Коти в воєнний час: як допомогти улюбленцю

від | Кві 11, 2022 | Дівчина говорить, LMillustrated

Провідна спеціалістка з поведінки собак та котів, співзасновниця «Школи порозуміння з тваринами Pets&People» та проєкту BioIntellect, авторка книжки «Із ким я живу. Короткий курс для розуміння собаки» Оксана Галан розповідає, як допомогти котам в умовах війни. 

Коли я проходила курс ветеринарної дієтології, майже всі лекції про кішок наша викладачка починала словами: «Кішки, на відміну від інших тварин…». І це є суть котів. 

Якщо собака зі своєю людиною готова хоч куди: страшно і дуже голосно чи втомився і хочу спати, але головне — щоб разом. Для собаки людина є базою безпеки та джерелом всього необхідного, як батьки для дитини. Для кішки такою базою безпеки є територія. І покидати її, якщо тварина не має такого досвіду, — колосальний стрес. 

Кішки починають хворіти через тривалий або занадто інтенсивний стрес набагато швидше: цистит, цукровий діабет, панкреатит, ідіопатичний свербіж і зневоднення можуть початися у них на тлі навіть досить стерпних умов утримання і розвиваються дуже стрімко. Тому будь-яке наше рішення, що впливає на життя і стан цього звіра, потрібно ухвалювати, вибираючи принаймні з двох лих найменше. І особливо важливе це рішення за умов війни.

Бомбосховище

Почнемо з сирен оповіщення про повітряну тривогу та переміщення до бомбосховища. Цілком очевидно, що перебувати там набагато безпечніше. Але, якщо ви бачите, що кішка під час переміщень туди:

  • важко і поверхнево дихає (понад 30 дихальних рухів за хвилину),
  • її слизові оболонки блідого або синюшного кольору,
  • серцебиття перевищує 200 ударів за хвилину,

то є реальний ризик того, що нам просто не буде кого рятувати. Наприклад, якщо кішка має недіагностовану кардіологічну патологію, все це може призвести до набряку легень аж до летального результату.

Якщо ви зіткнулися з подібною реакцією у своєї тварини і вирішуєте, що кішка залишиться у квартирі — щоразу дійте так, ніби ви залишаєте її на самоті надовго. 

А отже, приготуйте:

  • максимально багато доступної сухої їжі,
  • всі можливі ємності для пиття (відкрийте навіть бачок унітазу),
  • повний та чистий лоток,
  • запасний ключ в якомусь таємному місці.

Якщо щось екстрене таки станеться, це дозволить їй протриматися до того моменту, поки ви не зможете знайти рішення та визволити тварину без зломів, які зараз дуже лякають сусідів. У разі, коли звір може перенести переміщення в бомбосховище непогано, беріть його з собою. Ідеально, якщо кіт буде:

  • у боксі (звичайно, що краще він до нього привчений, то спокійніше йому там буде);
  • в амуніції — шлейка та легкий повідець (навіть якщо ви відчиняєте двері тільки щоб дати води, кіт від переляку та шуму може спробувати втекти — маючи легкий повідець, цього набагато простіше уникнути);
  • мати адресник із вашими контактами (це зараз рятує життя; якщо у вас немає адресника, придумайте спосіб написати номер телефону розбірливо великими літерами просто на амуніції);
  • беріть із собою їжу та воду для кота (якщо голодну добу кіт ще переживе, то доба без води — пряма загроза життю). Якщо кіт відмовляється від води — вливайте насильно за допомогою шприца без голки.

На жаль, у подібних ситуаціях екстрено заспокоїти кота малореально, але варто спробувати:

  • найкраще, що ми можемо для нього зробити — це організувати максимально тихе та відокремлене місце. Що менше гаміру та метушні, то швидше він розслабиться;
  • якщо ви бачите, що коту легше, коли він сидить у вас на руках, — робіть це. Тільки пам’ятайте, що доречно підстрахуватися амуніцією на випадок, якщо кіт різко смикнеться, а не заспокійливими, як вам здається. 

Медикаментозна допомога — чудовий помічник, але порадити щось універсальне та всім доступне неможливо. Якщо зможете, купуйте:

  • «Тразодон», «Габапентин» — для зниження рівня тривоги та покращення сну,
  • препарати з м’якою та повільною або накопичувальною дією:
  •  «Мелатонін»,
  •  «Триптофан»,
  •  «Зілкене»,
  •  «Анкситан».

Для отримання дозування, що підходить вашій тварині, краще проконсультуватися з ветеринарними лікарями, багато з яких зараз доступні онлайн.

Якщо ви вирішили евакуюватися разом із котом, то до всього вищеперерахованого варто додати:

  • ветеринарний паспорт. Сфотографуйте його та збережіть у телефоні разом зі своїми документами;
  • запас їжі та води на кілька днів. Кіт їсть не так багато, щоб значно ускладнити вашу мобільність;
  • якщо кіт вживає якісь препарати на постійній основі — беріть їх;
  • за можливості візьміть лоток і хоч трохи звичного наповнювача.

Замість боксу можна використати звичайний рюкзак, дно якого застелити щось тверде для опори, або пластикові кошики для пікніка. Використовують навіть кошики з супермаркетів, попередньо застеливши дно та ретельно убезпечивши зверху.

Найбільшу складність зараз викликає потреба годування котів лікувальними раціонами. Знайти їх справді складно, але можливо. Якщо ви рухаєтеся у бік Західної України, це стає ще реальнішим, тому не здавайтеся.

Одразу скажу, що Західна Україна перевантажена. Оселитися у великому місті сьогодні з твариною досить складно. Пам’ятайте, що коту теж потрібно якось облаштувати простір, щоб він міг їсти, пити та ходити в туалет.

Багато країн, що межують з Україною, значно спростили правила перевезення тварин через кордон для того, щоб люди могли вільно виїхати з домашніми тваринами, не залишаючи їх. Серед країн, які впускають тварин за спрощеними правилами, — Польща, Угорщина, Румунія, Чехія та Словаччина.

Туалет

Багато власників стикаються з туалетними проблемами котів під час евакуації та довгих складних переїздів. Пам’ятайте, що розлука зі своєю звичною територією, — максимально стресова ситуація для котів. 

Додайте до цього гамір та натовп людей навколо — тут уже не до розміреного відвідування туалету. Однак подібні дива котячого терпіння загрожують серйозними наслідками для здоров’я.

Що ми можемо зробити в польових умовах, за чим слід стежити і як не допустити серйозних наслідків?

Однією з головних небезпек для котів є зневоднення. Тварині може бути достатньо доби без рідини, щоб настало зневоднення, для відновлення після якого знадобиться п’ять-сім діб. Обов’язково напоїть тварину в дорозі. Воду можна потроху заливати зі шприца без голки.

Сухий раціон краще замінити на вологий або хоча б намагатися згодовувати тварині трохи кефіру чи несолодкого йогурту. Завдяки цьому в організм тварини надходитиме хоч якась рідина у мінімальній кількості.

Відновити зневоднену тварину, яка не вживала жодної рідини протягом двох діб та більше, неможливо без проведення інфузійної терапії в умовах ветеринарної клініки.

Але від вжитої рідини необхідно також систематично позбавлятися.

Намагайтеся поставити лоток у максимально тихому і затишному куточку й дати тварині трохи часу на «вирішення питання». Якщо нічого не працює і тварина у стресі продовжує терпіти, може початися гостра затримка сечі,  позбутися якої можливо тільки за допомогою катетера, встановленого знову-таки у ветеринарній клініці.

Критичним є період у дві доби. Якщо протягом цього часу у тварини було повністю відсутнє сечовипускання, це привід бити на сполох і звертатися в найближчу доступну клініку.

Трохи простіше справи з дефекацією. Безперечно, запор не є повністю безпечним для тварини. Але! Згадайте про те, що тварина, найімовірніше, зараз їсть значно менше в польових умовах або відмовляється від їжі практично повністю. Йому може бути просто нічим сходити в туалет.

Відсутність дефекації до трьох днів не є корисною, але й не критична.

Якщо вам не вдалося взяти з собою лоток із наповнювачем і немає можливості купити його на новому місці, викручуємося, виходячи з того, що є:

  • спробуйте використовувати картонні коробки з не надто високими бортами (наприклад, з-під взуття або обірвати/обрізати будь-яку до потрібної висоти); 
  • піддон від пластикового боксу теж можна використовувати як лоток; 
  • підійдуть також будь-які пластикові або металеві таці/піддони, які вдасться знайти під рукою.

 Як наповнювач у польових умовах можна використовувати серветки або туалетний папір, порваний на невеликі шматочки. Підійде земля або пісок із найближчої пісочниці. Тирса (якщо її є, де взяти, а кіт волів і завжди користувався деревним наповнювачем, тобто запах тирси не буде його бентежити).

Деякі коти без проблем можуть сходити до туалету на одноразову пелюшку.

 Фактично, щоб спорудити лоток у «похідних» умовах, нам необхідна будь-яка ємність, в яку можна покласти щось, у чому кіт зможе покопатися.

Вмикайте фантазію та використовуйте те, що є під рукою.

 Трапляється і зворотне: ви приїхали в нове місце, а кішка почала робити калюжі та купи скрізь, крім лотка. Ви починаєте сердитися, кішка лякається, але нічого не змінюється. 

Що робити, щоб охайність повернулася у ваше життя:

  • якщо ви не взяли свій лоток, спробуйте знайти на новому місці максимально схожий;
  • якщо відбулася заміна наповнювача, постарайтеся повернутися до старого;
  • спробуйте поставити два лотки в тих місцях, де кішка вже залишила свій запах;
  • якщо тварина не кастрована — подбайте про це просто зараз. Вирішувати проблему неохайності, пов’язаної зі статевою поведінкою, — це точно не першочергове завдання зараз. Навіть якщо вдома подібних проблем не було, то у новому місці у фертильної тварини вони можуть з’явитися;
  • поекспериментуйте з розміщенням лотка — це дуже важливо для кішки. Шумна пральна машинка або крики дітей у сусідній кімнаті можуть лякати тварину, і вона буде змушена шукати відокремлене місце.

Перевірте, чи не перекрили доступ до лотка недружні сусіди чи інші тварини. Пам’ятайте головне: кішка точно не робить цього із злостивості. Вона не знає, як упоратися з тією ситуацією, в якій опинилася. Наше завдання — трохи змінити її, і тоді зміниться поведінка кішки.

Порушення режиму дня

Ще одна проблема, з якою стикаються біженці з тваринами, — це порушення режиму дня тварини. Коти перестають спати вночі, будять і багато нявчать. 

Враховуючи, що ви теж виснажені, це призводить до конфліктів та роздратування. Перед тим, як обговорити важливі кроки щодо нормалізації режиму, нагадаю, що коти — це сутінкові тварини. І загалом їхня нормальна активність припадає на світанок. 

Щоб повернути коту звичний розклад, рекомендую:

  • запровадити свідомий графік активностей та годівлі (чотири-шість підходів на добу) так, щоб фінальний сеанс був максимально близьким до вашого відходу до сну;
  • організувати таке місце відпочинку, щоб воно подобалося кішці. Можна навіть спочатку робити його доступним саме вночі, поки не налагодиться нормальний режим;
  • додати інтелектуальних навантажень: дресирування (коти чудово вчаться), нюхальні килимки, саморобні іграшки для добування їжі. Зрештою, розкладіть одну пайку по всій вашій території, щоб кіт пересуваючись знаходив годівлі, і це стимулювало його більше рухатися в той період, коли це підходить саме вам;
  • проводьте кілька нетривалих сесій спільних ігор;
  • якщо є можливість не реагувати на кота вночі зовсім, — зробіть це;
  • перевірте, щоби вночі тварина мала доступ до води та лотка. Іноді інші тварини можуть теж не спати і підстерігати вашого кота на шляху до ресурсів.

Нові знайомства

Якщо ж ви залишилися на місці і вирішили, що у вас є можливість та сили врятувати ще одну кішку (замкнену у квартирі, покинуту або просто залишену на вулиці), будьте готові до складнощів.  

Ось ви приносите її в будинок, і через кілька днів він теж перетворюється на поле бою. Замість зворушливого сну в обіймах одне одного і веселих спільних ігор починаються нескінченні конфлікти, шматки шерсті, що розлітаються, і інші «принади» котячого сусідства.

Правильне знайомство, менеджмент середовища та контроль над ситуацією можуть значною мірою врятувати ситуацію і допомогти тваринам стати якщо не найкращими друзями, то хоча б досягти стійкого нейтралітету та відсутності конфліктів.

Неможливо двічі справити перше враження. Перша зустріч і знайомство «старенького» з «новачком» дуже важливі! Знайомство має відбуватися дуже поступово.

Ідеально, коли перші дні тварини не зустрічаються носа до носа, але можуть відчувати запах одне одного. Через кілька днів можна на безпечній відстані дати можливість побачитися і поспостерігати одне за одним. І лише після успішного проходження цих етапів — дуже поступово і під нашим уважним контролем — дати їм можливість наближатися одне до одного.

Спостерігайте за язиком тіла котів. Це допоможе вчасно втрутитися у ситуацію та не допустити ескалації конфлікту.

Організація простору так, щоб коти мали змогу розійтися навіть у найвужчих проходах, — ще один крок до успіху.

Поділ ресурсів. У кожної тварини має бути своє особисте місце, миски для їжі та води, лоток.

Режим дня. Важливо постаратися максимально зберегти звичні для «старенького» ритуали.

У жодному разі не зближайте тварин насильно, наприклад, на руках і навіть у боксах. У тварин має бути вибір — залишитися чи піти. Взагалі коти будуть вам завжди вдячні, якщо ви залишатимете їм можливість вибору.

Якщо ж ви ризикнули ще більше і дали притулок у своєму будинку собаці, найімовірніше, дивлячись на круглі від жаху очі кота, ви вже й пошкодували про це. Або, як це часто зараз буває, ви зібралися всією сім’єю в селі у бабусі, і тепер різношерста та різновидна зграя змушена жити разом. 

Як нормалізувати це життя і зробити сусідство комфортнішим:

  • структуруйте простір. Огляньтеся і подумайте, як зробити для кота чи котів другий поверх, щоб вони могли уникати небажаних зустрічей із собаками чи іншими котами. У хід можуть піти полички, які легко звільнити, стільці, поставлені у проходах, коробки з розібраним дном, що виконують ролі тунелів.
  • якщо конфлікт завершується бійкою, не залишайте тварин без нагляду. Кожна бійка підкріплюватиме розуміння того, що співмешканець небезпечний, і відкидатиме вас назад.
  • звертайте увагу на те, щоб собака не підстерігав кота у вузьких проходах і біля лотка, стежте за тим, щоб собака не затискав кота у куток. Це практично гарантовано призведе до того, що кіт люто захищатиметься, і конфлікт загостриться. 
  • пам’ятайте, що собака далеко не для всіх котів є дружнім видом та іноді сприймається як небезпечний. І для того, щоб це змінилося, необхідно, щоб кіт накопичив достатній досвід для цього. А це час, який зараз грає проти нас.

І насамкінець, хочу сказати ще дещо. Якщо ви це читаєте, отже, навіть у ці жахливі дні ви дбаєте про добробут свого невеликого хвостатого друга. І нехай навколо всі кажуть, що це дурість — рятувати кота, я нескінченно дякую вам за це. Адже ви робите все, що у ваших силах. Війна — це дуже короткий шлях до втрати людяності. І ви не дозволяєте собі його загубити. І нехай ваш кіт продовжує допомагати вам у цьому.

 

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте DIVOCHE.MEDIA — від 50 гривень. Дякуємо!