань не завжди є можливість приділити цьому достатньо часу», — пояснює Оксана.

Частково ця ідея вже втілюється: жінка організовує додаткові заняття з акробатики та стретчингу, залучає інших тренерів і проводить індивідуальні тренування. Тепер вона хоче відкрити окремий спортивний простір із необхідним обладнанням.

«Я хочу створити спеціалізований спортивний зал, у якому працюватимуть тренери різних напрямів: з акробатики, гімнастики, хореографії, стретчингу та фізичної підготовки. Діти зможуть відвідувати групові й індивідуальні заняття, відпрацьовувати окремі елементи та отримувати додаткову професійну підготовку», — розповідає учасниця проєкту.

Навчання за програмою «Кава з лідеркою» допомогло Оксані перетворити задум на конкретний бізнес-план. За допомогою моделі Canvas вона визначила цільову аудиторію, потенційних партнерів, необхідні ресурси, витрати та джерела доходів. Також замислилася над тим, як організувати роботу майбутнього простору, щоб він не залежав винятково від її особистої участі.

«Почала більше вірити в те, що можу реалізувати власну ідею. Раніше я розуміла, чого хочу, але не завжди знала, як правильно оформити задум і перетворити його на конкретний план. Тепер бачу, що мій професійний досвід, освіта та підприємницька діяльність уже є основою для розвитку власного проєкту. Мені не потрібно починати з нуля — треба системно розвивати те, що я вже роблю», — каже Оксана.

Головний висновок, який вона зробила для себе й яким ділиться з іншими жінками: «Не боятися масштабних ідей, але вміти їх структурувати й не намагатися зробити все одразу».

Що далі?

Одним із найцінніших результатів програми учасниці називають спільноту, яка сформувалася за час навчання. Жінки продовжують спілкуватися в онлайн, діляться новинами, порадами та підтримують одна одну. Вони вже презентували свої ідеї, а більшість узялася за підготовку грантових заявок.

Програма триватиме до грудня. На початку листопада запланована ще одна зустріч, під час якої учасниці представлять свої товари та послуги: від домашньої випічки й прикрас до занять із фітнесу та психологічних консультацій. На подію вони зможуть запросити подруг, щоб іще більше жінок громади познайомилися між собою та дізналися про місцеві ініціативи.

Саме такою вона й бачить головну мету «Кави з лідеркою»: не лише допомогти жінкам започаткувати власну справу, а й створити в невеликій громаді спільноту, де знають про роботу одна одної, користуються послугами місцевих підприємиць і рекомендують їх іншим.

Публікацію створено в межах проєкту «Посилення лідерства ОГС у відновленні і розвитку громад» — «Коло впливу», що виконується ГО «СТЕП» за підтримки National Endowment for Democracy. Її зміст є відповідальністю ГО «ОсвіЧую», яка бере участь у проєкті, й онлайн-медіа DIVOCHE.MEDIA та не обов’язково відображає погляди ГО «СТЕП» або грантодавця.