Всі ми дорослі люди. І саме тому не маємо ставити ялинку на Новий рік. За винятком тих, хто має дітей. Переклали для вас дуже актуальну колонку під Новий рік від журналіста Корда Джефферсона для видання Gawker.
Ялинки — справа клопітна. Вони дорогі. Їх досить важко перевозити, особливо якщо у вас немає автомобіля. Вирішили зробити все по-справжньому та купили живе дерево? Вмираючи, воно засипе сухими голками всю довбану квартиру. І це заради того, щоб через кілька тижнів викинути ялинку на вулицю, як і багато інших речей, придбаних вами на короткий термін і викинутих до біса. Коротше кажучи: ялинки – біль у дупі, але цей біль виправданий, якщо у вас є діти, які самі є достатнім болем у дупі, який ми терпимо, щоб продовжувати рід.
Вини дерев ні в чому нема. Ялинки потрібні для дітей, тому що Різдво саме по собі – дитяче свято. Позбавте мене розмов про сентиментальність, оплакуючи втрату святкового духу Різдва та Нового року у зрілому віці. І не треба розповідати, що ваша ялинка та відданість Різдву – дань Ісусу Христу. Цей поїзд пішов кілька десятиліть тому. “Дух Різдва” є маркетинговим трюком, а ялинки в сучасному суспільстві є підставкою під подарунки. Якби Ісус був тут, то, напевно, запитав би, чому, чорт забирай, ви витратили так багато грошей на подарунки, а не допомогли бідним. “А чому церкви закриті вночі, коли тисячі людей сплять на вулицях у мороз?”, – запитав би Ісус. “Ну, ці церкви, є у приватній власності, Ісусе”, – відповісте ви. І він, мабуть, так розгубиться, що, можливо, розум його затьмариться.
Я не маю релігії. Я також двояко ставлюся до концепції дарувати коханим людям речі як доказ вашої любові. Але якщо колись у мене будуть діти, я поставлю ялинку та покладу під неї подарунки так само, як мої батьки робили для мене, бо я хочу дати їм шанс не стати останніми циніками. Зараз у мене дітей немає. І ялинок також.
Це не є аргументом проти подарунків. Якщо ви доросла людина без дітей та хочете подарувати іншому дорослому різдвяний подарунок, просто вручіть його. Не залишайте під деревом, надаючи цьому мимоволі грубого змісту: “Ми купили цю чортову штуку, бо це саме те, що треба робити на Новий рік, це ж дух Різдва та бла-бла-бла”.
Особливо дивно, коли бездітні дорослі купують ялинки, а потім на Різдво їдуть з дому на свята “до бабусь і дідусів, батьків, вітчимів і мачух і на гірськолижний курорт”. Дерево просто стоїть у порожній квартирі, як пень без подарунків, і, висихаючи, плаче соками, ставлячи під сумнів свою мету життя. “Мене, і справді, зрубали заради цього?”, — каже воно саме собі в темряві, — “Щоб місяць послужити ритуальним опудалом якомусь графічному дизайнеру, перш ніж стати сміттям?” Сумне життя у ялинок.
Це час різдвяних свят, і тут доречно прозвучить цитата з християнської священної книги: “Коли я був дитиною, я говорив як дитина, я відчував, як дитина, я думав, як дитина, але тепер я став чоловіком і залишив все дитяче”.
Насамкінець, покажу протилежну думку — Кейті Уівер на тему ялинок. У будь-якому випадку, бажаю їй і вам веселих новорічних свят та Різдва (якщо ви відзначаєте).
Оригінал статті: Childless Adults Should Not Have Christmas Trees by Cord Jefferson
