Placeholder Photo
//

Зачем она это сделала: Testing Galaxy

Почати
//
8 хв на читанння

Світлана Мережко започаткувала курси тестувальників Testing Galaxy, які відвідують десятки дівчат, охочих зробити кар’єру в IT. Навіщо вона це зробила, хто взагалі такі тестувальники і хто може опанувати цю професію – в статті.

Початок

Я вчилась у КПІ на факультеті інформатики. Коли я була на четвертому курсі, багато знайомих із гуртожитка ставали тестувальниками. А всі решта розпитували в них, що це таке і що треба знати. У 2008 році я влаштувалася на таку ж роботу. Через декілька років, коли мій досвід вже був досить солідним, друг запитав, чи я могла б порадити якісь курси з тестування для його сестри. Я порадила себе. Тоді комерційних курсів із тестування ще майже не було, і я не чула жодних відгуків щодо них. Але мала досвід у тестуванні, розуміння, що і як треба знати, та бажання цими знаннями ділитись. Коли мої перші студенти почали працювати тестувальниками, я стала найщасливішою людиною.

Тестувальник

Мені здається, багато людей вважають, що тестувальник п’є на роботі каву, клацає по кнопках і за це отримує великі гроші. Багато хто думає: “Хм, я все це теж вмію – стану тестувальником!”

По-перше, кнопки треба клацати з розумом. Робити це слід швидко і так, щоб потім ночами спати спокійно, без думки «а якщо за мною знайдуть баг і виженуть з роботи?». Щоб дефектів після вас не знаходили, необхідно добре знати теорію тестування та багато аналізувати. Значить, треба читати вимоги –  іноді це документи на 100 сторінок, написані технічною мовою, і ці документи також мають помилки чи неточності, які тестувальник має знайти. Далі після прочитаного потрібно зрозуміти, що і як тестувати. Тобто йде створення, продумування тестування. А придумане треба записати. Це, напевно, найнудніша частина роботи тестувальника – гарно описати все придумане так, щоб зрозуміли всі інші, і так, щоб нічого не забути. Наприклад, йдеться у вимогах: користувач може оплатити товар банківською карткою. А тестувальник має прописати сценарії перевірки: проплатити карткою з достатньою сумою, карткою українського банку і неукраїнського, валютною і гривневою, “візою” і “мастеркард”, з недостатньою сумою грошей, з дозволом виходу в мінус і без, спробувати ввести номер неіснуючої картки, заблокованої картки, на якій заборонено знімати. І може бути ще багато варіантів.

Дівчата і тестування

Насправді, серед тестувальників приблизно порівну жінок і чоловіків. От програмістів, дійсно, значно більше чоловічої статі.

Оскільки я вчилась на факультеті інформатики, то до чоловічого колективу звична. А ставлення негативного не зустрічала ніколи. Всі раді дівчатам у колективі. Взагалі я дуже рада, що вибрала цей шлях, починаючи з вибору факультету для навчання, саме через те, що тут переважно ввічливі, інтелігентні люди, існує взаємоповага.

У «кіндерах» для дівчат мені траплялися іграшки, де лише дві деталі. Мене це обурює, бо в звичайних «кіндер-сюрпризах» деталей буває більше. Дівчатам рідко дарують конструктори. Цього року я дуже хотіла отримати на Новий рік браслет, а потім передумала і попросила набір для паяння.

Дівчат виховують, даруючи ляльок та м’які іграшки. А я в дитинстві мріяла про трансформери і набір шерифа. Думаю, що таких дівчат багато. І треба спонукати їх до розвитку інженерної думки.

Дівчатам із дитинства нав’язують гру в дочки-матері, купують ляльок і проколюють вуха. Дуже хочеться, щоб дівчата мали право бути тими, ким вони хочуть, і робити не тільки те, що пропонує їм гендерна модель.

Запуск

Я пішла викладати на курсах тестування. Там мала навчати за чужою програмою. Але мені хотілось вчити тим речам, які я вважаю дійсно потрібними, не давати зайвого, робити акценти, правильні на мою думку. Ця ідея зародилась у мені, і я не могла думати більше ні про що. Виникла просто фізична необхідність взяти і зробити. Якби не спробувала, зламала би себе.

Насправді, для курсів жодних інвестицій не потрібно. Потрібен сайт – а в мене всі друзі програмісти. Потрібно приміщення – зараз є багато варіантів із погодинною орендою. Спочатку просто написали про себе в соцмережах, друзі це поширювали. Першими студентами були друзі і друзі друзів.

Відгуки отримали хороші, відчувалось, що люди захоплюються тим, чого ми вчимо. Дівчата приходять, бо їм це не менш цікаво, ніж хлопцям. Взагалі всі приходять, тому що бачать, як хтось зі знайомих зміг стати айтішником, тепер ходить у гарний офіс і заробляє в доларах. То чому б не спробувати? Але часто це недостатня мотивація для того, щоб після завершення курсів продовжити щось робити самому.

Думаю, що я нестандартний викладач із тестування, тому що не обіцяю усім працевлаштування, а на першому ж уроці розповідаю, яка зараз конкуренція, як сильно і довго треба працювати, щоб досягти бажаного.

Перспективи

Ситуація жахлива: тисячі людей у Києві закінчили курси і планують стати тестувальниками. Жартую.

Із працевлаштуванням ми допомагаємо: шукаємо вакансії, радимо, як не припуститись помилок у резюме, як готуватись до співбесіди, що читати. Я завжди рада, коли випускники звертаються по допомогу та просять щось підказати.

До нас часто звертаються знайомі, яким потрібно порадити хороших тестувальників-початківців. І я раджу найкращих випускників. Але я не хочу перекладати на себе відповідальність людей за їхнє майбутнє. Ми не пишемо за студентів резюме – це їхня робота; ми не водимо їх за руку на співбесіди – це їхні рішення і вибір. Є дуже багато людей, яким протягом курсу та і після нього не вистачає сили волі прочитати хоча б одну книжку з тестування – таким я нічим не зможу допомогти.

Як людина, якій доведеться працювати з випускниками сьогоднішніх курсів в майбутньому на проектах, я хочу, щоб роботу знайшли лише ті, хто вміє працювати, любить вчити щось нове і кому цікава ця професія. Я не маю на меті влаштувати всіх.

Якщо хочете спробувати себе в цій професії, пропоную почати з книжки про тестування. Хоча б найлегшої – «Тестирование.com»  Романа Савіна. Якщо ви її будете мучити два роки, то значить, це не ваше. Якщо ви дійсно хочете стати тестувальником – прочитаєте за тиждень.

Є ситуація, яку важко уявити в світі айті: це коли хтось каже «я цього не вмію чи не знаю, тому не буду цього робити». Якщо чогось не знаєш – запитуєш, шукаєш в гуглі, дивишся відео на ютубі «як це зробити з нуля», вичитуєш і викопуєш інформацію на просторах інтернету. Тому якщо ви панічно боїтесь розбиратися самостійно з чимось новим – скоріш за все, навіть після курсів ви зупинитесь на досягнутому, і далі прогресу не буде. Саме тому ми на курсах закликаємо вчитись гуглити.

Плани

План вдосконалюватись і робити нові корисні курси. Йти не в кількість, а в якість. Щоб нашим студентам вчилось ще цікавіше, щоб вони отримували більше корисних знань. Щоб, як і зараз, я була рада побачити кожного випускника і відчувати, що для них навчання на курсі було чудовим періодом, відкриттям нового – як подорож, яка змінює тебе.