Чому я шию трусики з рушників

від | 06.12.2021 | FITTING ROOM, Її історія

Час читання: ( Кількість слів: )

Ця історія почалася майже рік тому, коли я звільнилася з роботи. До того працювала в рекламній агенції Banda креативним копірайтером. Створювала комунікаційні платформи для відомих брендів, вигадувала слогани, писала сценарії до роликів і багато іншого. Говорити від імені великих брендів — дуже захоплива та інтенсивна робота, але з часом це почало мене виснажувати емоційно, і я відчула, що вигораю.  

Хотіла відпочити від реклами, зайнятися чимось прикладним і просто попрацювати руками. А оскільки я з дитинства вмію шити (це в мене сімейне), то я повернулася до шиття. Пішла на курси, аби освіжити знання. І це, власне, були курси з пошиття спідньої білизни. Там ми шили різні моделі трусиків і бюстгальтерів із мережива та еластичних тканин.

Чому я шию трусики з рушників

Мені не подобається, що більшість брендів досі сексуалізує жіноче тіло. І рідше думає про комфорт та екологічність. Зазвичай і реклама білизни доволі сексуалізована і наче створена для чоловіків із минулого століття, а не для жінок, які її купуватимуть та носитимуть.  Головний акцент частіше на жіночому оголеному тілі, а білизну демонструють із натяком на те, що її потрібно зняти. Навіть так звану спортивну нерідко продають із сексуальним підтекстом. 

Я трохи втомилася від сексі-білизни і об’єктного ставлення до жіночого тіла з її допомогою. Крім того, частіше її шиють із неекологічних тканин. Саме це не давало мені спокою. Хотілося створити від початку до кінця щось таке, що буде подобатися найперше мені та дбайливо ставитиметься до жіночого тіла й навколишнього середовища. Я почала вивчати тему slowfashion і натрапила на популярний у світі тренд — перероблені речі з махрових рушників. 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от upcycled underwear ♻️ (@rudych.underwear)

Якщо перейти за тегами #towelling в інстаграмі, то, крім моїх трусиків, ви знайдете купу інших прикольних виробів із рушників: панамки, шорти, худі, сорочки і навіть хатні капці. Мені подобається унікальність і приємність наших українських рушників із дитинства. Вони зовсім не такі, як ті, якими ми користуємося зараз. Теперішні рушники частіше безликі, суто функціональні, а вінтажні — з історіями. Я вирішила спробувати пошити з них трусики з махровими історіями і власними іменами. 

Спочатку тестувала їх на собі та подругах і нещодавно вирішила показати світові, що вийшло – @rudych.underwear. Поки бачу це як монобренд, але в процесі роботи з рушниками щоразу виникають ідеї і для іншого одягу. У холодні пори року точно планую шити лише трусики. Взимку в них дуже комфортно, можна забути про колготки під штанами. Влітку буде навпаки, тому думаю зробити щось, так би мовити, «для виходу в люди». Не хочу забігати наперед, усе залежатиме від розмірів рушників та принтів.   

Чому я шию трусики з рушників

Усі рушнички, які використовую, нові та незаймані, тобто ними ніколи ніхто не витирався. Зазвичай вони просто лежали в шафах як «придане» і чекали свого зоряного часу. Саме таким приданим від мами і була моя перша колекція незайманих рушничків. 

Перед шиттям я їх обов’язково перу на легкому режимі, висушую на свіжому повітрі та прасую, тому на дупки вони потрапляють свіжими і пухнастими. 

Полювання за рушничками — окреме задоволення. Я знаходжу їх в інтернеті на різних сайтах. Зазвичай продавчині абияк їх фотографують, бо, на їхню думку, це просто рушники, тому немало часу займає листування, що теж доволі потішно. 

Чому я шию трусики з рушників

Часто я прошу зробити вдаліше фото рушника, щоби зрозуміти, як я зможу його закомпонувати та викроїти, розпитую, де вони його купили, і просто кажу, що вони неймовірні, і я беру всі. Трапляються люди, які готові зустрітися наживо. Був випадок, що в Києві я їхала до жінки просто до будинку, і вона виносила мені цілий пакет рушників на дитячий майданчик. То був один із найкращих моїх уловів. 

Більшість впольованих мною рушників із Херсону чи південних областей, оскільки саме там раніше працював бавовняний комбінат, який виготовляв усю цю красу. Словом, я завжди в пошуку матеріалу.  

Чому я шию трусики з рушників

Я свідома того, що це доволі специфічний продукт, і він може не всім зайти, але мені це навіть подобається. Люди по-різному реагують, є і несприйняття, і захоплення. 

Трусики з рушників геть неочевидне рішення, і дехто висловлює відверте заперечення їхньої класності й пише, що це білизна-антисекс. Але не всі так думають, багатьом вона здається милою і веселою. Чимало чоловіків та жінок уже замовляли мої махрові трусики на подарунок. Тому я зробила кумедні подарункові сертифікати-рушнички. 

Зараз я шию трусики лише для дівчат, але планую робити і чоловічу колекцію. Запит є, і мені самій цікаво, як можуть виглядати чоловічі махрові труси з історіями.       

 

 

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Читайте також

Бренд S-cape презентував колекцію дизайнерських патчів Sila Ptakha, натхненну колекцією Музею Івана Гончара

Бренд S-cape презентував колекцію дизайнерських патчів Sila Ptakha, натхненну колекцією Музею Івана Гончара

Бренд верхнього одягу та аксесуарів S-cape випустив серію дизайнерських патчів Sila Ptakha, створену за мотивами давніх зразків вишивки з фондів Музею Івана Гончара. Ідея проєкту виникла в засновниць S-cape понад два роки...

Бренд Support By Poustovit та «Жіночий ветеранський рух» випустили капсульну колекцію на підтримку українських військовиць

Бренд Support By Poustovit та «Жіночий ветеранський рух» випустили капсульну колекцію на підтримку українських військовиць

Український бренд Support by Poustovit у колаборації з громадською організацією «Жіночий ветеранський рух» створив капсульну колекцію, 30% від прибутку з її продажу перерахують на потреби жінок на фронті. Обличчями колекції...

«Зараз ніхто не займається собою. Всі займаються тільки війною». Як працює «Жіночий ветеранський рух»

«Зараз ніхто не займається собою. Всі займаються тільки війною». Як працює «Жіночий ветеранський рух»

На «Шостому українському жіночому конгресі» міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що в українському війську...