Наразі вакцинація – це єдиний відомий ефективний спосіб вберегти себе від пандемії коронавірусу. Недовіра до вакцин від COVID-19 спровокована великою кількістю фейків та неперевіреної інформації, яку транслюють окремі люди, спільноти та ЗМІ. Відсутність доказів часто не має значення, коли на перший план виноситься емоційний заголовок чи «велике викриття».
Щеплення проти коронавірусу вважаються безпечними, і це доводять постійні дослідження. Однак тести охопили не всі аспекти впливу на жіночий організм. Як показує практика, жіночі особливості не завжди враховуються під час досліджень різноманітних хвороб або ліків від них, тому проблема гендерного дисбалансу в клінічних дослідженнях залишається актуальною.
Вакцинація та менструація
У лютому 2021 року репродуктивна екологиня та ад’юнкт-професорка антропології в Університеті Іллінойсу Урбана-Шампейн Кейт Кленсі написала у своєму Twitter про те, що після щеплення вакциною Moderna у неї були нетипово сильні місячні. У відповідь вона отримала історії жінок, які теж зіштовхнулися із порушеннями менструального циклу після вакцинації. Вони скаржилися на болі та значну кровотечу. Жінки, у яких була менопауза, фіксували у себе проривні кровотечі.
Окремих історій, навіть у великій кількості, недостатньо, щоб довести, що вакцини викликають зміни у менструальному циклі, тому Кейт Кленсі разом із біологічною антропологинею Кетрін Лі з Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі взялася досліджувати цю тему. Вони зібрали близько 140 тисяч відгуків від жінок, які помітили зміни у своєму менструальному циклі. Історії, зібрані Лі та Кленсі, зазвичай описують лише короткі порушення менструації.
Остаточно встановити взаємозв’язок між впливом вакцинації та порушенням циклу складно, тому що під час випробування нових вакцин жінок не питали про їхню менструацію та день циклу.
Це також пов’язано з тим, що існує значна кількість природних варіацій у менструальному циклі, які залежать від багатьох чинників та змінюються від місяця до місяця. Менструальний цикл важко досліджувати через індивідуальні особливості організму кожної жінки та фактори, які на нього впливають. Необхідно також враховувати вживання препаратів, гормонів, оральних контрацептивів тощо. Тому потрібно проводити контрольоване клінічне випробування, яке б могло встановити взаємозв’язок між вакцинацією та порушеннями у менструальному циклі.
Минулого року компанії поспішали тестувати вакцини та зосереджували свою увагу на виявленні більш небезпечних побічних ефектів, тому деякі випадки могли залишитися непоміченими. Наразі дослідницька робота із цієї теми проводиться, але про дати найближчих повних клінічних досліджень поки невідомо.
Фейки про вплив вакцини на менструальний цикл і вагітність
Проте тема впливу вакцин на жіночий організм набула резонансу й спровокувала виникнення фейків. Спираючись на інформацію про зміни у менструальному циклі, антивакцинатори почали сіяти сумніви, висвітлюючи ситуацію тільки з одного боку і говорячи, що вакцина має згубні наслідки.
На наступних етапах вже йшлося про те, що вакцини можуть призводити до безпліддя, а вакциновані жінки «заражають» невакцинованих сильною кровотечею. Також почала з’являтися неправдива інформація про те, що вакцини провокують викидні. Американський ультраконсервативний конспіролог Алекс Джонс підтверджував цим теорію змови Google і Facebook, які нібито намагаються знищити людство на Землі та стерилізувати жінок.
Значна кількість фейків вказують на сліпу пляму в дослідженнях вакцини від COVID-19. «Це сіє сумніви, – говорить Лі. – Це змушує жінок відчувати, що їхні тіла не розглядали в рамках [клінічного] випробування». Це свого роду зневага, яка може посіяти недовіру, наголошують Лі та Кленсі, тому що менструальні зміни офіційно не вказані як можливий побічний ефект. Навіть якщо порушення менструального циклу є незначним і швидко зникає, люди, які отримують вакцину, мають право знати, чи може вона тимчасово змінити їхній цикл, каже Еліс Лу-Калліган, кандидатка наук, яка вивчає імунологію і репродуктивне здоров’я в Єльському університеті.
«Ми насправді не чули про велику стурбованість щодо менструальних проблем», – зазначає професорка Медичної школи Університету Вандербільта у Нашвіллі, США, докторка Кетрін Едвардс, яка входить до складу незалежного комітету з моніторингу даних вакцини Pfizer. Едвардс говорить, що клінічні випробування виявили б будь-які дійсно небезпечні проблеми.
«Якби це призводило до госпіталізацій і важких захворювань, ми б це помітили», – говорить вона, але і визнає, що відносно незначні або незвично рідкісні зміни в менструації дослідники могли пропустити. Також існує ймовірність, що жінки після вакцинації помітили або приписали собі зміни, особливо після того, як почули про них від інших.
Міфи про вплив вакцини на фертильність та репродуктивне здоров’я досить поширені, тому що вони зачіпають велику частину населення.
Вагітні жінки, як правило, мало включені в дослідження вакцин, зокрема й від коронавірусу, але кількість доказів безпеки та ефективності вакцинації проти COVID-19 під час вагітності зростає. Дані свідчать про те, що користь від вакцини проти COVID-19 перевищує будь-які відомі або потенційні ризики щеплення під час вагітності. А вагітні та ті жінки, які були вагітними недавно, частіше хворіють у важкій формі. Наразі немає доказів того, що будь-які вакцини, включаючи вакцини проти COVID-19, викликають проблеми з фертильністю у жінок або чоловіків. Про це повідомляє Центр із контролю і профілактики захворювань США.
BBC опублікувала матеріал, у якому були розвінчані основні фейки щодо впливу вакцини на вагітних жінок, а саме: накопичення вакцини в яєчниках, провокування викидню, атаки на плаценту, шкідливий вплив на фертильність. Зараження самим вірусом COVID-19 – від якого вакцина захищає – може вплинути на народжуваність, тому, за словами професорки Ніколи Стоунхаус, вірусологині з Університету Лідса, «набагато більше шансів мати проблеми з народжуваністю після COVID-19, ніж після вакцини».
Жінки в клінічних дослідженнях
Проблема недостатнього дослідження особливостей жіночого організму в медицині не є новиною. Жінок, особливо вагітних, часто не залучають до клінічних випробувань препаратів та вакцин. Якщо жінка, яка бере участь у дослідженні, завагітніє, то її зазвичай просять відмовитися від подальшої участі.
Керолайн Перес, авторка книжки «Невидимі жінки», де є великий розділ про проблеми залучення жінок до медичних досліджень, також ставить слушне запитання про те, чи проводяться випробування препаратів на жінках в різні фази менструального циклу? «Цілком імовірно, що ні, адже більшість ліків так не тестують, – продовжує Перес. – Якщо жінки взагалі беруть участь у випробуваннях, то, як правило, в ранній, фолікулярній фазі циклу, коли рівень гормонів у крові мінімальний, – тобто коли організм жінки найбільш схожий на чоловічий. Це робиться для того, щоб мінімізувати можливий вплив естрадіолу та прогестерону на результати випробувань. Але клінічні випробування – це одне, а життя – інше, і в реальності ці кляті гормони обов’язково впливатимуть на дію ліків. Наразі вже є підтвердження того, що антипсихотичні засоби, антибіотики, а також антигістамінні і серцеві препарати в різних фазах менструального циклу діють по-різному. Уже встановлено, що це стосується і деяких антидепресантів. Отже, в одній фазі циклу призначена доза препарату може виявитися занадто високою, а в іншій – занадто низькою. Крім того, від фази циклу залежить і ймовірність виникнення порушень серцевого ритму, що викликають деякі лікарські засоби. Найнебезпечніша з цього погляду перша половина циклу».
Дослідження, представлене у 2014 році в Швеції, свідчить про те, що лікарі по-різному реагують на пацієнтів: скарги жінок на біль сприймають менш серйозно, ніж скарги чоловіків. Медики схильні пояснювати біль гінекологічними або психологічними проблемами, виписуючи жінкам заспокійливі, замість того, щоб досліджувати та лікувати справжню хворобу. Ймовірно, таке ставлення пояснюється тим, що в деяких випадках жінки частіше звертаються до лікарів, ніж чоловіки. Жінки також гірше переносять біль, водночас лише в 2015 році Національний інститут охорони здоров’я США почав вимагати від медиків враховувати під час досліджень стать людини як біологічну змінну.
Існує безліч досліджень, які доводять, що жіночий організм значно відрізняється від чоловічого і це необхідно враховувати. Прогалини у дослідженнях можуть спотворювати інформацію та впливати на ефективність лікування хвороб або викликати поширення неправдивої інформації стосовно їхнього перебігу.
Якщо говорити про клінічні дослідження, то найвищою представленість жінок була у дослідженнях гіпертонії (44%), діабету (40%) та інсульту (38%). Найменше жінок брало участь у вивченні серцевої недостатності (29%), ішемічної хвороби серця (25%) і гіперліпідемії (28%). Така статистика є невтішною, адже навіть у дослідженнях хвороб, на які жінки хворіють або частіше, або тією ж мірою, що й чоловіки, вони представлені недостатньо. Жінки часто хворіють на гіпертонію (53%), діабет (50%), серцеву недостатність (51%), гіперліпідемію (49%) та ішемічну хворобу серця (46%). Ще в 1970 році клінічні дослідження включали в середньому 9% жінок, що не давало можливості достатньою мірою вивчити особливості хвороби та створити методи ефективного лікування.
Частка жінок у загальній чисельності ВІЛ-інфікованого дорослого населення країн, що розвиваються, досягає 55%, а в деяких регіонах Африки та країнах Карибського басейну у дівчаток і жінок у віці від 5 до 24 років шанси інфікуватися ВІЛ до шести разів вищі, ніж у хлопчиків і чоловіків того ж віку. Симптоми захворювання та ускладнення у ВІЛ-інфікованих жінок і чоловіків відрізняються, але опублікований в 2016 році аналіз участі жінок в дослідженнях ВІЛ, які проводили в США, показує, що частка жінок в загальній кількості учасників клінічних випробувань антиретровірусних препаратів становила лише 19,2%, у клінічних випробуваннях вакцин – 38,1%, а у клінічних випробуваннях методів лікування – 11,1%.
Гендерні відмінності також мають прямий стосунок до ефективності лікування та до прояву побічних реакцій у чоловіків та жінок, тому це слід враховувати під час розробки ліків, а також перед початком будь-якої терапії.
