Меми про «хлопок» у Бєлгороді тішать українців та підіймають бойовий дух у непрості часи. А бавовна — це ж іще й тканина. Тому Ірина Сташко та Ольга Швайко обрали саме таку назву для нового бренда, що випускає одяг для військових. Таку ж ведуть і комунікацію: легку, відкриту, дещо жартівливу. Вже понад місяць вони збирають донати, шиють чоловічу та жіночу форму, а також все, що до неї потрібно, — від шкарпеток до підсумків для саперних лопат. А ще заколабились з ілюстратором Олександром Грєховим та створили лімітовані футболки «Бавовна». Що більше бавовни — то більше мертвої русні», — вважає співзасновниця BAVOVNA Ірина Сташко. І розповідає, навіщо потрібен цей проєкт і як він живе.
Як виникла BAVOVNA
У 2014 році я відкрила бренд одягу NINE: цьогоріч йому виповнилось вісім років. Якщо називати речі своїми іменами, то бізнес — це і є NINE, а BAVOVNA — це все ж таки волонтерська історія, яка з’явилася не за власним бажанням, а завдяки запитам на одяг військових, яких потрібно вдягати «ще на вчора».
Ірина Сташко
З березня ми почали відшивати одяг військовим у рамках NINE: все почалося з того, що хлопцям потрібні були труси у великій кількості. Пам’ятаю, як мої постачальники італійських тканин надали безплатно близько 100 метрів італійського трикотажу і хлопці писали: «Ого, які м’якенькі». Потім була потреба в термобілизні, згодом — у легших балаклавах, футболках тощо. Все це функціонувало в акаунті бренда жіночого одягу, де ми організовували збір коштів на закупівлю тканин. За три місяці запити не вщухали, роботи ставало більше, й акаунт суконь став схожим на мікс із квіткових суконь, військової форми, зборів, звітів. Словом, це була каша.
Ольга Швайко
Тож я запросила долучитися свою добру знайому Олю, з якою ми вчились разом в університеті й одягали житомирських військових. Так нас у команді стало двоє плюс виробництво, і ми відокремили це в окремий проєкт. З Олею умовно поділили обов’язки. Вона займається співпрацею з волонтерами, комунікує з блогерами, щоб поширювати інформацію про нашу сторінку і нас. На мені все виробництво: від пошуку тканин до того, хто це пошиє. А також — усі прорахунки. Разом готуємо контент, придумуємо активності. У планах далі запускати аукціони та цікаві колаборації.
Навіщо українцям BAVOVNA?
BAVOVNA — це проєкт, який потрібен, щоб закривати запити військових на одяг. Знаю, що велика кількість брендів одягу почали відшивати форму, розвантажки, бронежилети. Але наша історія — щось на зразок соціального підприємництва. Ми можемо допомогти зібрати кошти на одяг волонтерам чи військовим, у яких не має такої змоги. Десь можемо перекривати частини з донатів. На сайті є кнопка у кожному товарі «Підвісити одяг» або окремий розділ із можливістю переказати будь-яку комфортну суму. Це дозволяє оперативно закривати запит «на вчора» для військових, і в цьому наша унікальність.
Ми дуже гнучкі у співпраці — щоразу додаємо нові позиції, як-от недавно підсумки для саперних лопат. Навіть не знали, що таке є у світі.
Або вигадуємо цікаві шляхи залучення коштів від аудиторії. Для останнього запиту від 43-го стрілецького батальйону в/ч А4048 на 30 комплектів форми та панам створили спільно з ілюстратором Олександром Грєховим лімітовані футболки «Бавовна». Купуючи цю футболку, ви забезпечуєте одягом військових на передовій.
Сьогодні BAVOVNA — це не бізнес. Це можливість платити зарплату працівникам і водночас допомагати військовим. У нас немає складу, магазину, менеджерів із продажу чи коштів на розвиток цього проєкту. Сайт нам зробили безплатно, бо добрі люди для добрих справ завжди знайдуться.
Як це працює
До нас надходить запит, ми рахуємо його вартість і запускаємо в роботу. Отримали кошти, відшили, віддали — і так по колу. Немає маржі. У нас і повернень не було, бо в нас не входить це у вартість. У кожну одиницю товару закладена робота конкретної людини, яка над нею працює. Не більше, не менше.
80% запитів ми закриваємо завдяки донатам і кампейнам на збір коштів (легко порахувати все, там маленькі збори і водночас ми шиємо багато одиниць одягу за ці суми). Рідко коли приходять волонтери і кажуть: «Ось є гроші, треба відшити». Тому в нас зовсім не бізнесова модель. Як буде далі — не загадуємо.
Так сталось, що до моєї команди у березні дистанційно долучилось кілька виробництв із різних куточків України. Написали: «Готові долучитись, давайте тканину». Ми всі були в різних частинах країни, але разом робили неможливе. Будь-яке виробництво — це дуже складний процес, але нам вдалось бути командою на відстані без співбесід. Виявляється, так може бути. Тепер зі мною п’ять маленьких цехів, із якими ми закриваємо багато запитів. У нас віддалена і злагоджена робота, бо всі розуміють, задля чого це.
Що ж до замовників — переважно ми працюємо з волонтерами або безпосередньо з військовими. В середньому це партії від 10 до 30 одиниць. І багато одиничних запитів. Наприклад, пише волонтер: «Треба вдягнути військового, одна форма, піксель, 50/2», або: «Треба один убакс». Ось таких теж багато.
Наскільки ми виросли? По-перше, ми відокремили проєкт як окрему сторінку тільки місяць тому. По-друге, якби це був бізнес із прибутком, я могла б назвати цифри. Поки ж наше зростання — це те, що ми маємо стабільно багато запитів, прорахунків, пошуків тканини.
Проблема — це відсутність потрібних тканин, фурнітури і лекал (особливо на жіночу форму). Пошук швачок, які готові шити військову форму. І заразом — обмаль часу. Все треба дуже оперативно. Тому відшиваємо — консультуємось із військовими, що додати чи прибрати, в якій тканині комфортніше, — вносимо зміни і працюємо далі.
Про пошиття жіночої форми
Чому жіноча військова форма така важлива? Уявімо мирне життя, коли жінкам, щоби вдягнути штани та жакет, потрібно купувати чоловічий комплект і перешивати на себе. Вам зручний такий підхід? Тут так само. Об’єм стегон у жінок і чоловіків різний. Наприклад, 46-й розмір у чоловіків — це 96 см, а в жінок — 100 см. А от довжина штанів у чоловіків більша. Як жінкам «поміститись» у чоловічу форму? Хіба що брати кітель одного розміру, штани — інші. Але так не видають, врізнобій брати форму не можна. Тому жінки беруть на розмір більшу, щоби вміститись у штанах, і вшивають усе інше.
Наразі жіноча форма — дефіцитний товар. Тому що Міноборони її не виробляє, її немає в магазинах в Україні, і ми ще не зустрічали виробництва (а ми співпрацюємо і з такими, які шиють від Міноборони і на ринку вже понад 15 років), які мають хоча б лекала. З 10 виробництв тільки одне готове взятись за лекала і спробувати. Більшість не хочуть, бо з чоловічою простіше.
Зазвичай до нас приходять із запитами на пошиття жіночої форми саме волонтери. Ось, наприклад, зараз шиємо форму для жінки 46-го розміру. Такі дані нам передали: хочуть літній варіант, вкоротити довжину штанів і щоб кітель був більш приталеним.
Жіночі футболки, фліски, термобілизна — з погляду виробництва не так складно, адже це більш базові позиції, які зустрічаються у звичайному житті. Складність виникла у самій формі, окремо тактичних штанах і тактичній білизні. Тактичну білизну ми зараз розробляємо з одним київським цехом, який спеціалізується на білизні. Форму досі покращуємо і працюємо над нею з іншим цехом.
Проблема жіночої форми — в особливостях нашої фігури. Річ у тім, що форма, як і будь-який одяг, шиється за стандартами. А жінки дуже далекі від стандартів. І ось ці нюанси, коли об’єм талії чи грудей однакові, або навпаки груди більші… Словом, тут ми ще вдосконалюємось.
Сьогодні запити на чоловічий одяг переважають і є основними. Думаю, це тому, що про пошиття жіночої ми оголосили тільки місяць тому і ще налагоджуємо всі процеси.
Про плани
Що далі після війни? У нас немає такого плану. Є запит — є BAVOVNA. Немає — значить, усі забезпечені необхідною кількістю комплектів одягу (не одним-двома на рік), і ми можемо видихнути. Для нас — це наш внесок у перемогу. Є така фраза «Не кажи гоп, доки не перестрибнеш». Так і тут. Мені хочеться вірити, що війна закінчиться, і ми почнемо працювати над відбудовою країни, економіки і нас самих.
Про особисте
24 лютого ми зустріли у нашому будинку під Києвом. Майже чотири місяці повномасштабної війни провели в Україні: то в родичів, то вдома.
Після деокупації Київщини змогли потрапити на склад NINE. Тоді завезли у волонтерські штаби понад 100 одиниць жіночого одягу. Крім цього, до війни в мене було маленьке виробництво дерев’яних іграшок. Я відправила їх дітлахам-переселенцям у штаб, який допомагав адресно сім’ям із дітьми. Здається, зараз ніхто не залишається осторонь. Тому ми й робимо цей проєкт. Загальна згуртованість відчувається, навіть коли звертаємось від BAVOVNA до брендів за підтримкою. Зараз плануємо благодійний аукціон, і всі дуже відгукуються, надають продукцію безплатно.
Місяць тому я виїхала за кордон. Моєму сину шість років, у нього попереду перший клас. Тому маю підготувати його до цього, дати соціалізацію серед однолітків і зменшити стрес від сирен і погребів.
Крім цього, тут у мене з’явився прямий доступ до європейських складів тканин, бо наразі в Україні дуже високі ціни на тканини і майже немає вибору. Зараз ми більшість тканин для військових купуємо саме тут. Чудова якість і набагато вигідніша ціна. Так ми вдягаємо військових в одяг з якісних тканин, а це для нас дуже важливо.
А мрію я про мир і відчуття безпеки вдома.
