Комісія з журналістської етики засудила висвітлення ЗМІ зґвалтування на Закарпатті та судового вироку злочинцям

472 переглядів

Комісія з журналістської етики заявила про неналежне висвітлення теми зґвалтування неповнолітньої дівчини на Закарпатті та вироку суду низкою медіа.

В оприлюдненій на сайті КЖЕ заяві від 31 березня вказується, що телеканал «1+1» та «Перший кабельний» показали відео з інтерв’ю батька та бабусі потерпілої. Завдяки демонстрації найближчих родичів дівчини можна розпізнати потерпілу, яка мешкає в невеликому селі.

Також низка ЗМІ поширювали інформацію щодо неповнолітніх обвинувачуваних у скоєнні злочину.

«Кодекс етики українського журналіста застерігає журналістів бути обережними при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми (п.18). Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали стосунок до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством», — наголосили у комісії.

Окрім цього, телеканал «1+1» планував обговорити цю тему на токшоу, запросивши на нього родичів дівчинки, що могло призвести до ретравматизації потерпілої, яка хотіла би уникнути публічної уваги до себе. Через резонанс телеканал скасував токшоу. КЖЕ звернула увагу на пункт 3 Кодексу етики українського журналіста, який зазначає, що журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини.

«При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи», — цитують у комісії.

Ще одним порушенням журналістської етики у КЖЕ назвали фокус на особі потерпілої або нападників, а не на скоєному злочині, — розпитування серед односельців про репутацію дівчини, родини підлітків, обвинувачених у насильстві. Також вказується стереотипний і упереджений підхід до підготовки матеріалу журналістами «24 каналу», які, розповідаючи про сім’ю хлопців, наголосили, що їхній батько служить у ЗСУ.

Окремо комісія розкритикувала клікбейтні заголовки медіа: «Зразок такого заголовка до відео на YouTube-каналі ТСН: “Морально издеваются до сих пор! Изнасилованная девочка рассказала, как живет рядом с обидчиками”».

КЖЕ нагадала про своє рішення 2020 року «Щодо сюжету ТСН (1+1) та щодо матеріалів інших ЗМІ про потерпілу у справі про насильство з боку поліцейських Кагарлицького відділення поліції», у якому закликала медіа, висвітлюючи злочини щодо жінок та неповнолітніх, особливо на ґрунті сексуального насильства:

  • стежити за досягненням балансу між суспільним інтересом та недоторканістю приватного життя постраждалих від насильства;
  • стежити за тим, щоби оприлюднені матеріали не дозволяли опосередковано визначити людину, яка пережила насильство, за допомогою комплексу оприлюднених даних. Пам’ятати, що навіть розрізнені дані, оприлюднені різними ЗМІ, у комплексі можуть вказувати на конкретну особу;
  • поважати гідність постраждалих та їхніх сімей, мінімізувати шкоду та повторну ретравматизацію потерпілих;
  • вживати коректну термінологію, зокрема не вживати слово «жертва», а «жінка/особа, що пережили насильство», «постраждалі», «потерпілі»;
  • уникати надмірної деталізації злочину, сенсаційності заголовків;
  • уникати потурання, заохочення, співчуття чи навіть сприяння злочинній поведінці. Медіа повинні формувати нульову толерантність до насильства.

Для підготовки матеріалів щодо сексуального насильства комісія порадила керуватися, поміж іншого, Кодексом Мурад — глобальним кодексом поведінки щодо збору та використання інформації про сексуальне насильство, зокрема пов’язаного з війною.

Ця заява підготовлена у рамках роботи КЖЕ за фінансової підтримки Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні. Думки та оціночні судження, висловлені в цьому матеріалі, можуть не збігатися з позицією Уряду США. 

 

  • У серпні 2021 року троє підлітків у закарпатському селі Верхні Ворота заманили 14-річну подружку до підвалу, де знущалися з неї та зняли все на телефон. Згодом відео поширили у школі.
  • Суд призначив їм умовний термін. Виявилося, що права дівчинки під час судового процесу були порушені. Завдяки розголосу у суспільстві до справи долучилися найкращі юристи, психологи, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та новий міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
  • Раніше українські експертки з гендерних питань — юристка, письменниця та правозахисниця Лариса Денисенко, головна редакторка DIVOCHE.MEDIA Оксана Павленко та головна редакторка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська — склали порадник для медіа, як писати про сексуальне насильство під час війни. Згодом міжнародна правозахисна організація Human Rights First, що займається захистом прав біженців, переклала рекомендації англійською мовою.

Фото: Knelstrom ltd: Pexels