«Ефективність ми поєднували з емпатичністю»

Жінка, яка щойно народила, потребує багато уваги та підтримки — здавалося б, це твердження цілком очевидне. Але медична система влаштована так, що в ній є місце турботі про вагітних та послугам, пов’язаним із пологами, а далі починається педіатричний патронаж. Випадає великий та не менш важливий за інші компонент — післяпологова допомога жінці. По суті, головна героїня дітонародження залишається без уваги одразу з перших днів, як бере на себе нову роль.

Чотири роки тому ГО «Клуб підтримки вагітності та материнства “Лада”» був заснований саме для того, щоби створювати умови та можливості жінкам бути в ресурсі на шляху материнства. Так звучала місія тоді. Сьогодні ж перед організацією постали нові виклики, пов’язані з повномасштабним вторгненням рф.

«Коли жінка втрачає все — житло, дохід, звичне соціальне коло, — вона потребує особливої підтримки»

Після 24 лютого багато жінок в Україні опинилися у важких життєвих обставинах. Вони втратили домівки та стабільний дохід, переїжджають, тікаючи від війни, і починають життя «з нуля». На цих жінок часто покладено дуже багато обов’язків: бути дітям і за маму, і за тата, підтримувати економічну стійкість родини, шукати та облаштовувати нове житло. Часто їм немає на кого розраховувати, окрім невеличкої соціальної допомоги від держави.

Саме для таких жінок та їхніх родин сьогодні найактивніше працює ГО «Асоціація жінок України “Дія-Рівне”». Це регіональна організація, яка з 2020 року реалізує краудфандингові та грантові проєкти на підтримку жінок. А від початку повномасштабного вторгнення росії ще й активно підтримує жінок, які вимушено виїхали до громад Рівненської області.

«Жінки здатні робити великі речі»

«Вирішила змінити професію», «Планую відкрити власну справу», «Хочу розширити бізнес» — пишуть учасниці жіночих груп підтримок. І додають: «Боюсь не впоратись», «Чи не надто я стара для змін?», «Рідні вмовляють не рипатись і лишити все, як є». Декому достатньо почитати підбадьорювання від віртуальних однодумиць, щоб наважитися на перший крок. Однак багатьом українкам зміни даються тяжко: після 24 лютого роботу — улюблену чи не дуже — вони вже втратили, через обстріли або окупацію полишили рідні місця, а з ними й налагоджені соціальні зв’язки. Тепер переселенки мають віднайти себе у новому середовищі та зважати водночас на запити ринку, власні бажання й можливості.

Посприяти їхній самореалізації можуть громадські організації, які вже запускали програми підтримки жінок, як-от «Інститут суспільних ініціатив», що у Львові. Йдеться, зокрема, про проєкт WoMentor, учасниці якого з допомогою наставниць розробляли та втілювали в життя власні бізнес-ідеї. 

«Багато переосмислили і зосередилися на важливому»

Від початку повномасштабного вторгнення багато громадських організацій відійшли від своїх звичних напрямів діяльності та включились у волонтерство. Координування, робота на гуманітарних складах, робота з ВПО — усе це допомогло Україні вистояти. Але час показав, що громадська діяльність так само потрібна, як і волонтерська: вона рухає суспільство вперед.

Так було і з ГО «ДІЄ. Добрі Ідеї Єднають»: 24 лютого команда повністю припинила основну діяльність та організовувала роботу в гуманітарних штабах Печеніжинської ТГ. У червні команда повернулася до основної діяльності, впроваджуючи проєкти заради майбутнього молоді, економічної стабільності жінок та здобуття ними нових знань, що допоможуть відбудовувати країну після перемоги.

«Українські жінки зараз є амбасадорками країни у світі»

«Підприємництво для жінки — це шлях до фінансової свободи та самореалізації», — вважає Анна Петрова, засновниця проєкту Startup Ukraine, який цього року святкує десятиріччя. 

Від початку повномасштабного вторгнення Анна евакуювалася до Італії та зараз представляє Україну на міжнародних бізнес-конференціях, а ще допомагає українським жінкам запустити нові проєкти за кордоном або відкрити для чинних проєктів нові перспективи закордоном.