Таня Пренткович, 23 года

Я живу в Тернополі з народження. Після школи поїхала навчатися до Польщі, закінчила п’ять років навчання і повернулася додому. І не жалкую про це, адже саме тут мені вдалося себе реалізувати.

Про роботу

Довгий час я одягала жінок України у недорогий одяг з європейських сейлів, продаючи це все на сторінках ВКонтакті. Завдяки цій справі вдалося зібрати достатньо коштів і запустити основний проект, а саме #tiger_box – локшина і рис за східними мотивами. Починали ми з “Фестивалю вуличної їжі” у Тернополі. Збирали біля свого намету величезні черги і зрозуміли, що це саме те, чого бракує в нашому місті. Потім було ще декілька фестивалів. Протягом цього часу ми шукали ідеальне місце для майбутнього закладу. Стартували другого жовтня 2015 року. Було страшно, але все вдалося. Наразі у нас із чоловіком є три об’єкти, де ми годуємо своїх гостей: маленький студентський фургон, заклад у центрі міста і точка на фудкорті у розважальному центрі.

Найбільшою складністю роботи в Тернополі є те, що у нас всі свої, мало туристів, а своїх потрібно постійно чимось дивувати, щось змінювати, додавати та вдосконалюватися. Разом із тим Tiger – найбільш інстаграмний заклад у нас у місті. Маємо більше 5,5 тисяч підписників і щодня кілька фото з відмітками, і це менше ніж за рік роботи. У нас дуже простий зрозумілий формат: локшина і кава, мабуть, тому ми і користуємося популярністю у молоді. Проект успішний, не знає, що таке працювати в мінус, тьху-тьху.

Про місто

Люблю людей у нашому місті – вони прості, з ними легко працювати і спілкуватися. У мене багато друзів із різних куточків України, вони часто приїздять у гості, а потім хочуть ще. Тернопіль не залишає нікого байдужим. Чого тільки вартий величезний став у центрі міста, безліч парків і скверів – все дуже компактно і комфортно.

Якщо, раптом, буде можливість відвідати Тернопіль, обов’язково потрібно побачити наше тернопільське озеро, перепливти його на теплоході «Герой Танцоров», відвідати Валову вулицю, що раніше називалася Музейною, прогулятися іншими вуличками центру. До речі, у Тернополі дуже і дуже демократичні ціни в кафе і на таксі. Обов’язково випийте каву з «Карма Кави», котра обсмажується в Тернополі і також готується у нас у Tiger. Для любителів пива раджу дійти до пивзаводу і випити свіжозвареного на березі озера. Голодним у Тернополі точно не залишишся, ціни та якість страв у місцевих закладах вас обов’язково потішать.

У центрі Тернополя популярністю користуються кілька закладів: Barbaresco, Pasta Fresсa, Veranda, «Коза», «Бункермуз» чи «Клуб файного міста». Ще відкрили сезонний «Бухта бар» над озером. Літом особливо ціняться заклади з терасами, шкода, що ми так розташовані, що нам це поки що не загрожує.

Минулого року в Тернополі відбулося два фестивалі вуличної їжі, називалися вони «Вуличний ринок» і проводили їх у парку Шевченка, що біля озера. Там ще й досвідчені ресторатори з багаторічним стажем організовують Галицьку дефіляду – теж цікава подія для любителів поїсти. А ось цього року ще не планувалися вуличні ринки. На жаль, гастрономічні ярмарки у нас не дуже часте явище. Але ми беремо участь у музичному чотириденному фестивалі «Файне Місто», що відбудеться 7-10 липня на території міжнародного аеропорту «Тернопіль».

Про мінуси

У місті бракує культурного руху. Заради концерту, вистави чи просто вечірки потрібно їхати у Львів чи інше місто, тому що у нас рідко щось організовують. Інколи бракує порції свіжих облич – заради цього також їздимо в інші міста, адже тут практично всі знайомі. Для натхнення дуже корисно змінити місце дислокації. Люблю Львів, Одесу, Київ, часто подорожую Європою.

А ще дороги – їхній стан ніколи не тішив, та, думаю, ця проблема є по всій Україні.

Переїжджати не планую, бо люблю своє місто. Жила в Польщі, подорожувала Європою, літала і в різні теплі краї – є із чим порівняти. Цікаво було б полетіти в Штати чи Австралію, навіть пожити там деякий час. Всюди добре, та вдома найкраще. Сподіваюся, моя думка не зміниться.