Хочешь знать, как я живу: Дрогобич

від | Чер 23, 2016 | Дівчина говорить, Подорожі

Как это – жить в Дрогобиче: читайте в проекте DIVOCHE.MEDIA о девочках, которые обитают в разных частях нашей прекрасной страны.

Хелена, 25 років

drogobych

Я переїхала сюди весною минулого року, бо надто втомилась від львівського шуму і цін на оренду житла. У Дрогобичі я колись народилась і виросла, тут мій запасний аеродром. Працюю графічним дизайнером і «онлайн»-арт-директор в команді фрілансерів.

_IGP7968

Крім того роблю соціальну рекламу для деяких «навколособачих» проектів, оскільки моя собака з вулиці і ця тема мені близька. Працюю вдома, тому місце проживання мені мало важливе – аби був доступ до інтернету і мінімальна інфраструктура.

Плюси та мінуси міста

Найбільше мені подобається, звісно ж, тиша – тут немає такого скаженого напливу туристів, як у Львові, жебраків біля літніх кафе, заторів на дорогах.

r9

Дуже приємна ситуація з цінами. Оренда житла тут рідкісна, але вдвічі, а то й втричі дешевша, ніж у Львові. Те ж стосується інших сфер – багато друзів, які гостюють в мене, дуже дивуються, переглядаючи меню в кафе.

98
З мінусів – іноді, все ж, нудно. Наприклад, в місті наразі немає жодного пабу з характерною атмосферою, важкими дерев’яними столами, тьмяним освітленням і великим вибором пива. Так, за цим я їжджу до Львова мінімум раз на місяць.

10380502_1832370906989001_1368323745607783902_o

Кінотеатру також немає – в його приміщенні зараз торгові павільйони. Дуже сумна ситуація з зовнішньою рекламою, але сподіваюсь, що з часом тут також впровадять процедуру погодження вивісок і фасадів.

Куди піти?

У кожної з категорій місцевого населення є свої «злачні» місця відпочинку. Але є те, що об’єднує всіх – площа Ринок. Хіпстери, панки, гопніки, театрали, мами з колясками, дідусі з доміно, пияки, велосипедисти, юні парочки, сварливі бабці, поети, студенти, байкери, зграйки дівчат і молоді підприємці – всі тусять на площі або в зоні п’ятихвилинної пішої прогулянки. Хочеш зустріти когось знайомого – просто йди на Ринок і роздивись по сторонах.

12920384_2011130452446378_3802470173414919225_n
Для туристів цього року запрацював Туристично-інформаційний центр, що для мене є дуже гарною ознакою – місто рухається. Зараз можна піднятись на вежу ратуші, звідки відкривається чудовий краєвид на все місто. Найвідомішими пам’ятками Дрогобича є Солеварний завод, дерев’яна церква Св. Юра, яка входить до світової спадщини ЮНЕСКО, і вілли колишніх нафтових магнатів, розкидані по старих вулицях.

8896_800x600_8458289_c9c4782a
Я щотижня відвідую один улюблений бар у центрі міста, майже щодня ходжу з собакою до озера чи в ліс. Комусь це видасться нудним, але якраз така мінімальна активність мені дуже підходить.

e9
Щодо заходів – Дрогобич досить богемне місто, завжди таким було. Тут щотижня якісь перформанси, виставки, читання поезії та інші розваги для романтично-налаштованої публіки. Але трапляється й справді цікаве.

Фото

Наприклад, на початку червня, на фінальному дні щорічного міжнародного фестивалю Бруно Шульца виступали мої улюблені «Жадан і Собаки в космосі».

Про плани

Звісно, що я переїду. Хоча б тому, що не вважаю, ніби людина має бути прив’язана до конкретного місця. Можливо – знову у бік Львова, можливо – в якесь глухе американське містечко. Знаю лише, що це точно не буде мегаполіс чи район із будинками-“мурашниками”.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте DIVOCHE.MEDIA — від 50 гривень. Дякуємо!
«Кожного дня, щойно я прокидаюся, беруся за телефон, дивлюся, що відбувається вдома в Дергачах». Історія Маргарити Попової з циклу «Внутрішня міграція»

«Кожного дня, щойно я прокидаюся, беруся за телефон, дивлюся, що відбувається вдома в Дергачах». Історія Маргарити Попової з циклу «Внутрішня міграція»

Онлайн-журнал «Люк» запускає проєкт «Внутрішня міграція», присвячений...