Чому я шию трусики з рушників

від | Гру 6, 2021 | FITTING ROOM, Її історія

Ця історія почалася майже рік тому, коли я звільнилася з роботи. До того працювала в рекламній агенції Banda креативним копірайтером. Створювала комунікаційні платформи для відомих брендів, вигадувала слогани, писала сценарії до роликів і багато іншого. Говорити від імені великих брендів — дуже захоплива та інтенсивна робота, але з часом це почало мене виснажувати емоційно, і я відчула, що вигораю.  

Хотіла відпочити від реклами, зайнятися чимось прикладним і просто попрацювати руками. А оскільки я з дитинства вмію шити (це в мене сімейне), то я повернулася до шиття. Пішла на курси, аби освіжити знання. І це, власне, були курси з пошиття спідньої білизни. Там ми шили різні моделі трусиків і бюстгальтерів із мережива та еластичних тканин.

Мені не подобається, що більшість брендів досі сексуалізує жіноче тіло. І рідше думає про комфорт та екологічність. Зазвичай і реклама білизни доволі сексуалізована і наче створена для чоловіків із минулого століття, а не для жінок, які її купуватимуть та носитимуть.  Головний акцент частіше на жіночому оголеному тілі, а білизну демонструють із натяком на те, що її потрібно зняти. Навіть так звану спортивну нерідко продають із сексуальним підтекстом. 

Я трохи втомилася від сексі-білизни і об’єктного ставлення до жіночого тіла з її допомогою. Крім того, частіше її шиють із неекологічних тканин. Саме це не давало мені спокою. Хотілося створити від початку до кінця щось таке, що буде подобатися найперше мені та дбайливо ставитиметься до жіночого тіла й навколишнього середовища. Я почала вивчати тему slowfashion і натрапила на популярний у світі тренд — перероблені речі з махрових рушників. 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от upcycled underwear ♻️ (@rudych.underwear)

Якщо перейти за тегами #towelling в інстаграмі, то, крім моїх трусиків, ви знайдете купу інших прикольних виробів із рушників: панамки, шорти, худі, сорочки і навіть хатні капці. Мені подобається унікальність і приємність наших українських рушників із дитинства. Вони зовсім не такі, як ті, якими ми користуємося зараз. Теперішні рушники частіше безликі, суто функціональні, а вінтажні — з історіями. Я вирішила спробувати пошити з них трусики з махровими історіями і власними іменами. 

Спочатку тестувала їх на собі та подругах і нещодавно вирішила показати світові, що вийшло – @rudych.underwear. Поки бачу це як монобренд, але в процесі роботи з рушниками щоразу виникають ідеї і для іншого одягу. У холодні пори року точно планую шити лише трусики. Взимку в них дуже комфортно, можна забути про колготки під штанами. Влітку буде навпаки, тому думаю зробити щось, так би мовити, «для виходу в люди». Не хочу забігати наперед, усе залежатиме від розмірів рушників та принтів.   

Усі рушнички, які використовую, нові та незаймані, тобто ними ніколи ніхто не витирався. Зазвичай вони просто лежали в шафах як «придане» і чекали свого зоряного часу. Саме таким приданим від мами і була моя перша колекція незайманих рушничків. 

Перед шиттям я їх обов’язково перу на легкому режимі, висушую на свіжому повітрі та прасую, тому на дупки вони потрапляють свіжими і пухнастими. 

Полювання за рушничками — окреме задоволення. Я знаходжу їх в інтернеті на різних сайтах. Зазвичай продавчині абияк їх фотографують, бо, на їхню думку, це просто рушники, тому немало часу займає листування, що теж доволі потішно. 

Часто я прошу зробити вдаліше фото рушника, щоби зрозуміти, як я зможу його закомпонувати та викроїти, розпитую, де вони його купили, і просто кажу, що вони неймовірні, і я беру всі. Трапляються люди, які готові зустрітися наживо. Був випадок, що в Києві я їхала до жінки просто до будинку, і вона виносила мені цілий пакет рушників на дитячий майданчик. То був один із найкращих моїх уловів. 

Більшість впольованих мною рушників із Херсону чи південних областей, оскільки саме там раніше працював бавовняний комбінат, який виготовляв усю цю красу. Словом, я завжди в пошуку матеріалу.  

Я свідома того, що це доволі специфічний продукт, і він може не всім зайти, але мені це навіть подобається. Люди по-різному реагують, є і несприйняття, і захоплення. 

Трусики з рушників геть неочевидне рішення, і дехто висловлює відверте заперечення їхньої класності й пише, що це білизна-антисекс. Але не всі так думають, багатьом вона здається милою і веселою. Чимало чоловіків та жінок уже замовляли мої махрові трусики на подарунок. Тому я зробила кумедні подарункові сертифікати-рушнички. 

Зараз я шию трусики лише для дівчат, але планую робити і чоловічу колекцію. Запит є, і мені самій цікаво, як можуть виглядати чоловічі махрові труси з історіями.       

 

 

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте DIVOCHE.MEDIA — від 50 гривень. Дякуємо!