В Україні презентували Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року.
Участь у заході, що відбувся 11 травня, взяли перша леді України Олена Зеленська та представники профільних міністерств.
Згідно з планом реалізації Стратегії, передбачається робота за трьома напрямами:
- подолання стереотипів і дискримінації за ознакою статі;
- вдосконалення законодавства про рівну оплату праці;
- створення умов для зручного поєднання сімейних та професійних обов’язків.
Зокрема, для жінок проведуть масштабну інформаційну кампанію «Звісно, зможеш», щоб переконати, що вони здатні отримувати більшу винагороду за свою працю, а також просвітницьку кампанію щодо прав і можливостей — підвищення свого професійного рівня, здобуття в короткий термін нової, потрібнішої на ринку праці спеціальності (також і з категорії STEM) і відповідно вище оплачуваної роботи, започаткування власного бізнесу.
Також пропонується запровадити гендерні аудити та обмін кращими практиками впровадження гендерної рівності на робочому місці.
Передбачаються і зміни до трудового законодавства — вдосконалять ставлення до працівників і працівниць із сімейними обов’язками та впровадять принцип однакової оплати за працю рівної цінності незалежно від статі, що дозволить посилити ефективність судового захисту. На підставі скарг про дискримінацію в оплаті праці за гендерною ознакою Державна служба України з питань праці буде проводити перевірки. Для інспекторів праці та роботодавців створять національну методологію ґендерно-нейтральної оцінки робіт і проведуть навчання. Роботодавців також навчатимуть, як сприяти працівникам у поєднанні професійних і сімейних обов’язків.
Окрім цього, уряд сприятиме створенню та роботі державних і приватних дитячих садочків, підтримуватиме на державному рівні організації, які займаються дітьми старшого віку («Пласт», «Українська академія лідерства» тощо).
«Ще у 2020 році Україна приєдналася до “Партнерства Біарріц”. Воно передбачає багато різних викликів зі створення рівності в країні. І одне з них — це зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків. Уряд України взяв на себе це зобов’язання. На той момент розрив в оплаті праці між чоловіками і жінками був у середньому 20,4%. Упродовж наступного року його трохи, але вдалося скоротити — до 18,6%», — розповіла Олена Зеленська, зауваживши, що широкомасштабне російське вторгнення призупинило цей процес.
За словами першої віцепрем’єр-міністерки — міністерки економіки Юлії Свириденко, показник гендерного розриву в оплаті праці в Україні є більшим, ніж в багатьох країнах Євросоюзу.
«Наша мета — змінити ситуацію. Ми сфокусовані на тому, щоб тенденція до скорочення гендерного розриву в оплаті праці стала стійкою та незворотною. Для цього ми маємо подолати стереотипи роботодавців, жінок та суспільства загалом щодо професій. Осучаснити трудове законодавство, щоб забезпечити рівну оплату праці. Допомогти жінкам підвищити впевненість в тому, що вони можуть займати керівні посади, отримувати високу оплату за роботу, бути економічно незалежними», — заявила вона.
- Наприкінці 2022 року уряд ухвалив Стратегію гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердив план заходів із її реалізації до 2024 року. Метою Стратегії, зокрема, є запобігання та протидія будь-якій дискримінації у галузі освіти для всіх учасників на всіх рівнях освітнього процесу. Це поширюється і на навчання без обмеження рамками «жіночих/чоловічих» професій.
- У березні 2023 року Європейський парламент також схвалив нові правила прозорості оплаті праці для усунення в ній гендерної різниці.
- Згідно зі звітом Світового банку щодо рівноправ’я та позитивного впливу законів на економічні можливості жінок «Women, Business and the Law 2023», лише 14 зі 190 країн надають жінкам повний правовий захист та гарантують рівні права, принаймні з юридичного погляду. Україна у цьому списку лише на 71-му місці.
