В Афганістані відроджують медресе: дівчата ходять до релігійних шкіл, щоб отримати хоч якусь освіту та впоратися з депресією

від | 16.02.2023 | Новини, Вісник сексизму

Час читання: ( Кількість слів: )

В Афганістані, після того як угруповання «Талібан», що захопило владу в країні, заборонило дівчатам і жінкам відвідувати більшість середніх шкіл і університетів, стрімко зросла кількість студенток мусульманських духовних навчальних закладів — медресе.

Так, у медресе в місті Кандагар кількість студенток подвоїлася і становить приблизно 400 осіб, на 40% (до 150) зросла і кількість учениць у медресе для дівчат-підліток на півночі Кабулу, інші жіночі релігійні школи в Афганістані також спостерігали помітне збільшення кількості охочих навчатися, повідомляє Reuters.

У медресе дівчата вивчають ісламські тексти. Спілкування з викладачем відбувається електронною поштою, адже вчителям-чоловікам заборонено чути голоси учениць особисто, тож учениці по черзі надсилають йому запитання.

Самі медресе дуже різноманітні: від великих закладів, що приймають сотні учнів у містах, до сільських мечетей, де навчають невелику кількість дітей. Школи, які зазвичай є одностатевими, також відрізняються стандартами, суворістю, кількістю днів і годин, які вони відкриті, а також платою, яку вони стягують, хоча деякі сільські медресе безкоштовні. У закладах, де побували журналісти, вартість навчання на місяць становить від 50 центів до 2 доларів. Для багатьох сімей в Афганістані це непомірно високі витрати.

За словами опитаних агентством людей, відвідання дівчатами релігійних шкіл, кількість яких дедалі зростає, часто задовольняє потребу в навчанні, дружбі та просто є підставою вийти з дому.

«Просто щоб зайняти їх. Тому що вони були в депресії», — розповіла про своїх племінниць, які минулого року мали закінчити середню школу, 40-річна борчиня за права жінок із південно-західної провінції Фарах Марзія Нурзай.

Деякі студентки задоволені таким навчанням, вважаючи, що «релігійна освіта дає відчуття щастя та спокою», а також що жінкам в Афганістані не потрібні «ідеї західних прав жінок». Водночас інші називають свою ситуацію обмеженою. Вони кажуть, що навчальні заклади, які присвячені вивченню Корану та ісламських текстів, не допоможуть їм реалізувати їхні амбіції. Медресе, які століттями були частиною афганського життя, зазвичай не пропонують світської середньої та вищої освіти, необхідної для кар’єри, як-от юриспруденції, медицини, інженерії та журналістики — тієї освіти, яка все ще доступна афганським хлопцям та чоловікам.

«Я хочу закінчити школу. Я хотіла стати лікарем, але зараз думаю, що це неможливо. Якщо ви прийшли в медресе, ви просто можете бути вчителем», — розповіла 17-річна Мурсал, яка почала відвідувати релігійну школу три місяці тому.

У міністерстві інформації талібів запевняють, що не проти того, щоб дівчата мали середню та вищу освіту, але проти змішаних гендерних закладів, недотримання ісламських законів щодо носіння одягу дівчатами та відсутності супроводу дівчат чоловіками-опікунами.

«Ми 20 років боролися за нашу ідеологію та цінності. Ми не проти освіти, ми просто хочемо, щоб правила дотримувались і впроваджувалися, а культура, традиції та цінності афганців враховувалися. Ми хочемо, щоб жінки мали сучасну освіту, це потрібно суспільству», — сказав речник міністерства Абдул Матен Кані.

За його словами, урядовий комітет розглядає можливість додавання у медресе світських предметів поряд з релігієзнавством.

Посадовець «Талібану» не надав даних щодо кількості медресе в Афганістані, проте запевнив, що релігійні школи продовжать відкривати. Станом на січень 2021 року в Афганістані були зареєстровані 5000 медресе по всій країні, у яких навчалося близько 380 тисяч студентів, з яких близько 55 тисяч — жінки. Приблизно п’ята частина зареєстрованих шкіл перебувала під управлінням держави. Водночас є чимало незареєстрованих закладів.

На думку співдиректорки Центру збройних груп, що базується у Швейцарії, Ешлі Джексон, яка досліджувала політику «Талібану», медресе не можуть замінити офіційні школи і є одним із останніх шляхів навчання, що залишився для дівчат і жінок.

«Варіанти жіночої освіти зникають. Існує глибоко вкорінена недовіра до формального сектору освіти, незважаючи на те, що він також включає ісламську освіту», — сказав Джексон, додавши, що формальні школи сприймаються деякими прихильниками «Талібану» як символ міжнародної окупації.

  • У серпні 2021 року «Талібан» захопив владу в Афганістані. Після цього права жінок в країні знову опинилися під загрозою. Таліби забороняють жінкам виходити з дому без супроводу чоловіка, займатися спортом, навчатись у змішаних класах, працювати і навіть одягатися за власним бажанням, зокрема, вимагають носити паранджу.
  • Міжнародна спільнота піддає критиці обмеження прав жінок в Афганістані й вимагає від талібів змінити свою політику. Водночас у «Талібані» заявляють, що поважають права жінок відповідно до свого тлумачення ісламського права.
  • На початку грудня «Талібан» дозволив дівчатам складати випускні іспити в середній школі, попри те, що їм заборонили ходити до школи.
  • 20 грудня таліби заборонили жінкам здобувати університетську освіту. За декілька днів «Талібан» наказав всім місцевим і міжнародним неурядовим організаціям припинити співпрацю з жінками, інакше їх можуть позбавити ліцензії на діяльність. Після оголошення рішення талібів щонайменше п’ять міжнародних неурядових організацій, які займаються питаннями у галузях охорони здоров’я, освіти, у питаннях захисту дітей, забезпечення продуктами харчування в умовах різкого погіршення гуманітарної ситуації тощо, призупинили роботу в Афганістані.

Фото: Şevval Karataş: Pexels

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Читайте також

Українські фільми «Бачення метелика» і «Залізні метелики» про воєнні злочини росії покажуть у Гаазі

Українські фільми «Бачення метелика» і «Залізні метелики» про воєнні злочини росії покажуть у Гаазі

Українські фільми «Бачення метелика» і «Залізні метелики» представлять країну в конкурсній програмі Міжнародного фестивалю про права людини Movies That Matter у Гаазі та нагадають про російсько-українську війну. Фільми...

Українська продюсерка і диджейка Дарʼя Коломієць представила підбірку пісень для знайомства з Україною на відомій радіостанції у США

Українська продюсерка і диджейка Дарʼя Коломієць представила підбірку пісень для знайомства з Україною на відомій радіостанції у США

Українська культурна активістка, музична продюсерка та діджейка Дарʼя Коломієць представила підбірку з трьох українських пісень на відомій американській радіостанції KEXP у програмі Drive Time. «Вже багато місяців поспіль я...

Українська продюсерка і диджейка Дарʼя Коломієць представила підбірку пісень для знайомства з Україною на відомій радіостанції у США

Українська продюсерка і диджейка Дарʼя Коломієць представила підбірку пісень для знайомства з Україною на відомій радіостанції у США

Українська культурна активістка, музична продюсерка та діджейка Дарʼя Коломієць представила підбірку з трьох українських...