З нагоди Дня боротьби з онкологією Inspiration family – об’єднання трьох організацій у сфері онкології – Cancel/R, Souls Sisters та ГО «Квант», запускає одразу декілька проектів – «Перший Форум онкопацієнтів. Знаю. Дію та Живу», який відбудеться 3 лютого у Києві, а також картки «Що можна, а що не слід говорити людині у якої діагностували рак». Їхня мета – полегшення діалогу між онкохворими та їх родичами і друзями.
Причина створення таких карток – страх людей перед онкологією.
«Люди бояться самого слова «рак», їм страшно читати про це, чи вимовляти слово вголос. Люди, які нас оточують, не знають, як правильно підтримати онкохворого, а ми мовчимо про хворобу і не даємо змогу навчитись цьому. Для покращення стосунків необхідний діалог. Але ніхто не написав інструкцію: «Як розмовляти з людиною у якої рак», і ми вирішили це виправити», – говорить Інеса Матюшенко, співзасновниця проектів Cancel/R та Inspiration family.
Організатори запевняють, що всі фрази взяли з власного досвіду. «А це лікується?», «Це трапилося з тобою, тому що ти багато ображалася і не насолоджувалась життям», «Не переживай, все буде добре», – чув кожен, кому поставили діагноз «рак».
«Як бачимо, в цих карточках піднімається дуже непроста, але з тим і важлива тема комунікацїї онкологічного пацієнта зі своїм оточенням. Чому непроста? Тому що дійсно дуже важко осягнути, що відчуває людина, яка зіткнулася з онкологічним діагнозом. І ще складніше – підібрати потрібні і вірні слова, які б могли її заспокоїти. Чому ця тема важлива? Тому що саме ці слова можуть вплинути на емоційний стан людини, яка опинилася сам на сам із своєю хворобою і надати їй сили, енергії та впевненості у боротьбі з раком, – розповідає Ія Слабінська – онкопсихологиня, психологиня клініки ізраїльскої онкології «Лісод», спікерка Першого форуму онкопацієнтів. – Під час своєї роботи я чую багато історій, пов’язаних зі складнощами спілкування між пацієнтом та його оточенням. З одного боку пацієнти розповідають про те – скільки болючого та образливого їм, на жаль, не так рідко доводиться чути від тих, хто з ними спілкується, з іншого боку – люди, які оточують пацієнта визнають, що їм бракує потрібних слів у спілкуванні і їм самим буває лячно. І дехто з останніх навіть вирішує уникати, по можливості, спілкування з пацієнтом, щоб не створювати собі і йому зайві проблеми.
Але ми розуміємо, що уникання – це не вихід. Бо, на жаль, абсолютно кожен може опинитися на місці пацієнта в майбутньому, і він би точно не хотів, щоб ті, що раніше були поруч, залишили б його через брак слів і власні страхи.
Ці картки – поки що малесенька, але дуже важлива спроба донести потрібні слова до оточення пацієнта. І я знаю точно, що за кожною карткою стоїть особиста історія боротьби, сумніву, розчарувань та радощів того, хто її готував. Також впевнена, що дівчата з «Inspirational Family» продовжуватимуть розмову на цю важливу тему і в майбутньому».
