Наталя Моспан розповіла, як і навіщо відкрила в Києві першу книгарню-кав’ярню «Моя книжкова полиця».
Початок
За освітою я юрист і бухгалтер, тому деякий час працювала за спеціальністю. Але з народженням першої доньки в моєму життя з’явилась потреба в хорошій дитячій літературі. Так почались постійні пошуки якісних книг українською мовою. Я відчула, наскільки читання зближує мене з дітьми, як вони відкриваються, розповідають про свої думки, переживання. Тому наприкінці 2014-го створила сторінку в фейсбуку з оглядами найкращих книжок та можливістю їх замовити за видавничою ціною. Трохи згодом з’явився інтернет-магазин. Можна сказати, я прийшла до книг в першу чергу через дитліт.
Ідея
Ідея книгарні-кав’ярні з’явилась якось непомітно. Під час поїздок до Європи заходила в такі місця, пила капучино і думала про те, як було б круто отак сидіти в Києві, гортати і вибирати книжки, а не просто милуватись ними (з поїздок переважно привозила дитячу літературу з крутими ілюстраціями або англомовні книги). Десь тоді і подумала, що можу відкрити схоже місце зі смачною кавою і найкращими книжками.
«Моя Книжкова Полиця» починалась як інтернет-магазин. Основна концепція – найкращі книжки українською мовою. Ми зважали не тільки на сам текст, але й на якість дизайну, поліграфії. А те, що поряд із найкращими книжками є смачна кава, – це великий бонус для гостей. Можливість почитати, подумати чи поспілкуватись у спокійній та затишній атмосфері, а головне вибрати книжку з комфортом і без поспіху. Ми змінили сам підхід до організації простору книгарні, інтер’єру та асортименту. Я поєднала функціональність магазину з естетикою, затишком і комфортом. Зважаючи, що після нас відкрилось ще кілька закладів такого типу (або перепрофілювались), думаю, це перетворилось на сталий тренд.
Запуск
Звісно, бюджет на книгарню-кав’ярню я прораховувала, бо це були серйозні витрати, починаючи з ремонту і закінчуючи технікою, посудом, зарплатою працівникам, орендою приміщення зрештою. Але в мене на момент відкриття уже була хороша кавомашина, яка чекала свого часу два роки на моїй кухні, були книжки і домовленості з видавцями, а також знання, який асортимент повинен бути (хоч відтоді він дуже розширився). Також була маленька частина меблів – дерев’яні стелажі ми перевезли з собою з нашого пункту самовивозу в «Циферблаті». Відкривати всі карти не буду, тим паче, що вже точно все не згадаю, але в моєму випадку це було близько 15000$ (не беручи до уваги те, що вже придбала раніше).
Коли я вирішила відкрити книгарню-кав’ярню, то не знала, як проблемно знайти в Києві хороше приміщення. Десятки переглядів – все це підвали, офіси з вузькими коридорчиками, глибокі дворики, віддалені від центру райони… Деколи було бажання погодитись, просто щоб вже нарешті щось робити, а не просто очікувати. На щастя, моя візуалізація ідеального місця не дала зірватись, і згодом я знайшла приміщення на Пушкінській, до останнього переймалась, чи з’їдуть попередні орендарі, бо вже був готовий дизайн і замовлені меблі.
Десь в цей же час, на початку березня 2016-го, почала шукати працівників – двох книжкових консультантів і двох бариста. Насправді процес пошуку і відбору персоналу став ще одним відкриттям для мене – за перші півроку роботи у нас змінилось багато людей, але думаю, це правильно і навіть добре. Зараз я знаю, хто мені потрібен, тому не витрачаю нічий час на безрезультатне «притирання».
У моїй сфері хороші працівники – це 50% успіху. Я люблю, коли людина амбітна та ініціативна, коли вона виходить за базові рамки своїх обов’язків, бо саме така людина буде цікавою і ефективною. Я тільки за, коли консультанти ухвалюють рішення про замовлення нової книжки або співпрацю з новим видавництвом, хоча остаточне рішення все-таки за менеджером або за мною.
Вибір книжок – це окрема важлива складова функціонування книгарні, зараз ми можемо дозволити собі співпрацю з понад двома сотнями видавництв, тоді як починали з п’ятдесяти. Звичайно, є, так би мовити, кістяк видавничого ринку, трендсеттери, але маленькі нішеві видавництва я страшенно люблю і поважаю.
Відкриття як такого не відбулось, хоч воно і було заплановане. На вулиці було тепло, квітень, ми наводили порядок у приміщенні, розкладали з консультантами книги, бариста експериментував із кавою і люди просто почали заходити. Десь після п’ятого відвідувача ми зрозуміли, що, власне, вже працюємо, можливо, в тестовому режимі, але працюємо. Так і почали, а далі все понеслось із шаленою швидкістю – зміни, відточення деталей, нові ідеї…
Складнощі
Найскладніше було розуміти, що я вже все зробила: це місце мені подобається, у мене смачна кава, чудові книжки, а далі рішення і вибір за людьми. З одного боку, потрібно конкурувати з великими мережами, з іншого – доводити, що наша кава на рівні найкращих закладів Києва. Тобто я продовжувала щось робити, але все одно перші місяці був режим очікування результату, та ще й тоді, коли безпосередня взаємодія з гостями – це не мій обов’язок. Тобто це ще й потреба вірити в своїх людей.
Спрогнозувати точно бюджет мені не вдалось, ще до відкриття я вийшла за його рамки. Та й потім продовжували з’являтись різні дрібниці – дозамовити чашок (а в нас вони ручної роботи, що недешево), купити форму для працівників, заплатити за меблі для літнього майданчика, купити посуд для альтернативи – все це накотилось буквально в перший місяць. Але, хоч витрати не були запланованими, я морально до них була готова.
Розвиток
Із першого місяця заклад став самоокупним. У першу чергу завдяки тому, що на момент відкриття я вже викупила велику частину книжок, решту брала на умовах реалізації.
Для мене важливо, щоб прибуток був і від книжок, і від кави, тому що, наприклад, варити каву в мінус тільки заради самої концепції закладу – це недалекоглядно. Зараз прибуток – десь 65% книжки і 35% бар, але все ще залежить від сезону. Також паралельно працює інтернет-магазин, але його я дуже хочу максимально відокремити від закладу на автономний проект. Загалом ціноутворення – це серйозний виклик як на старті бізнесу, так і в процесі, тут потрібно чітко себе позиціонувати і розуміти, якого результату прагнеш.
Зараз книгарня-кав’ярня на Пушкінській у стадії стабільного розвитку, я розумію, що там процеси налагоджені і вона може працювати з моїм мінімальним втручанням. Усі сили наразі кидаю на відкриття ще одного закладу на Позняках – він буде з тією ж концепцією, але за рахунок більшої площі там є місце для нових ідей. Скажімо, будемо самі пекти круасани, що в центрі не змогли собі дозволити. Сподіваюсь, що нова книгарня-кав’ярня стане моїм «подарунком під ялинку», вже не дочекаюсь, як розставлятиму там книги на полиці, буду з нашим бренд-бариста вирішувати, що і як стоятиме за баром, а головне – дуже хочу зустрічати перших гостей: це мій особистий наркотик і шалене натхнення продовжувати.
