Ми розповідаємо про українок, які створили екологічні проєкти, присвячені розумному споживанню та відповідальному ставленню до природи. Це локальні ініціативи, які базуються на повазі до природи та людини й допомагають впроваджувати у суспільстві ідею відповідального ставлення до довкілля. Наші героїні виходять за межі стандартного бізнесу та розвивають навколо себе культуру екологічного ставлення до життя.
ЯНА ГОЛУБ
Засновниця Upcycled Denim Project
Два роки тому Яна Голуб пошила перші джинси з вінтажного деніму, а зараз її моделі продаються у кількох магазинах в Україні та представлені на закордонних онлайн-майданчиках. Яна розповіла про те, як розвиває ресайклінг-бренд, поєднуючи проєкт із роботою стилістки.
Нове життя джинсів
Яна Голуб: Я навчалася на графічну дизайнерку, спробувала працювати за спеціальністю, але мене вистачило на два тижні. Я активна людина, мені потрібно постійно бути в русі, щоб навколо змінювалися пейзажі. Працювати в офісі з ранку до вечора — не моє.
Оскільки я завжди цікавилася модою, то вирішила спробувати себе як стилістка. Займаюся цим уже сім років. А потім плавно прийшла до дизайну. Хоча й не планувала цього свідомо, зараз цей перехід здається логічним — саме в цій сфері я можу об’єднати свої таланти та навички.
Бренд Golub Upcycled Denim Project створює нові моделі джинсів із вінтажного деніму. Ми купуємо джинсові речі в секонд-хендах або на барахолках і робимо з них унікальні речі. Щоб отримати красиві лінії на денімі, джинси виварюють, використовуючи велику кількість води. Ми ж продовжуємо життя матеріалу, тим самим скорочуючи витрати природних ресурсів.
Почалося все з того, що я хотіла джинси Vetements, але не могла дозволити собі таку покупку, тому вирішила пошити їх сама. Коли вдягнула свою дебютну модель, багато хто запитував: «Де ти купила? Хто це зробив?» Я відчула, що це має попит, і вирішила запустити свою ідею у виробництво.
«Ми продовжуємо життя матеріалу, тим самим скорочуючи витрати природних ресурсів».
Спочатку всі продажі відбувалися через Etsy та інші закордонні сайти, а покупці були з усього світу. У багатьох країнах перероблення речей популярне вже давно. Людей приваблювала ідея ресайклінгу, але свою роль відігравав і дизайн. Аналізуючи замовлення та відгуки, можу сказати, що половина клієнтів приходили виключно за модною річчю, а для решти була важливою наша екологічна складова.
Ми ніколи не приховували, що джинси зроблені з вінтажних матеріалів, навпаки — ідея sustainable закладена в ДНК бренду. Нам вдалося об’єднати два важливі для нас напрями — екосвідомість і моду.
Я розміщувала капсульні колекції на міжнародних майданчиках і отримувала багато зацікавлених відгуків від стилістів. Їх приваблював і зовнішній вигляд речей, і фокус на екологічності. Нам надходили пропозиції щодо співпраці, але зараз немає можливості налагодити швидку доставку в усі країни, тому багато домовленостей поки що не реалізовані.
Через деякий час у мене з’явилися перші українські замовники. Однією з них була співачка Луна — її популярність вплинула на впізнаваність бренду. Зараз ми робимо багато речей на замовлення і співпрацюємо з двома корнерами — Rehab.TSUM і «Кокон» в Одесі.
Мій проєкт схожий на монобренд, тому що найбільш продавані речі — джинси. Хоча були й топи, сукні та сарафани. Коли робиш джинси, залишається багато шматочків — із них шиємо інші моделі. Поступово наближаємося до безвідходного виробництва.
Процес створення
Мене приваблює ідея свідомої моди та екодизайну, ми переробляємо вінтажні джинси й отримуємо з них унікальні речі. Зараз я роблю це більшою мірою заради ідеї — обсяги виробництва не дозволяють говорити про великий прибуток. За місяць ми виробляємо близько п’яти одиниць джинсів. У цьому проєкті неможливо зробити кілька лекал і відшивати по 100 одиниць.
Я обмежена матеріалом, який мені потрібен, і кожна модель виходить в єдиному екземплярі — відрізняються текстура, колір, ґудзики, згини на тканині. Це все-таки формат ремонту, реабілітації одягу.
Джинси купую в секонд-хендах — уже знаю багато точок. Зараз часто відштовхуюся від побажань клієнта — який відтінок потрібен. Шукаю необхідний матеріал і на різних онлайн-майданчиках, у групах у соцмережах. Досвід допомагає зробити правильний вибір навіть через інтернет.
Ми не беремо в роботу стрейчеві тканини, вибираємо класичний денім — грубий і товстий. На пошуки матеріалу закладаємо два дні, а замовлення відшиваємо за п’ять-сім.
Розумію, що ставлення до секонд-хендів різне. Особисто ми не чули якихось зауважень, але ж усе індивідуально. У кожного свій смак, і кожен має право на свою думку.
Плани розвитку екологічного бренду
Коли їжджу за кордон, відвідую різні маркети, живлюся цією культурою. Але оскільки зараз, крім бренду, я ще працюю стилісткою, на багато чого не вистачає часу. Поки що складно розставити особисті пріоритети. З одного боку, мене приваблює дизайн і рух у напрямі свідомої моди, з іншого — робота стилісткою цікава, хоча й забирає багато часу. Мене вже не вистачає на виробництво, на те, щоб посидіти вдома або десь у студії, подумати й придумати щось нове.
Наступного року все ж планую розширити лінійку бренду й додати варіанти дизайну, звернути увагу на нові тканини. Хочеться розвиватися в еконапрямі, але при цьому масштабуватися. Зберігати ідею, але працювати не лише з денімом. Вивчаю, що виробляють в Україні, — мене цікавлять екологічна бавовна, конопляні тканини.
Хочеться показати, що в Україні є різні екологічні ініціативи. Наприклад, у нас у команді працює Вікторія, яка паралельно розвиває свій проєкт VegVam — невеликий магазин екотоварів і продукції zero waste. Це і багаторазові мішечки для продуктів — шопери, і бамбукові зубні щітки, і гребінці. Нещодавно ми зробили спільну зйомку, де використали наші джинси та її шопери.
Проблема споживацтва в Україні
Багато хто зараз в Україні усвідомлює, що потрібно скоротити споживання речей, свідомо підходити до покупок і думати, скільки ти носитимеш ту чи іншу придбану річ. Допомагає в цьому правильно складений базовий гардероб, коли завжди є що вдягнути.
Раз на пів року варто перебирати гардероб, непотрібне можна перепродати на онлайн-барахолках, на «Кураж Базарі» або обмінятися з подругами. Щось можна здати на перероблення або перешити й отримати новий образ.
У роботі стилістки, на жаль, важко відмовитися від масмаркету. У комерційних зйомок є свої вимоги, тому працюю з різними брендами. Теоретично можна співпрацювати виключно з екологічними та етичними брендами, але це сфера швидкої підготовки та швидких повернень, та й в Україні немає такої кількості брендів, які могли б покрити попит.
Але я помічаю, як свідомість дедалі більше відображається на українській моді. Стежу за колегами, наприклад, за тим, що роблять Яна Червінська, Ксенія Шнайдер і Яся Хоменко. Вони вже вийшли на світовий рівень, із них можна брати приклад.
Я сама ще не на 100% відмовилася від масмаркету, все-таки є спокуси. Але більша частина мого гардероба — із секонд-хенду. Якщо купую взуття та сумки, намагаюся, щоб це було щось брендовe, абсолютно унікальне. Щоб уникнути небажаних покупок, треба зберігати спокій, обдумувати кожну річ і не піддаватися випадковим поривам.
Читайте також:
#ActBeautiful. Дар’я Марусик, Дар’я Григоренко та магазин екологічно сталих брендів Soon Store
#ActBeautiful. Анна Уварова та мережа благодійних магазинів «Ласка»
