Влада Ірану отримує доступ до облікових записів активістів у соціальних мережах — розслідування CNN

від | 20.12.2022 | Новини

Час читання: ( Кількість слів: )

Іран незаконно отримує доступ до облікових записів активістів у соціальних мережах, щоб отримати докази причетності до масових протестів, які тривають з вересня, та інформацію про інших учасників акцій.

Про це йдеться в новому розслідуванні CNN.

«Вони сказали мені: “Ти думаєш, що зможеш вибратися звідси живою? Ми стратимо тебе. Твій вирок — смертна кара. Ми маємо докази, ми все знаємо», — розповіла одна з активісток, яку так само, як і сотні інших протестувальників, утримували у сумнозвісній жорстокій іранській в’язниці Евін на півночі Тегерана. Задля безпеки CNN називає її на ім’я Негін.

Вона вважає, що іранські агенти зламали її обліковий запис у Telegram 12 липня, саме тоді жінка виявила вхід зі сторонньої IP-адреси. За словами Негін, поки вона перебувала у в’язниці, невідомі повторно активували її обліковий запис у Telegram, щоб дізнатися, хто намагався зв’язатися з нею, і розкрити мережу активістів, з якими вона підтримувала зв’язок.

Іранська влада звинуватила Негін в керівництві антирежимною групою активістів у Telegram. За словами жінки, яка заперечує ці звинувачення, вона має «кількох друзів», які були політичними в’язнями.

«Вони поклали переді мною розшифровані роздруківки моїх телефонних розмов із цими друзями і запитали, якими були мої стосунки з цими людьми», — розповіла Негін.

Журналісти зазначають, що схожа тактика, ймовірно, була застосована щодо іншої протестувальниці — 16-річної Ніки Шахкарамі, яка загинула після демонстрації в Тегерані 20 вересня.

Згідно з матеріалами розслідування CNN, дівчину затримали під час протестів незадовго до того, як вона зникла безвісти. За тиждень її сім’я дізналася, що Ніка померла. Проте 12 жовтня друзі дівчини помітили, що її акаунт Telegram певний час був у мережі. Більш ніж через місяць після зникнення та смерті Ніки, 28 жовтня, хтось від її імені заходив в Instagram. Близькі дівчини підозрюють, що облікові записи були зламані.

Іранська влада не відповіла CNN ані на запит щодо Негін, ані на неодноразові запити про смерть Ніки, проте компанія Meta розпочала внутрішнє розслідування активності облікового запису Ніки в Instagram після її зникнення. Розслідування тривало дев’ять днів, з 6 до 14 жовтня.

«Хоча ми не можемо поділитися конкретними подробицями про обліковий запис Ніки Шахкарамі з міркувань конфіденційності та безпеки, ми можемо підтвердити, що Meta спочатку не відключала її», — сказав CNN представник Meta на умовах анонімності.

Також у компанії підтвердили, що обліковий запис Ніки «був ненадовго повторно активований та збережений у пам’яті менш ніж на 24 години» 27 жовтня «внаслідок внутрішньої помилки процесу, яку ми усунули, повторно відключивши обліковий запис». У Meta зауважили, що виявили цю помилку після того, як CNN звернулася із проханням про розслідування. Згодом компанія отримала побажання від сім’ї Ніки через одного з довірених партнерів компанії в Ірані, щоб обліковий запис Ніки в Instagram залишався в автономному режимі.

Натомість офіційні особи Ірану в державних ЗМІ заявили, що отримали дозвіл від судових органів на доступ до облікового запису Ніки в Instagram і приватних повідомлень.

«Ми пішли до прокуратури та дізналися, що телефон Ніки у пана Шахріарі (ім’я прокурора — прим. CNN). Я на власні очі бачив, що він був у його руках», — розповів анонімно один із родичів Ніки.

Після початку масових протестів іранська влада почала вимикати інтернет у країні, намагаючись їх придушити, проте багато хто побоюється, що уряд має доступ до мобільних додатків для спостереження та боротьби з інакодумством. Правозахисники в Ірані та за його межами протягом багатьох років попереджали про здатність іранського режиму віддалено отримувати доступ до мобільних телефонів протестувальників. Експерти кажуть, що технологічні компанії не в змозі протистояти цьому.

«Я особисто задокументував багато таких випадків. У них є доступ до всього, що виходить за межі вашої уяви»,  — підтвердив директор із цифрових прав та безпеки у правозахисній організації Miaan Group Амір Рашиді.

За його словами, іранський уряд зацікавлений у зламі Telegram, оскільки в Ірані він був не просто додатком для обміну повідомленнями, а містить багато даних користувачів.

На думку експертів, є різні способи, за допомогою яких уряд може отримати доступ до облікових записів людини або її контактів. Негін, наприклад, стверджує, що влада «продовжувала створювати облікові записи Telegram з використанням моєї SIM-картки, щоб бачити, з ким я спілкуюся».

«Зазвичай вони набирають цільовий номер телефону, а потім надсилають запит на вхід до Telegram. Якщо у вас немає двоетапної аутентифікації, то вони перехоплять ваше текстове повідомлення, прочитають код входу і легко увійдуть до вашого облікового запису», — розповів Рашиді, зауваживши, що Ірану навіть не потрібні телекомунікаційні компанії для роботи з ними, адже уряд управляє всією телекомунікаційною інфраструктурою в країні.

У відповідь на запит CNN представниця Telegram Ремі Вон сказала, що компанія регулярно обробляє десятки подібних справ, переданих активістами з довірених організацій, та відключає доступ до скомпрометованих акаунтів.

«У кожному випадку, який ми розслідували, або пристрій було конфісковано, або користувач мимоволі зробив такий доступ можливим — не встановивши пароль для двоетапної автентифікації або використовуючи шкідливу програму, що видає себе за Telegram. У країнах з авторитарним правлінням, таких як Іран, влада потенційно може перехопити будь-яке SMS-повідомлення. Тому для користувачів важливо увімкнути двоетапну перевірку, яка вимагає введення додаткового пароля, створеного користувачем, при кожному вході в систему на додаток до коду входу в SMS. Також важливо, щоб такі користувачі використовували офіційні програми Telegram із надійних джерел», — розповіла вона.

За словами Вон, Telegram заблокував тисячі постів, які намагалися деанонімізувати протестувальників.

Натомість старший інтернет-дослідник організації Article 19, яка займається свободою слова, Махса Алімардані запевнив, що його колеги зверталися до Telegram із проханням скасувати «деякі зміни, які були внесені до облікового запису людини після її смерті, і вони не допомогли».

«Технологічні компанії мають працювати з громадянським суспільством. Є так багато проблем, над якими вони можуть працювати з нами, щоб гарантувати безпеку цих платформ, особливо для тих, хто перебуває в групі ризику», — зауважив Рашиді.

  • В Ірані від середини вересня тривають масові антиурядові протести. Причиною стала смерть 22-річної Махси Аміні, яку госпіталізували в стані коми після затримання поліцією моралі через «неправильне носіння хіджаба» — з-під нього нібито виглядало волосся. Влада спробувала придушити мітинги силою, проте це лише розлютило протестувальників. Люди підпалюють машини та влаштовують сутички з силовиками, жінки також демонстративно спалюють хіджаби. Опозиція Ірану вимагає скасувати закон про обов’язкове носіння хіджаба.
  • За даними правозахисної організації Iran Human Rights, силовики в Ірані вже вбили щонайменше 469 осіб, зокрема 63 дитини, намагаючись розігнати протестувальників. На протестах в Ірані затримали рекордну кількість журналісток, щонайменше двом загрожує смертна кара.
  • Згодом журналісти CNN провели розслідування та з’ясували, що силовики в Ірані ґвалтують затриманих жінок для придушення протестів. Жорстокого насильства зазнають також і чоловіки, які беруть участь у мітингах.
  • 24 листопада Рада ООН з прав людини створила місію з розслідування фактів насильства проти протестувальників у Ірані. Проте у МЗС Ірану заявили, що вважають місію непотрібною, не збираються співпрацювати з нею і назвали її створення «порушенням національного суверенітету країни».
  • На початку грудня генеральний прокурор Ірану Мохаммад Джафар Монтазері заявив, що нібито поліцію моралі закрили і збираються переглянути вимогу про обов’язкове носіння хіджабів. Проте державний канал новин Ірану спростував цю інформацію.
  • 14 грудня Іран виключили зі складу Комісії ООН зі становища жінок.

Фото: Sima Ghaffarzadeh: Pexels

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Читайте також

В Україні оголосили збір на облаштування шелтерів для постраждалих від домашнього насильства

В Україні оголосили збір на облаштування шелтерів для постраждалих від домашнього насильства

В Україні збирають гроші на облаштування трьох шелтерів для постраждалих від домашнього насильства. Збір оголосили громадська організація «Ла Страда — Україна» та краудфандингова платформа bekind.ua. Жінки під час...

Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко номінували на премію Берлінале-2023

Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко номінували на премію Берлінале-2023

Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко «Ми не згаснемо» (We Will Not Fade Away), який був відібраний до конкурсу Berlinale Generation, став номінантом премії Berlinale Documentary Award. Загалом на...

У Польщі лікарі відмовлялися робити аборт зґвалтованій підлітці «з міркувань моралі». Від МОЗ вимагають покарати лікарні, які не надають послуги

У Польщі лікарі відмовлялися робити аборт зґвалтованій підлітці «з міркувань моралі». Від МОЗ вимагають покарати лікарні, які не надають послуги

У Польщі стався черговий скандал через відмову лікарів робити аборт постраждалій від зґвалтування. Ситуацію погіршує те, що...

Вийшли документальні відео про українських науковиць, які працюють під час війни: від досліджень Чорнобиля до відновлення ґрунтів після боїв

Вийшли документальні відео про українських науковиць, які працюють під час війни: від досліджень Чорнобиля до відновлення ґрунтів після боїв

Відбулася онлайн-прем’єра другого сезону документальних відео проєкту «НАУКОВИЦІ» — про українських жінок у науці, які...