Нобелівська премія миру під час війни. Що Олександра Матвійчук сказала у своїй промові

від | 12.12.2022 | Новини

Час читання: ( Кількість слів: )

В Осло 10 грудня відбулась церемонія вручення Нобелівської премії миру. Голова Норвезького нобелівського комітету Беріт Райсс-Андерсен вручила золоту медаль і диплом очільниці українського «Центру громадянських свобод» (ЦГС) Олександрі Матвійчук, а також білоруському адвокату та активісту Алесю Біляцькому (його представляла дружина Наталія Пінчук) й очільнику російського правозахисного центру «Меморіал» Яну Рачинському.

Захід транслювався на офіційній сторінці премії в YouTube.

Олександра Матвійчук розпочала свою промову зі слів, що «цього року оголошення Нобелівської премії миру чекала вся Україна».

«Ми розцінюємо її як визнання зусиль всього українського народу, що сміливо виступив проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи, та як відзначення важливості роботи правозахисників у попередженні військової загрози в усьому світі», — заявила вона.

Правозахисниця наголосила, що українська мова вперше звучала на офіційній церемонії Нобелівської премії миру.

«Ми отримуємо Нобелівську премію миру під час війни, яку розпочала Росія. Ця війна триває вже вісім років 9 місяців та 21 день. Для мільйонів людей стали звичними такі слова, як обстріли, катування, депортації, фільтраційні табори. Але немає таких слів, щоб передати біль матері, яка втратила новонародженого сина після обстрілу пологового відділення лікарні. Вона щойно пригортала свою дитину, називала на ім’я, годувала грудьми, вдихала її запах — і раптом російська ракета зруйнувала весь її всесвіт. І тепер її омріяна і така жадана дитина лежить у найменшій у світі труні», — розповіла вона.

Матвійчук зазначила, що наразі не існує напрацьованих рішень для викликів, через які проходить Україна та весь світ, бо у різних країнах люди борються за свої права та свободи у надзвичайно складних обставинах. У зв’язку з цим правозахисниця закликала світ реагувати на системні порушення прав людини та запровадити у зовнішній політиці підхід, згідно з яким права людини повинні бути не менш вагомим чинником в ухваленні політичних рішень як економічна вигода чи безпека.

«Десятиліттями російські війська вчиняли злочини у різних країнах. Але завжди лишалися безкарними. Світ належно не відреагував навіть на акт агресії та анексію Криму, яка стала першим прецедентом у поствоєнній Європі. Росія повірила, що може робити все, що захоче. Тепер Росія прагне зламати спротив та окупувати Україну через умисне завдання болю цивільному населенню», — сказала вона, запевнивши, що російський народ буде нести відповідальність за цю «ганебну сторінку своєї історії та прагнення силоміць відродити колишню імперію».

Матвійчук наголосила, що українці «як ніхто хочуть миру», проте «мир не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю».

«Демократичний світ звик до поступок диктатурам… Ми не залишимо людей на окупованих територіях на смерть та тортури. Життя людей не може бути “політичним компромісом”. Боротися за мир — це не піддаватися на тиск агресора, а захищати людей від його жорстокості. Це не війна двох держав, це війна двох систем — авторитаризму і демократії. Ми боремося за можливість будувати державу, в якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, суди незалежні, а поліція не б’є мирні студентські демонстрації на центральній площі столиці», — заявила вона.

Водночас Матвійчук зазначила, що міжнародна система миру та безпеки більше не працює, а правозахисники, які багато років використовували право для захисту людей, не мають жодних правових механізмів, щоб зупинити російські звірства. Вона також розповіла, зо багато правозахисників нині перебувають у полоні, в російських в’язницях, та закликала звільнити військовополонених та всіх затриманих цивільних.

«Система ООН, створена після Другої світової війни її переможцями, заклала для окремих країн невиправдані індульгенції. Якщо ми не хочемо жити в світі, де правила визначають держави із більш потужним військовим потенціалом, то це належить змінити. Ми маємо почати реформу міжнародної системи для захисту людей від війн та авторитарних режимів. Потрібні дієві гарантії безпеки та поваги до прав людини для всіх держав та їхніх громадян, незалежно від участі у військових блоках, їхнього військового потенціалу чи економічної потужності. Права людини мають посісти у цій новій системі центральне місце», — вважає українка.

На думку Матвійчук, це можуть зробити звичайні люди, адже вони мають набагато більше впливу, ніж самі собі думають: «Голос мільйонів людей у різних країнах може змінити світову історію швидше, ніж втручання ООН».

Окремо правозахисниця розкритикувала підхід до правосуддя, який ґрунтується на Нюрнберзькому трибуналі, де воєнних злочинців засудили, лише коли нацистський режим впав.

«Справедливість не має залежати від стійкості авторитарних режимів. Зрештою, ми живемо у новому столітті. Правосуддя не має чекати… Ми маємо створити міжнародний трибунал та притягнути путіна, лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності. Так, це сміливий крок. Але ми маємо довести, що верховенство права працює, а правосуддя існує, бодай і відкладене в часі», — заявила вона.

Наостанок Матвійчук зауважила, що світу потрібен новий гуманістичний рух, який буде працювати із суспільством на рівні сенсів, займатися просвітництвом, формувати масову підтримку та залучати людей до захисту прав та свобод.

«Цей рух має об’єднувати інтелектуалів та громадянські суспільства різних країн, адже ідеї свободи та прав людини універсальні та не мають державних кордонів. Так ми зможемо сформувати запит на рішення та спільно долати глобальні виклики — війни, нерівність, наступ на приватність, зміцнення авторитаризму, зміну клімату тощо. Так ми зможемо зробити цей світ більш безпечним. Ми хочемо, щоб наші діти не були змушені проходити через війни та страждання. Ми маємо взяти відповідальність, щоб не перекладати на їхні плечі те, що мусимо зробити ми, їхні батьки. Людство має шанс подолати глобальні кризи та вийти на новий шлях світорозуміння. Час взяти відповідальність. Ми не знаємо, скільки у нас цього часу. І оскільки це Нобелівська премія миру під час війни, то я дозволю собі звернутися до людей у різних країнах світу із закликом до солідарності. Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною», — резюмувала вона.

На своїй сторінці у Facebook Матвійчук згодом написала, що зал зустрів її промову оваціями.

«Я писала цю промову у себе на кухні при свічках, коли нам вимикали електроенергію. Я писала її в перервах між робочими зустрічами. Я довго і прискіпливо обдумувала, що має звучати в цій промові, їдучи в потязі. Мені хотілося, щоб кожне слово, яке я скажу в цій залі, почули. Сподіваюся, я змогла передати усе, що ми, українці, хотіли світу сказати. Бо ми зараз платимо найвищу ціну», — додала вона.

 

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Читайте також

В Україні оголосили збір на облаштування шелтерів для постраждалих від домашнього насильства

В Україні оголосили збір на облаштування шелтерів для постраждалих від домашнього насильства

В Україні збирають гроші на облаштування трьох шелтерів для постраждалих від домашнього насильства. Збір оголосили громадська організація «Ла Страда — Україна» та краудфандингова платформа bekind.ua. Жінки під час...

Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко номінували на премію Берлінале-2023

Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко номінували на премію Берлінале-2023

Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко «Ми не згаснемо» (We Will Not Fade Away), який був відібраний до конкурсу Berlinale Generation, став номінантом премії Berlinale Documentary Award. Загалом на...

У Польщі лікарі відмовлялися робити аборт зґвалтованій підлітці «з міркувань моралі». Від МОЗ вимагають покарати лікарні, які не надають послуги

У Польщі лікарі відмовлялися робити аборт зґвалтованій підлітці «з міркувань моралі». Від МОЗ вимагають покарати лікарні, які не надають послуги

У Польщі стався черговий скандал через відмову лікарів робити аборт постраждалій від зґвалтування. Ситуацію погіршує те, що...

Вийшли документальні відео про українських науковиць, які працюють під час війни: від досліджень Чорнобиля до відновлення ґрунтів після боїв

Вийшли документальні відео про українських науковиць, які працюють під час війни: від досліджень Чорнобиля до відновлення ґрунтів після боїв

Відбулася онлайн-прем’єра другого сезону документальних відео проєкту «НАУКОВИЦІ» — про українських жінок у науці, які...