Українська стрічка «Як там Катя?» отримала дві нагороди на 75-му Міжнародному кінофестивалі у Локарно. Фільм здобув спеціальний приз журі Ciné+, а виконавицю головної ролі Анастасію Карпенко визнали найкращою акторкою.
Дебютний повнометражний фільм Крістіни Тинькевич був представлений у конкурсній програмі Concorso Cineasti del presente («Конкурс кінематографістів сьогодення»).

Анастасія Карпенко, Крістіна Танкевич, Ольга Матат
«Коли ми їхали на фестиваль представляти фільм, я не сподівалася на нагороди. Адже показати фільм на такому фестивалі, як у Локарно, — це вже нагорода. Але приз — це визнання того, що наша робота над створенням стрічки була не дарма. І я невимовно рада за Настю, яка отримала головну акторську нагороду. Коли писала сценарій, то вже знала, що саме Настя буде грати головну роль. Вважаю, що вона суперакторка, для якої фільм “Як там Катя?” став майданчиком, де вона змогла продемонструвати всі свої професійні скіли і талант. Вона зробила дуже складну роботу з акторської точки зору. Якби не було Насті, фільму не існувало б, бо саме на її майстерності і тримається вся стрічка», — говорить режисерка.

Крістіна Танкевич, Ольга Матат
«Життя актора — це суцільні падіння та підйоми. Дуже важко зберігати віру в себе, коли тобі відмовляють. А ця роль — моє довгоочікуване немовля. З любов’ю, великою вірою і натхненням викохане. Яке чекало великої пригоди світом. Коли в моїй країні почалася війна і вибила землю з-під ніг у всіх українців, важко думати про щось, окрім цього. Довелося забути про всі ті сподівання, які було покладено. Нагорода показала, що віра — це найголовніше, що допомагає нам рухатись уперед. Це перемога не лише моя чи режисера. Це перемога всього нашого українського народу», — розповідає акторка Анастасія Карпенко.
Соціальна драма «Як там Катя?» розповідає історію лікарки швидкої допомоги Анни, яка шукає справедливості у цьому недосконалому світі. Ідея стрічки виникла у Крістіни Тинькевич з короткометражного фільму Solatium, в якому режисерка досліджувала тему людського горя та помсти, яку воно тягне за собою. За три роки після виходу короткого метра Крістіна Тинькевич перетворила початковий задум на повнометражний фільм.
«Мене завжди глибоко зворушували історії, в основі яких лежать гострі моральні питання, — історії, які спонукають героїв робити складний компромісний вибір. Усі ми впевнені, що добре знаємо, ким ми є, що всі ми маємо чіткі маркери, де біле і чорне, коли йдеться про моральний вибір. Та чи дійсно це так?» — розмірковує режисерка Крістіна Тинькевич.

Ольга Матат
«Робота над фільмом розпочалася ще у 2019 році. Підписавши договір із Держкіно, ми одразу розпочали процес. А потім стався ковід. Ми перебували в абсолютно незрозумілих обставинах, коли світ перестав існувати в тому вигляді, яким ми його знали, і тому ми вирішили заморозити проєкт. Згодом зйомки продовжувалися, звісно, з певними складнощами: хтось хворів — і ми знову були на паузі, — розповідає продюсерка фільму Ольга Матат. — Акторка на роль головної героїні була затверджена заздалегідь — це Анастасія Карпенко, яка виконала головну роль у короткому метрі Solatium. Коли режисерка Крістіна Тинькевич робила повний метр, вона писала сценарій під Анастасію. Кастинг на інші ролі проходив досить цікаво і швидко. Мені здається, Крістіна знаходила образи, які вона собі уявляла в голові, коли займалась розробкою сценарію».
«Від самого початку я ставилась до цієї історії як до фільму, хоча сама тема є безперечно важкою. Звичайно, були деякі сцени, які я дивилася на моніторі, і від них ішли мурашки, тому що актриса передавала абсолютно неймовірні почуття своєї героїні. Настільки сильні, що ти справді відчуваєш їх навіть шкірою», — продовжує Ольга.
«Я пам’ятаю, як на пробах я не могла стримувати сліз. Те, що сталось, це страшно. Ще й тим паче, коли це з вини твоєї героїні, — погоджується щодо емоційної напруги фільму й одна з акторок Тетяна Острецова. — У мене було небагато сцен, але для мене складність була в самій ситуації, в яку потрапила моя героїня. Всі люди реагують по-різному, тому не було чогось певного. Певної поведінки, реакцій чи дій. Треба було зрозуміти, яка реакція була би саме в моєї героїні, аби загальна історія склалась найліпшим чином. Завдяки чудовій команді та режисерці, ми це зробили».
Наразі для фільму планується фестивальний шлях, про прокат в Україні поки не йдеться. «Як будь-який продюсер я чекаю на схвальні відгуки критиків, перемогу і хороший бокс-офіс. Якщо без жартів, мені здається, фільм дає нам змогу більше говорити про Україну, більше розказувати про неї», — додає Ольга Матат.