ПТСР та жінки. Стаття клінічної психологині Крісти Сантанджело

ПТСР та жінки

Психологиня Кріста Сантанджело про наслідки війни для жінок

ПТСР та жінки. Стаття клінічної психологині Крісти Сантанджело

Частина друга

Публікуємо статтю Крісти Сантанджело, клінічної психологині, професорки Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, авторки книжки «Нова теорія підлітків: сім трансформаційних стратегій, щоб розширити можливості ваші та вашого підлітка».

Стаття увійшла до буклета «Збірки думок, ідей, інструментів та досвіду щодо підлітків та впливу війни на них». Ця робота стане в пригоді вчителям, батькам, студентам і психологам. У цій збірці чотири тексти від американських фахівців із психологічних травм у дітей та два інтерв’ю з вітчизняними практиками.

За статистикою, посттравматичний стресовий розлад різниться залежно від гендеру.

За даними Національного центру з посттравматичних стресових розладів, приблизно 10% жінок мають симптоми ПТСР, тоді як серед чоловіків таких 4%.

Хоча жінки протягом життя переживають значно менше травм, ніж чоловіки, жінки більше схильні до посттравматичного стресового розладу. Чоловіки частіше наражаються на такі травми, як фізичний напад, нещасні випадки, катастрофи, війна, або бачать смерть і поранення. Жінки — на зґвалтування, сексуальне насильство та сексуальне насильство у дитинстві.

Дані Національного ресурсного центру сексуального насильства свідчать про те, що 91% жертв зґвалтування та сексуального насильства — жінки, а 9% — чоловіки. Навіть більше, 20% жінок переживають досвід зґвалтування у певний момент свого життя у порівнянні з 1,4% чоловіків. Наслідки сексуального насильства настільки згубні, що 94% жінок-жертв відчували симптоми ПТСР протягом перших двох тижнів після інциденту.

Культура та гендерні ролі, крім типу травми, також є чинниками, які впливають на високий рівень поширення посттравматичного стресового розладу серед жінок.

Дослідження показали, що ПТСР більше діагностують у громадах, які сповідують традиційні гендерні ролі (чоловіки мають більше соціальної влади, ніж жінки), тому жінки відчувають себе емоційно більш вразливими.

«Жіночу» стратегію подолання стресу також вважають чинником, що підвищує схильність до ПТСР. Відомо, що чоловіки і жінки по-різному долають стрес. Нещодавнє дослідження показало, що жінки замість «чоловічої» реакції на стрес та загрозу «бийся або втікай» використовують «доглядати й дружити».

Догляд передбачає турботу про людей, які їх оточують, а дружба — це спілкування з людьми, які їх оточують, щоб полегшити симптоми стресу. Зважаючи на те, що жінки шукають підтримку інших під час загрози, вони стають більш вразливими до симптомів посттравматичного стресового розладу, якщо їхнє оточення не надає потрібної підтримки або якщо вони відчувають себе покинутими.

Травм більше зазнають чоловіки, однак ПТСР діагностують набагато більше у жінок.

Посттравматичний стресовий розлад протягом життя переживають від 10% до 12% у жінок і від 6% до 8% чоловіків.

Симптоми ПТСР у жінок та чоловіків можуть бути однаковими, а можуть і різнитися.

Симптоми посттравматичного стресового розладу, які відрізняються залежно від статі:

Жінки частіше відчувають

  • Емоційне заціпеніння
  • Симптоми уникнення
  • Коморбідні розлади настрою та тривожні розлади
  • Сором і самозвинувачення

Чоловіки частіше відчувають

  • Дратівливість
  • Імпульсивність
  • Супутні розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин
  • Параноя
  • Перебільшена реакція здивування.

 

ПТСР та жінки. Стаття клінічної психологині Крісти Сантанджело

Збірка думок, ідей, інструментів та досвіду щодо підлітків та впливу війни на них

Частина перша

Підлітки і війна

Частина друга

ПТСР та жінки

Частина третя

Як коригувати рівень стресу за допомогою вправ

Частина четверта

Як долати надстреси

Частина п'ята

Немає двох цілком однакових постраждалих від травми

Про проєкт

Mindcraft_ua і збірку розроблено у межах програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства», що фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою «ООН Жінки» та ЮНФПА.

ПТСР та жінки. Стаття клінічної психологині Крісти Сантанджело