«Долаємо співзалежність»: як припинити проживати не своє життя?

від | 17.11.2022 | Фемкульт, Ментальне здоров'я, Статті, Читати

Час читання: ( Кількість слів: )

«Любий, ти моя друга половинка», «Доню, ти сенс мого життя» — фрази нібито про кохання й любов, але насправді про співзалежність. Мелоді Бітті, авторка книжки «Долаємо співзалежність. Як припинити контролювати інших і почати дбати про себе», пояснює, що таке сприйняття стосунків стирає між людьми особисті кордони. Вони помилково думають, що розв’язувати чужі проблеми та безперестанно дбати про чийсь добробут — це вияв відданості й турботи. Чому це не так та як розпізнати співзалежність?

Що таке співзалежність?

Співзалежність — це парадоксальна залежність однієї людини від іншої. Від її настрою, поведінки, хворобливості або самопочуття. На думку Мелоді Бітті, «співзалежною особою є людина, яка дозволяє поведінці іншої людини впливати на себе, а також одержима контролем над поведінкою іншої людини». Іншою особою може бути:

  • дитина;
  • доросла людина — коханець/ коханка, мати/ батько, ліпша подруга/ ліпший друг, клієнт/ клієнтка. 

Марґарет одружена зі Стівом 10 років. Марґарет вважає себе щасливою жінкою, але кілька разів на місяць разом із дітьми ночує у подруги. Стів має проблеми з алкоголем та самоконтролем, тож, коли напивається, вдається до фізичного насильства. Подруга радить Марґарет розлучитися, бо це не нормально, але жінка апелює: «Ти ж знаєш, я не можу залишити Стіва, бо без мене він не впорається». Марґарет впевнена, що із двома дітьми нікому, окрім Стіва, не потрібна, чоловік її кохає, а дітям потрібен батько. 

Марґарет не мала наміру виходити заміж за алкоголіка, яким був її батько. Проблеми Стіва з алкоголем почалися ще під час медового місця, але жінка переконувала себе, що він не такий. А коли виявилося, що такий, Марґарет була вагітна їхнім первістком. Жінка вирішила, що в неї вистачить сили врятувати чоловіка від алкогольної залежності, бо, зрештою, вона його кохає.

Впродовж десяти років Марґарет ходила з чоловіком до різних лікарів, обмежувала спілкування з друзями, які заглядають до чарки. Стежила за ним, щоб переконатися, що він точно пішов на роботу, а не в паб. Але зрештою стала нервовою, змученою жінкою зі зруйнованою самооцінкою. Інколи Марґарет думає про розлучення, але не уявляє, як житиме без Стіва. Про кого ж тоді вона піклуватиметься? 

Так виглядає співзалежність. 

Бажання допомагати тим, кого любиш, природне й нормальне. Але співзалежність — це реакційний процес, а співзалежні — реакціонери. Вони діють надмірно або недостатньо і вкрай рідко — адекватно (стежити за чоловіком навіть заради його блага — не нормально). Оскільки звичка реагувати на проблеми людей, які самі себе руйнують, призводить до знищення самого себе, до втрати самоцінності. 

Ознаки співзалежності

Співзалежні люди одержимі проблемами інших, придушують свої емоції та почуття, які часто не розуміють. Фанатіють від гіперконтролю. Не мають власних кордонів та постійно порушують кордони інших людей. 

Співзалежні люди:

  • відчувають та вважають себе відповідальними за інших людей — за почуття, думки, дії, вибір, бажання, потреби, добробут, відсутність такого та загалом за долю інших людей;
  • передбачають потреби інших; 
  • почуваються в найбільшій безпеці тоді, коли віддають; 
  • кажуть, що інші люди змушують співзалежних почуватися так, як ті почуваються;
  • вважають, що вони не заслуговують на щось добре та на щастя;
  • задовольняються тим, що вони комусь потрібні;
  • витісняють свої думки та почуття з власної свідомості через страх і провину;
  • бояться відмови;
  • сприймають усе близько до серця;
  • стежать за людьми;
  • намагаються впіймати інших на поганих вчинках;
  • брешуть собі;
  • відчайдушно шукають любов і підтримку;
  • зрівноважують любов із болем;
  • усувають зі свого словника слово «ні»;
  • бояться втратити контроль;
  • мають сексуальні проблеми: займаються сексом, коли цього не хочуть, коли хочуть відчути турботу та ніжність, коли гніваються, або зводять секс до технічного процесу;
  • мають труднощі з тим, щоб веселитися та бути спонтанними;
  • поєднують пасивні та агресивні реакції тощо.

 

Подолання співзалежності: п’ять кроків

Наявність перерахованих вище проблем не робить людей поганими. Дехто звик до такої поведінки з дитинства. Дехто почав так поводитися у дорослому віці, щоб захиститися та вижити. Але нам під силу змінити своє життя. Першим кроком на шляху до змін є усвідомлення. Другим — прийняття. «Так, я співзалежна/співзалежний, але маю намір це змінити». 

Третій крок: відділіться від іншої людини

«В ідеалі відділення означає звільнення або ж відокремлення від людини, яку ми любимо, чи проблеми, якою переймаємося». Відділення ґрунтується на усвідомленні того, що кожна людина відповідає лише за себе. Так, Марґарет має припинити розв’язувати проблему Стіва та прийняти той факт, що він алкоголік, і це не її провина. 

Відділення не рівнозначне байдужості. Відділення означає, що Марґарет може піклуватися про свого чоловіка без маніакальної потреби проживати його життя разом із ним, жертвуючи власними інтересами та потребами. «Ми рятуємо інших, тому що поганої думки про себе».  

Відділення означає, що є ви й окремо є ваш партнер/ дитина/ мати, і в кожного з вас — різні потреби та проблеми. Спочатку ви задовольняєте свої потреби, розв’язуєте свої проблеми. І тільки потім допомагаєте іншим задовольнити їхні потреби та розв’язати їхні проблеми. Не розв’язуєте, а допомагаєте.

Четвертий крок: позбудьтеся ілюзії контролю

Марґарет контролює Стіва, бо знає, як для нього буде ліпше. Якщо він піде до пабу, а не на роботу, його можуть звільнити, або він забагато вип’є і травмується. Тому Марґарет робить те, що повинна — стежить за чоловіком. Але Марґарет не знає, що насправді не вона контролює свого чоловіка, а його пияцтво — її. 

«Коли ми намагаємося контролювати людей і те, що брати під контроль не маємо права, то потрапляємо під нього. Позбуваємося сили мислити, відчувати та діяти задля наших кращих інтересів».

Контроль — ілюзія. Людина не може контролювати емоції, розум, вибір, компульсивну поведінку (переїдання, ігрова залежність) іншої людини. Люди змінюються лише тоді, коли усвідомлюють проблему і прагнуть змін. 

П’ятий крок: навчіться піклуватися про себе

Піклуватися про себе — це означає давати собі те, чого ви потребуєте: «Що мені необхідно зробити, щоб попіклуватися про себе?» Це може бути нова зачіска, похід у театр, відпустка, візит до лікаря, який давно відкладався, що завгодно.  

«Давати собі те, що нам необхідно, означає, що ми стаємо, як каже преподобний Філ Л. Гансен, нашим особистим консультантом, довіреною особою, духовним наставником, партнером, найкращим другом і опікуном у цій захопливій новій пригоді, яку ми розпочали, жити власним життям». 

Отже, Марґарет має навчитися піклуватися про себе: дізнатися, що вона любить та чого прагне. Спочатку їй буде лячно, але поступове відділення від чоловіка та зосередження на собі зробить її вільною та самодостатньою. 

Співзалежність — це не вияв кохання, а хвороблива залежність від іншої людини, яка знецінює залежну людину. Книжка «Долаємо співзалежність. Як припинити контролювати інших і почати дбати про себе» допоможе зрозуміти, чи співзалежні ви, виборсатися з цього стану та навчитися будувати здорові стосунки.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте DIVOCHE.MEDIA — від 50 гривень. Дякуємо!

Новини

Дівчина говорить