Давай залишимося друзями

від | 09.12.2022 | Дівчина говорить, LMillustrated, Топ

Час читання: ( Кількість слів: )

Ми маємо однакові татуювання, які зробили на честь нашої дружби, ми любили одну музику, грали в одному театрі, носили схожі зачіски й одяг («Ви, певно, сестри?»), синхронно закохувались і одночасно хворіли, ми однаково жартували і гиготіли над цими жартами, як гієни, були дружками одна в одної на весіллях, ми не бачилися вже п’ять років.

За цей час вона народила доньку, закрила свій бізнес, переїхала з росії до Великої Британії, а я перестала вважати її найкращою подругою, бо цей переїзд стався занадто пізно. Чи досі вона вважає такою мене — я не питала. Думаю, для неї дружба ніколи не мала такого значення, як родина.

«З друзями дітей не народжувати» — вираз, із яким в юності, в час постійного пошуку кохання, я погоджувалась, відображає суспільне ставлення до явища дружби, і тільки пізніше почала замислюватись про його безглуздість.

Мені здається, дружба трохи недооцінена в суспільстві, а жіноча — ще й стигматизована. «Відмінною особливістю жіночої дружби є суперництво» — це реальна цитата зі статті в інтернеті, що рясніє антинауковими ствердженнями про те, що у відносинах жінок домінують «легкість і простота», а ускладнення взаємин призводить до «відчуження подруг». Хм, а мені здавалося, що конкуренція і небажання напружуватись у стосунках — ознаки маскулінності.

Міфи про взаємини жінок сповнені не тільки сперечаннями, а ще й банальностями:жіночої дружби, як усі ми знаємо, не існує; жінки обговорюють між собою тільки плітки, рецепти страв, манікюр, косметику, моду і десь між нігтями і квашеною капустою — чоловіків, за увагу яких ліпші подруги готові перегризтися будь-якої хвилини.

Насправді ж, згідно з дослідженнями, жінки схильні до відкритості й емоційної близькості у дружбі та надають їй більшого значення, ніж чоловіки. У суспільстві, де «мужчина повинен бути мужчиною», чоловічі розмови частіше менш відверті й щирі, тому що «ну шо ти як баба, ниєш, як дівчисько».

У рекомендації мого інстаграму періодично залітають відео всратих психологів на тему, як жінці знайти справжнє кохання і привабити/утримати/повернути чоловіка, але жодного про те, як знайти справжню подругу і зберегти дружні стосунки.

В парадигмі патріархального світу взагалі не існує такої проблематики, бо все існування жінки підкорене пошуку правильного чоловіка, відповідно жінки не можуть бути друзями, вони — конкурентки.

Хоча, якщо подумати, одна подруга може бути з тобою протягом багатьох років і багатьох чоловіків, у моменти виникнення яких їхня значущість оцінюється вище (бо з друзями дітей не народжувати, ага).

В мене є подруга зі студентських років, ми товаришуємо з перервами років 17, я пережила з нею десятки її бойфрендів, двох наречених і одного чоловіка. Вона для мене Саманта з улюбленого «Секс і місто» — в якому б місті вона не перебувала, секс обов’язково буде. Цей серіал, до речі, для мене не про хворобливі стосунки Керрі й Біга, а про дружбу прекрасних і різних жінок, хоча романтична лінія сприймається як головна, бо кохання завжди переважає.

Нормально покинути все і всіх заради кохання, переїхати в інше місто, країну, але заради друга/подруги… де ви таке бачили? Це привід запідозрити між друзями «щось більше», але чому дружба — це завжди «щось менше»?

«Людині потрібна людина», — кажуть психологи, маючи на увазі під соціальним капіталом насамперед велику кількість знайомств, що показують ваші комунікативні й адаптивні здібності, але не відображають здатність підтримувати довготривалі глибокі стосунки і насправді не рятують від почуття самотності.

І чи продовжують бути соціальним капіталом ті контакти, зв’язки з якими колись були глибинними і справжніми, а сьогодні здатні лише на вбивчі смолтоки про погоду?

Всім відомо, якщо хочеш знайти друзів — посміхайся, будь привітною і комунікабельною! Але нас не вчать бути друзями, залишатись чи правильно виходити зі стосунків, психологи не пропонують парну терапію для товаришів, не існує визначення дружньої зради, тільки подружньої. А як називається явище, коли в людини декілька найкращих друзів? Поліфрендія?

Ми можемо знайти безліч порад, як пережити розлучення, але майже нічого про те, як пережити втрату друга. У жінки питають, чи самотня вона, маючи на увазі наявність хлопця, чоловіка, дитини — цим визначається її соціальна цінність, не цікавлячись, чи є в неї хоч одна справжня подруга.

Є купа матеріалів, як будувати стосунки на відстані, і, звісно, йдеться про романтичні. А от як не втрачати на відстані дружній зв’язок?

Коли моя найкраща подруга 11 років тому переїхала з України до росії, ми схалтурили обидві. Я не вірила, що зможемо підтримувати дружбу на відстані, завчасно поховавши, і не зробила достатньо, щоб повернути її, чи хоча б вмовити переїхати потім до іншої країни, а вона самовпевнено вважала, що відстань дружбі не перешкода, але не ставилась до моєї думки достатньо серйозно.

Те, що з часом між друзями без роботи над стосунками з’являється прірва, не обговорюють так само, як прірву у шлюбі. Бо ніхто нікому нічого не винен, хочеш — працюй і товаришуй, не хочеш — іди: присяганнями, штампами, свідоцтвом про дружбу і дружнім контрактом не пов’язані. Статистика розлучень є, а яка статистика розірваних дружніх взаємин?

Поступово разом із друзями втрачається і відчуття потреби в них.
У тебе купа знайомих, приятелів, можливо, навіть підписників, яким, загалом кажучи, на тебе чхати.

Нас вчать вибудовувати стосунки зі своєю аудиторією в інстаграмі краще, ніж із тими, кого називаємо друзями. З підписниками треба бути відвертими, щирими і справжніми, кажуть вони, і ось ми вже знаємо, як створити у сторіз інтригу з будь-якої події нашого життя, забуваючи розповісти про неї подрузі.

Дружба ламається і розклеюється, і дощі та завірюхи тут ні до чого, й не важливо, наскільки міцною вона була, якщо близька людина поступово стає чужою, а ти не стаєш на заваді цьому процесу. Ми не б’ємося за подруг так, як за хлопців/чоловіків, а часто з появою других добровільно відмовляємося від перших. Ми можемо не визнавати, применшувати чи заперечувати вплив подруг на формування своєї особистості та життя загалом, а насправді він може бути величезним, і втратити його — це згаяти додаткову можливість власного розвитку і відчуття повноти життя, що іноді може скластися інакше, зважай ми вчасно на думку друга. Буває, що треба занадто багато часу, щоб оцінити об’єктивно внесок у життя одне одного.

Через місяць після 24 лютого я отримала від неї повідомлення, яке хотіла б прочитати декілька років тому: «Вибач, що я переїхала в цю країну, знехтувавши нашою дружбою».

Колись ми зробили однакові татуювання, слухали одну музику, однаково жартували і мали звичку подумки розмовляти одна з одною, коли сварилися.

Та краще б ми завели звичку вчитися розмовляти в реальності, бо ні татухи, ні музика, ні жарти, на відміну від бажання говорити, прагнення чути і готовності дискутувати, не можуть врятувати дружбу.

Жіноча дружба, як і чоловіча, існує доти, доки її бережуть, доки в неї вкладаються, доки люди одне в одного залишаються у списку пріоритетів за замовчанням. У пріоритеті суспільства — розповідати дівчатам із дитинства, як бути гарними дружинами, а не подружками.

Я не зовсім наївна і розумію, чому ціннішими для суспільства є парні різностатеві стосунки, — з подругами дітей не народжувати, я пам’ятаю, але ж і з чоловіками не завжди. Для продовження роду не є обов’язковими шлюб і кохання, а вміння дружити для людства зайвим точно не буде. Мені здається, це основа будь-яких здорових стосунків для будь-якої статі.

Здорові романтичні стосунки — це класно. І здорові дружні взаємини також, це може робити нас кращими, а життя — щасливішим.

Тому що друзі — це відповідальність, довіра, прийняття, повага, і вони теж заслуговують на те, щоб і в багатстві й у бідності, у хворобі та здоров’ї.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Читайте також

STEM-кохання: Як любовні романи роблять жінок у науці помітними

STEM-кохання: Як любовні романи роблять жінок у науці помітними

Смачно, але соромно — чимало людей соромляться зізнатися, що читають любовні романи. Про цей жанр існує багато стереотипів — мовляв, примітивні історії, написані за шаблонами, які не мають нічого спільного з реальністю....

Мене також зґвалтували на вечірці, підсипавши речовину в напій

Мене також зґвалтували на вечірці, підсипавши речовину в напій

У мережі набула розголосу історія про групу хлопців з Івано-Франківська, що влаштовують вечірки, обпоюють дівчат, а потім знімають їх непритомними та публікують ці фото й відео у своїх соціальних мережах. Після публікації у...

«Зараз ніхто не займається собою. Всі займаються тільки війною». Як працює «Жіночий ветеранський рух»

«Зараз ніхто не займається собою. Всі займаються тільки війною». Як працює «Жіночий ветеранський рух»

На «Шостому українському жіночому конгресі» міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що в українському війську...