Дівчина говорить- сторінка 44

Таке тихе, таке тепле літо

Наші прокидання того літа були трохи поетичними, але у них вже відчувався розлом. Того літа я проживала ностальгію за землею, яку ще не покинула фізично. Мені було сумно від вигляду теплої фіранки у дерев’яних вікнах. Я дивилася на ґанки старих хатів і…
01.07.2026

Як ми виїхали з Гостомеля

Спершу я як людина, що провела 10 днів у підвалі перетину трьох дуже гарячих точок, прошу: нарешті відлипніть від себе та подумайте про жертв Харкова, Сум, Чернігова, Маріуполя, Охтирки. Майте совість та повагу до розстріляних в Ірпені, Бучі, Гостомелі. До взятих у…
18.03.2022

Тарологиня на «бандермобілі» — як я допомагаю людям і тваринам Києва на маленькому «смарті»

Як і інші, я не очікувала війни. Чоловік засидівся до ранку за роботою і, щойно агресор виступив зі зверненням про «спецоперацію», розбудив мене. Я прокинулася під звуки вибухів і спочатку подумала, що вже на наших вулицях ворожі танки. Перший день минув дуже…
16.03.2022

Педіатрині про війну: власні історії, поради щодо грудного вигодовування, приховані небезпеки

Педіатрині розповідають власні історії про те, як зустріли день, коли звичний світ зруйнувався, як рятували власних дітей, консультували батьків маленьких пацієнтів. Вони говорять про людяність, небезпеку інфекційних хвороб та гуманітарну допомогу для породіль.  Про переїзд Лідія Бабич  Перший день не забуду ніколи.…
15.03.2022

Як наші родичі з росії обміняли нас на телевізори

Я ніколи не вважала родинні зв’язки чимось обов’язковим і незламним. Пишалася, що можу обирати, з ким спілкуватися, а з ким — ні. За життя здобула друзів, ближчих, ніж бувають сестри й брати. Але в мене були родичі. В росії. Тітка, мамина сестра,…
15.03.2022

«Нащо мені тоді той статус. За кілька місяців я вже вдома буду!»: Українські мами, які поїхали за кордон

На початку війни чоловікам віком від 18 до 60 років заборонили виїзд із країни. Тож перед сім‘ями постало ще одне питання: залишитися усім разом в Україні чи поїхати за кордон, залишивши чоловіків. Продовжуємо розповідати воєнні історії жінок. Цього разу поговорили з українками,…
14.03.2022

На зв’язку

Якби мій телефон відстежував, скільки часу від початку війни я провожу онлайн, то за інших обставин я би, мабуть, вжахнулась. Я засинаю і прокидаюсь із телефоном у руці. «Як ви?», «Що у вас?», «Як там ваші?» — з ранку до ночі я…
13.03.2022

«Хочеться, щоб наснився Харків, а сниться будь-хто, але не він»

– Катя, а у мене на гугл-диску є тека «війна»! – Так, Рома, у мене теж. Перша стадія прийняття – купити теплих речей трохи більше, ніж влізе у сумку. З собою була тільки камера, ноутбук, собака, один светр, літня леопардова сукня, дитячі…
13.03.2022

«У перші дні війни під вікнами постійно стріляли»

Киянка Олена Лєснікова про життя в Києві під час війни. Київ Від першого дня війни, коли трохи оговталася від шоку, я намагалася фіксувати події, розмови, що відбувалися навколо, але часу не вистачало: треба було шукати, де є найближче укриття, бігати по магазинах…
12.03.2022

«Хочу гуляти й спати, не здригаючись від сирен»: історії жінок, що залишились у Києві

У четвер, 24 лютого ми прокинулись у війні. З того часу в Україні тривають бойові дії, російські окупанти руйнують міста і вбивають людей. Кожному і кожній з нас доводиться приймати непрості рішення. Хтось залишає дім, хтось — їде за межі країни. Ми…
11.03.2022

Сила рутини і маленьких справ

Буквально вчора моя подруга, надибавши якимось дивом відкриту кав’ярню на Оболоні, відмовила собі в чашці лате, хоча в оці пекельні воєнні тижні їй дуже мріялось про ту каву з пухкою пінкою. Вона не купила собі каву, бо війна. Бо друзі й рідні…
10.03.2022
Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 10 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте DIVOCHE.MEDIA — від 200 гривень. Дякуємо!

Читайте нас у Telegram-каналі, у Facebook та Instagram. Підписуйтесь на нас на Patreon.

Погода