Жіноча та чоловіча кухня. Гендерні стереотипи у ресторанному бізнесі 

від | Лис 29, 2021 | Статті

Гендерні стереотипи зустрічаються в усіх сферах, і ресторанний бізнес не є винятком. Восени 2021 року студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія»  дослідили питання та визначили, які стереотипи притаманні цій галузі в Україні. 

Керівницею дослідження стала Тамара Марценюк, гендерна експертка в Українській Гельсінській спілці з прав людини, а підтримала дослідження Олена Брайченко, співзасновниця наукового та освітнього проєкту про гастрономічну культуру їzhakultura

Команда провела глибинні інтерв’ю з працівниками закладів Києва, дослідила особливості реклами їжі й ресторанів та проаналізувала вакансії на сайтах пошуку роботи.

Жіноча та чоловіча кухня

У галузі ресторанного бізнесу досі існує стереотипне уявлення про те, що професійна кухня призначена лише для чоловіків, що вкорінює домінування чоловіків у професії, а також впливає на різну репрезентацію кухарів жінок та чоловіків у засобах масової інформації. 

В інтерв’ю шеф-кухарка одного зі столичних ресторанів розповіла, що серед шефів чоловіків насправді не більше, ніж жінок. Просто шефині залишаються невидимими. Чоловіки ведуть активні соціальні мережі, ходять на інтерв’ю та шоу, підтримують один одного. Жінки не мають такої активної практики піару. 

«Існують стереотипи про кухню, про кухарів, про те, що жінка на кухні – це погано», «жінка не здатна керувати». Так, зараз у нас уже друга жінка очолює кухню, і вони всі стикаються з цим стереотипом. Їм постійно пишуть, оскільки вони керівники і шукають собі підлеглих: «Якщо там жінка, то ні, не піду», – розповіла власниця одного з київських закладів. 

Стереотипи у комунікації

Згідно з результатами дослідження, рекламодавці використовують такі прийоми репрезентації людини, як дискримінація, еротизація, стереотипізація, оголені тіла, об’єктивація, гендерні ролі, зображення тіла, фотошоп. 

Рекламодавці продовжують підтримувати роль жінки-домогосподарки, яка піклується про сім’ю, тоді як чоловік зображується як активний агент публічної сфери. Коли в рекламі харчових продуктів зображена жінка, то акцентується увага на тому, що її цікавить здорова їжа. 

Маркетологи використовують риси маскулінності та фемінності, щоби привернути увагу потенційних споживачів: йогурт, злаки, сухі сніданки маркуються як жіночі продукти, що допомагають тримати фігуру у формі, а важка їжа, енергетичні напої зображують як продукти, що призначені для чоловіків. 

Стереотипи присутні й у комунікації ресторанів. Студенти проаналізували публікації восьми київських ресторанів (GoodMan, GoodGirl, ЗиґЗаґ, Eshak, SUPRA, Pie Spot, П. Пельмені та Virgin Izakaya).   

У комунікації двох ресторанах (GoodMan, Good Girl) був виявлений стереотип «жирна їжа – для чоловіків, здорова – для жінок». У п’яти ресторанах (Virgin Izakaya, Eshak, П.Пельмені, SUPRA, Pie Spot) прослідковується стереотип жінки, що має бути красивою та спокусливою. 

Під час контент-аналізу було виявлено й інші стереотипи маскулінності та фемінності. Наприклад, прослідковується частка сексизму у вигляді еротизації фото (використання оголених частин тіла) здебільшого жінок; фейсизму (акцент на окремих частинах тіла або обличчя) знову-таки здебільшого жінок, аніж чоловіків; оречевлення (показ тіла як товару) можна знайти лише в жіночих образах. Також наявні певні стереотипи поєднання професійної та сімейної діяльності, що транслюють образи «жінка-домогосподиня та берегиня», «чоловік професіонал», «чоловік-мачо». 

Попри це більшість проаналізованих постів мали гендерно нейтральний характер. Тексти здебільшого містили опис їжі, продуктів та годин відкриття закладу, а фото – страви, гостей та команду. 

Стереотипи у вакансіях

Студенти проаналізували 270 вакансій на сайтах пошуку роботи. Більшість вакансій гендерно нейтральні – без вказівки на бажану стать апліканта. У текстах практично відсутнє використання фемінітивів, а пряма вказівка на стать використовується у меншості оголошень.  З іншого боку, ті вакансії, у яких є наявна вказівка на бажану стать апліканта, підтверджують наявність стереотипів про те, що чоловік повинен працювати на кухні, а жінка більшою мірою підходить на професію офіціанта, тобто обслуги.

Негативне ставлення до стереотипів у нових ресторанах

Дослідники та дослідниці зазначають, що респонденти-експерти з ресторанів, що відкрилися менше чотирьох років тому та визначають свою цільову аудиторію як «інтелігенція» та «нестереотипна», висловлювали негативне або нейтральне ставлення до гендерних стереотипів та були прихильниками рівних ролей у ресторанній галузі. 

«Я знаю один-єдиний механізм протидії гендерним стереотипам. І він називається «не толерувати». Просто постійно показувати, що це неправильно, що це не гідно, що це не відповідає дійсності, що це не відповідає часу тощо», – говорить власниця закладу. 

«Мені здається, ці стереотипи у ресторанному бізнесі руйнуються щодня. Що більше люди розуміють, що жінки та чоловіки можуть рівноцінно вкладатися у розвиток ресторану, то більше всі навколо розуміють, що над цим проєктом працювала команда, а не ось стільки чоловіків і одна жінка або навпаки п’ять жінок і лише один чоловік руку приклав до розвитку саме цього ресторану», – наголошує СММ- менеджерка. 

Гендерна нерівність все ще є актуальною проблемою сучасності, якій треба протистояти. Дослідження показало, що основними протидіями гендерним стереотипам є проведення тренінгів, впровадження програм наставництва для жінок-кухарів, а також інформування про наявні проблеми гендерного дисбалансу. 

Над дослідженням працювали: Дар’я Васюта, Дар’я Голенко, Назар Лісовий, Дарина Лисенко, Каріна Мохаммад, Дарина-Марина Патюк, Наталія Скворцова, Катерина Случинська, Юлія Стефанків, Єлизавета Федоровська, Наталія Чоботок, Світлана Шаповал, Марія Шило. 

Повний текст дослідження можна знайти за посиланням. 

 

Фото Elle HughesPexels

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте DIVOCHE.MEDIA — від 50 гривень. Дякуємо!