«Підприємництво для жінки — це шлях до фінансової свободи та самореалізації», — вважає Анна Петрова, засновниця проєкту Startup Ukraine, який цього року святкує десятиріччя.
Від початку повномасштабного вторгнення Анна евакуювалася до Італії та зараз представляє Україну на міжнародних бізнес-конференціях, а ще допомагає українським жінкам запустити нові проєкти за кордоном або відкрити для чинних проєктів нові перспективи за кордоном.
Для Анни побудова навчальних курсів для підприємців — геть не нове заняття, за її спиною 10 років успішної роботи Startup Ukraine та тисячі випускників, які запускали бізнеси в Україні:
«Спільнота випускників — напевно, наше основне досягнення та наш привід для гордості, але окрім цього пишаємося тим, що створили культуру підприємництва в Україні та вплинули на її розвиток. У мене з дитинства була мрія, щоб люди хотіли створювати та носити Made in Ukraine. Ми створили цей тренд і ще 10 років тому почали використовувати наратив Made in Ukraine в комунікаціях. Окремо для мене важить саме розвиток підприємницької екосистеми — ми відкрили перший у Києві коворкінг Kyivworking by SU, перші запустили бізнес-сніданки та бізнес-кемпи Made in Ukraine, збирали перші конференції з підприємництва Entrepreholic!. Ми будували міцний фундамент для зростання малого бізнесу».
Нещодавно Анна пройшла «Програму навчання, спрямовану на підвищення організаційного потенціалу українських некомерційних організацій, які надають підтримку жінкам в умовах російсько-української війни»: «Для мене навчання стало дуже важливою підтримкою. Зараз навіть сильним потрібна підтримка. Мені допомогло структурувати, що в мене є, краще зрозуміти, як працює ГО, та продумати свою Startup Ukraine Universe чи SU 2.0 і вибудувати пріоритети, як рухатися далі».
З Анною Петровою ми говоримо про нову місію, відповідальність бути амбасадоркою України у світі та запуск навчальних програм для жінок.
Перше, що я зробила в Італії, — пішла на мітинг на підтримку України
Анна Петрова зустріла війну у своїй квартирі на київському Печерську, тоді її розбудила жінка, в якої на перетримці жив пес Боня, коли Аня хворіла. Поки Боню везли зі станції метро «Харківська» до хазяйки, вона встигла перевірити найближчі бомбосховища та купити квиток до Львова.
Анна планувала виїхати на захід України наступного дня, проте самотній вечір 24 лютого не здавався хорошою перспективою, тож Аня поїхала за місто до друзів, а вже зранку 25-го друзі запропонували поїхати разом у Карпати, і вона погодилась, маючи із собою тільки Боню, паспорт, ноутбук та зубну щітку.
Мама Анни у той час вже була в Італії та вмовила доньку переміститися до неї за тиждень: «В перший же день після довгої та виснажливої дороги я одразу пішла на мітинг на підтримку України. Я була єдиною, хто тільки-но приїхав, тож мені виділили час на спіч на 20 камер».
Перші тижні за кордоном стали для Ані часом постійних комунікацій, велика мережа знайомств та контактів тоді допомогла і поширювати інформацію, і збирати кошти.
«Перший місяць ми фандрейзили, допомагали гуманітарно та військовим, але відкривши лептоп десь у 15-х числах березня, я розуміла, що моя суперсила все ж таки не в фандрейзингу та не у гуманітарній допомозі, а у підтримці підприємців та Made In Ukraine. Вже пізніше згадала, що навіть у щоденникових записах, які вела до повномасштабного вторгнення росії в Україну, ставила собі запитання: “Якщо почнеться війна, що ми будемо робити? Як допомогти підприємцям?” А потім подумала: “Я що, даремно 10 років пахала, щоб тепер хтось це все мені наламав?!” І тоді включилася у роботу», — розповідає Аня.
Точкою старту для нових проєктів Анни став Global Entrepreneurship Congress, який цього року проводили у Саудівській Аравії. Анна Петрова відвідує конгрес щороку, але цього разу відповідальність за представлення України була ще більшою.
«Мені було важливо говорити про Україну, наголошувати на тому, що нам потрібна підтримка, — говорить Аня. — Насправді, можу сказати, що саме з конгресу я привезла проєкти про підтримку запуску власної справи українських жінок-біженок у Європі».
Зосередження, налаштування на роботу та залучення іноземних партнерів допомогли підприємиці запустити програми в рекордно короткі терміни. Перша програма для українок у Данії запустилася у травні, а менторський шестимісячний курс у Великій Британії стартував у червні.
«Ідея — те, з чим можна працювати, а мотивація — основа майбутнього прогресу»
Анна Петрова розуміла, що багатьом українкам можуть запропонувати низькооплачувану роботу в інших країнах, крім того, багато біженок мають дітей, які потребують часу, тож мама не може вийти працювати на повний день. Аня вважає, що підприємництво може бути відповіддю на ці виклики.
«Усі жінки, які проходили навчання, мають величезний потенціал та готові розвивати свої проєкти. Серед спільноти багато не тільки початківців, й тих, хто мав досвід підприємництва в Україні, — говорить вона. — Коли я відбирала дівчат на програми, то насамперед дивилася на мотивацію та ідею. Ніщо інше — хто ця людина, скільки їй років — не мало значення. Бо ідея — це те, з чим можна працювати, а мотивація — основа майбутнього прогресу».
Програма WeStart у Данії — спільний проєкт Startup Ukraine, Google та Організації данських підприємців. Жінки, які пройшли відбір, відвідували онлайн-заняття і з українськими експертками, котрі мають досвід роботи на іноземних ринках, і з місцевими, які допомагали учасницям розібратися з оподаткуванням та іншим нюансами ведення бізнесу в Данії.
Окремий напрям — менторський. «Саме це дає доступ до екосистеми, потрапити у місцевий нетворкінг без провідника — майже неможливо. Це дуже важить для інтеграції, бо коли ти тільки сам із собою, не відчуваєш себе причетним до цього місця». Програма була такою успішною, що Startup Ukraine став партнером Google Digitalakademin Incubator для українських підприємиць у Швеції.
Аня розповідає, що данки, які долучилися менторками у програму, захоплювалися українками, мовляв, попри війну в країні та евакуацію, вони думають про розвиток і запуск бізнесу.
«Насправді дуже багато жінок-учасниць хоче повернутися додому, а деякі вже і повернулись, — розповідає Анна. — Були учасниці, які дивилися вебінари на кордоні, а одна з наших “студенток” залишилася в Ужгороді, але приїжджала до Копенгагену заради нетворкінгу».
Програма навчання для багатьох учасниць розставила крапки над «і» та допомогла зрозуміти, як діяти дали. Наприклад, одна з жінок мала в Україні бренд весільних суконь. Після програми вона зрозуміла, що буде складно одразу перезапустити його в Данії. Тож працюватиме у місцевому ательє задля набуття досвіду та вивчення смаків і настроїв аудиторії, а з часом, можливо, разом із власницею ательє відкриє дансько-українське підприємство.
«А от в іншої нашої учасниці Катерини працює сімейний бізнес — завод на 400 людей, що виробляє насоси у Полтавській області. Виявилося, що один із топових бізнесменів Данії виробляє саме насоси, а ми їх познайомили. А Катя стала героїнею в одній із важливих місцевих газет та розповіла не лише про свій успіх, а й про складний шлях евакуації з двома дітьми», — говорить Анна та додає, що надзвичайно важливою стала і медійна складова, пишаючись, що матеріал про проєкт виходив у The Wall Street Journal.
Якщо у Данії проєкт будувався на основі готових програм, то у Великій Британії Анна з командою та Global entrepreneurship network UK запускала коучинго-менторський шестимісячний проєкт для 30 українських жінок з нуля.
«Для участі у цій програмі обов’язково треба було мати досвід у бізнесі, а ще важливіше — мету на пів року, до якої учасниця йде разом із коучем. Цей курс потребує колосального ресурсу, тож, на жаль, до фіналу доходять не всі учасниці, але більшість — 25 із 30 жінок. Проте вже є успішні кейси — наприклад, перші продажі українських батончиків Healthy Tradition», — ділиться Анна Петрова.
Створення рольової моделі нової української жінки
«Після завершення курсу в Данії дівчата заповнювали анкету, і трьома речами, які їм дав курс, вони вказали навички, спільноту та надію. І справді, для жінок-біженок ця надія дуже важлива, щоб відчути власну цінність, що вони щось можуть. І що їх цінують у тому, що вони роблять. Розуміння цього — сильний емоційний момент, який дає сили рухатися далі, — говорить Петрова та додає, що не збирається зупинятися. — Моя мета запустити подібні проєкти у 10 країнах та підтримати 1000 жінок».
Розмірковуючи над необхідністю подібних програм, Анна наголошує, що це ще й адвокація для українських жінок, які зараз є амбасадорками країни у світі: «Тобто я для себе зараз формую три головні місії мого проєкту — допомога жінкам, економічна дипломатія та створення рольової моделі нової української жінки».
Для Анни Петрової популяризувати український бізнес завжди було справою життя, вона розповідає, що до 24 лютого навіть думала над тим, щоб створити міжнародний проєкт із промоції українських продуктів та Made in Ukraine загалом. «Моя мрія з дитинства, щоб усі знали про Україну, щоб у всьому світі гордо майоріли наші прапори, а люди знали, як звучить наш гімн, — розповідає Аня. — Пам’ятаю момент, коли їхала машиною і дійсно бачила на всіх вулицях італійського міста український прапор, то мене накрило. Бо розумію ціну».
Для Анни теж надважливо бути амбасадоркою України та українського бізнесу. У жовтні вона виступила на Italian Tech Week в Турині, де говорила про те, як працювати й змінювати світ у часи невизначеності: «Я запитала зі сцени, хто з присутніх користується чи знає Grammarly або ReFace. І чи знають вони, що це — українські продукти. Практично всі присутні сказали, що знають і використовують їх, але не знали, що вони Made in Ukraine».
Підприємиця говорить, що адаптуватися за кордоном їй допоміг досвід проживання на Балі, довга робота над власною психологічною стійкістю та — найголовніше — фокусування на місії: представляти країну та допомагати українкам розвивати бізнес.
«Душею, своїм серцем я вдома, і в мене немає взагалі бажання жити не вдома», — говорить вона.
Лідерство — це коли ти можеш брати на себе відповідальність
Анна Петрова — безсумнівно жінка-лідерка, яка може вести за собою та допомогти іншим йти до мети. «Як на мене, лідерство — це насамперед коли ти можеш брати відповідальність. Не чекати, що хтось прийде і щось вирішить у твоєму житті. Коли ти спочатку робиш своє життя кращим, а потім готовий зробити це для інших», — говорить вона.
«Мені цікаво, як зміниться світ, коли буде більше жінок-лідерок, коли вони будуть об’єднуватися та створювати щось нове, — говорить Анна, згадуючи свій проєкт Selfmade Woman, який з’явився у 2013 році та був направлений на самореалізацію жінок. — У мій проєкт були вкладені ідеї лідерства, та, можливо, тоді нам не вдалося реалізувати чи створити справжню сильну спільноту. Часом думаю, що, можливо, зараз той момент, коли я зможу зібрати лідерок і подивитися, що все ж таки разом вони могли зробити з погляду впливу на миротворення в цьому світі. Selfmade Woman чекає на своє переродження».
Матеріал опубліковано в рамках проєкту «Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні», що фінансується Посольством Великобританії в Україні.
