Fo Sho — тріо, яке сестри Бетті, Сіона і Міріам створили 2019 року. Дівчата виросли і мають що сказати й чим ділитися з людьми. Вони пишаються своїм унікальним культурним походженням і всіляко наголошують на ньому у своїх піснях та енергійних живих виступах.
Музика Fo Sho — це симбіоз сучасних жанрів від trap до hip-hop. Дебютний сингл Catchy став цеглинкою, з якої гурт планує розпочати відродження хіп-хопу в Україні. У четвер, 16 вересня, Fo Sho дасть безкоштовний концерт у «Куренях» (Паркова дорога, 4) о 20:00.
Ми поговорили з дівчатами про успіхи після національного відбору «Євробачення» та дізналися про їхню громадянську позицію.
Дівчата, розкажіть, як ви почали займатися музикою?
Ще з дитинства: коли ми були маленькими, а це приблизно 2000-ні, Бетті завжди вмикала музичні канали, купувала диски з улюбленими піснями. Вдома ніколи не було спокійно, бо ми всі постійно співали, уявляли себе суперспівачками як Бейонсе, Міссі Еліот. Зараз, коли згадуємо минуле, усвідомлюємо те, які в нас батьки герої, що терпіли нас. Коли до нас приїжджали гості, ми завжди співали разом. Бетті відповідала за середній голос, Міріам – за верхній, Сіона – за низький. Коли подорослішали та створили гурт, ми вирішили нічого не змінювати, а навпаки додати жіночого репу.
Як ми знаємо, Бетті працювала на беках у відомих співачок і перша з вас переїхала до Києва, чому ви вирішили створити спільний сестринский музичний проєкт?
Насправді ніхто з нас не планував створити гурт із сестер. Бетті писала багато пісень і якоїсь миті вирішила, що більшість із них вона присвятить гурту FO SHO (XTRA, CATCHY, BLCK SQR та інші). Але нещодавно в нас вдало вийшло написати пісню для колаборації зі співаком Сonstantine – «Марa». Зараз ми всі разом пишемо музику у студії з нашим другом Komisaroff.
В Україні вже кілька років можна помітити бум на жіночий реп, принаймні, ми бачимо популярність Alyona Alyona та Alina Pash. Як вам здається, ви спіймали тренд чи були з тих, хто сприяв його створенню?
Ми ще з дитинства були фанатами жіночого репу: Міссі Еліот, Ліл Кiм, Лорен Хілл. Відносити нас до категорії Alyona Alyona – дивно, тому що ми взагалі не схожі між собою. Наша перша україномовна пісня «Божевільні» була написана, тому що ми народилися в Україні й любимо нашу мову, і, якщо ми говоримо українською, то чому б не зробити такий трек?! Якщо чесно, то складніше писати українською, аніж англійською. Але ми любимо челенджi та вважаємо, що співати і читати українською в нас виходить кайфово.
Чи допомогла вам участь у відборі на «Євробачення» для популяризації вашої групи? Які коментарі ви чули?
Ми раді були брати участь у нацвідборі, тому що про нас почули, і вважаємо, що це один із найкращих виступів за весь час нашого існування. Саме через низьку оцінку від суддів за нас стояла вся країна, було дуже приємно за цим спостерігати. Після «Євробачення» в нас стало більше прихильників. Про нас багато говорили – це найголовніше.
Ваш трек XTRA здається відповіддю усім хейтерам та навіть маніфестом проти ненависті. Чи стикалися ви з реальним хейтом та расизмом в Україні? Як навчилися давати йому раду?
Ця пісня про почуття, коли ти не вписуєшся в суспільство, але водночас розумієш, що це не завжди погано. Це можна використовувати для збагачення культурного середовища, в якому ми живемо. Те, що ти вважаєш своїм недоліком, є твоєю індивідуальністю, тобто суперсилою, тобто XTRA. Ми – три ефіопки, які народилися в Україні, та авжеж стикалися з булінгом і расизмом. Через нашу індивідуальність – темну шкіру – погані люди змушували нас почуватися невпевнено, неповноцінно. XTRА – гімн, який назавжди залишиться актуальним для нас. Бувають дні, коли ти почуваєшся невпевнено. І саме ця пісня є нагадуванням того, що САМЕ ТИ є XTRА.
Говорячи про сучасну сцену, здається, що для молодих виконавців важлива міцна громадянська, соціальна позиція, яка червоною ниткою проходить через усю творчість? Чи є вона у вас?
Наша громадська позиція – відстоювання прав людини. Жінка ти чи чоловік, гомосексуал чи натурал, з темною шкірою чи білою, багатий чи бідний – це для нас взагалі не важливо. Кожна людина має бути в безпеці і почуватися повноцінно. Кожна людина має право робити те, що вона хоче, займатися тим, чим вона хоче (не втручаючись у чужий простір, авжеж). Ми за любов і свободу.
Після «Євробачення» вас помітили журналісти та музичні критики, проте багато хто говорив, що вам потрібно «бомбанути», щоб просунутися на ширшу аудиторію. Ви вже плануєте вашу «бомбу»? Що вас стримує? Загалом, чи важко вам «просуватися»?
Усі кліпи, пісні, наша діяльність фінансуються власним коштом. Ми не маємо продюсера, лейбла за плечима, тому наш шлях був взагалі нелегким і досі таким і залишається. Локдаун – період, під час якого всі концерти скасовувалися, роботи стало менше, але це нас не зупинило. За цей час у нас вийшло чотири кліпи, якими ми пишаємося: Puzzles, BLCK SQR, Boom Boom, MARA (with Constantine).
Бути артистом без продюсера дуже важко, але можливо. У нас є бажання бути почутими. Так, ми багато чим ризикуємо, але ми розуміємо, для чого все це. Працюємо, надихаємось і віримо у нашу творчість 100%. У нас є багато пісень, які ми написали і пишемо, та на запуск нашого «буму» нам потрібно більше ресурсів і часу, тому що ми відповідаємо за фірмовий саунд. Слідкуйте за нами в інстаграмі @fosho.sisters, щоб не пропустити релізи та наші концерти.
