Уряд ухвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у галузі освіти: що це означає

від | 23.12.2022 | Новини

Час читання: ( Кількість слів: )

В Україні впроваджуватимуть гендерну рівність у галузі освіти.

Відповідну Стратегію до 2030 року та операційний план з її реалізації до 2024 року схвалив український уряд.

Її метою, зокрема, є запобігання та протидія будь-якій дискримінації у галузі освіти для всіх учасників на всіх рівнях освітнього процесу.

Ключовими завданнями Стратегії є:

  • комплексне впровадження принципів, політики і заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності та недискримінації у нормативно-правових документах у галузі освіти;
  • посилення ролі закладів освіти у координації дій щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у галузі освіти, запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі;
  • посилення компетенції і можливості професійної спільноти фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, розширення міжнародної співпраці у напрямі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у галузі освіти як основи для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України.

«Вітчизняна освіта як соціальний інститут залишається недостатньо чутливою до проблем гендерної рівності, інклюзивності, попередження та протидії дискримінації за будь-якою ознакою. Наявна в суспільстві гендерна диспропорція, нерівність, сегрегація та стереотипізація відображають внутрішні організаційні практики закладів освіти; стратифікацію педагогічної діяльності; асиметрію викладацького, педагогічного, науково-педагогічного складу», — йдеться у документі.

Згідно з даними статистики та досліджень, галузь освіти фемінізована (представленість жінок становить близько 78,3%), проте кількість жінок і чоловіків відрізняється на різних ланках освітньої ієрархії та на різних рівнях освіти. Зокрема, жінки становлять 98,3% педагогічних працівників у закладах дошкільної освіти, натомість у закладах вищої освіти чоловіки становлять практично половину викладацького складу.

«Стереотипи за ознакою статі в кадровому та освітньому менеджменті є перешкодою для кар’єрного та професійного зростання працівниць/ працівників і призводять до ухвалення управлінських рішень», — наголошується у Стратегії.

До того ж зафіксована тенденція зменшення частки жінок у сфері освіти із кар’єрним зростанням: жінки обіймають посади виховательок, учительок, викладачок, серед ректорів закладів вищої освіти — 90% чоловіків, серед міністрів освіти за роки незалежності України — 83,3%.

Так само наявні «приховані» та «відкриті» елементи дискримінації за ознакою статі: у навчальних предметах та в навчально-методичній літературі, взаєминах у педагогічному, дитячому, учнівському, студентському колективах, стилі викладання та педагогічного спілкування, існує упередженість в оцінюванні навчальних та професійних результатів суб’єктів освітнього процесу, а також наявність окремих програм/блоків для дівчат і хлопців.

«Впровадження принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти в Україні пов’язане з необхідністю подолання стереотипів за ознакою статі під час формування політики у галузі освіти, адже однакове, на перший погляд, ставлення до осіб різної статі в умовах наявної гендерної стереотипізації насправді не надає рівних можливостей, а закріплює та відтворює нерівності. Нехтування відмінностями в умовах структурної нерівності призводить до невидимості дискримінації та неможливості розвʼязання проблеми дискримінованих груп. Водночас забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків повинно сприяти забезпеченню всім учасницям/учасникам освітнього процесу в Україні рівних можливостей доступу до освіти і науки незалежно від їхньої статі або інших ознак», — вказується у Стратегії.

Окремо автори зауважили, що важливим є створення і розвиток в Україні сучасної системи освіти впродовж життя (освіта дорослих) із забезпеченням рівного доступу до неї жінок і чоловіків будь-якого віку.

Для вирішення цих питань пропонується:

провести гендерно-правову експертизу нормативної бази у галузі дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та органів управління освітою,

переглянути, оновити і розробити стандарти для всіх рівнів освіти, відповідні професійні стандарти шляхом визначення ціннісних орієнтирів, ключових компетентностей, результатів навчання з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

внести зміни до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у галузі дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та діяльність органів управління освітою;

дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час розроблення нормативно-правових актів у галузі освіти (зокрема тих, що стосуються кодексу корпоративної культури закладів освіти різного рівня) та включити його до переліку пріоритетних напрямів діяльності закладів освіти;

вести документообіг з урахуванням принципів недискримінаційних мовлення/мови, впроваджуючи стратегії фемінізації, нейтралізації, уникнення андроцентризму та сексизму;

використовувати в діловодстві допустимі сучасні норми української мови форми жіночого роду поряд із чоловічими відповідниками для позначення осіб різної статі (фемінітиви);

проводити раз на три роки гендерний аудит закладів освіти, розробляти методичні рекомендації щодо його проведення;

забезпечувати системне використання гендерно чутливого, недискримінаційних мовлення/мови під час ведення документообігу у сфері освіти;

надавати здобувачкам і здобувачам освіти повну та вичерпну інформацію щодо можливості професійного самовизначення та оволодіння професійними вміннями відповідно до особистісних здібностей та інтересів без обмеження їх рамками «жіночих/чоловічих» професій для подальшої повноцінної та вичерпної самореалізації в дорослому житті, взаємин у родині, рівної відповідальності жінки і чоловіка за народження та виховання дітей тощо;

розкривати можливості у досягненні певного (бажаного) статусу в громадсько-політичній діяльності незалежно від статевої приналежності;

проводити кампанії для інформування та мотивації дівчат і жінок щодо вибору нестереотипної кар’єри STEM (наука, технології, інженерія, математика);

включати до навчальних планів закладів освіти курси/дисципліни із питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та тематичні розділи до планів дисциплін для студенток/студентів всіх спеціальностей, забезпечувати гендерно чутливий програмно-методичний матеріал, який використовується у закладах освіти;

організовувати просвітницьку діяльність, інформаційну підтримку працівниць і працівників закладів освіти з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, правових аспектів гендерної рівності;

посилити освітні спроможності щодо протидії насильству, зокрема за ознакою статі, подолання його наслідків та забезпечення гарантій його неповторення, впроваджуючи спеціальні напрями роботи психологічної, медичної та інших служб, розширюючи співпрацю з правоохоронними органами та органами правосуддя;

проводити професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівниць/працівників галузі освіти щодо запобігання та протидії насильству, зокрема за ознакою статі;

відображати на рівні з чоловіками внесок жінок у перемогу як у військовій, так і цивільній сфері, в навчальних програмах та освітньому середовищі;

забезпечувати військову, національно-патріотичну підготовку в закладах освіти різного рівня, позбавляти стереотипних уявлень про роль жінок і чоловіків;

розробити у співпраці з найкращими вітчизняними та іноземними архітекторами рекомендації та типові архітектурні проєкти закладів освіти, враховуючи недискримінаційний, інклюзивний, безбар’єрний підхід, вимоги щодо безпеки, енергоефективності, а також до нової української школи.

  • Раніше керівниця ГО «Простір знань Олеся Божко розповіла про життєстійкість українських вчителів, які з перших днів війни підтримували дітей та створювали для них відчуття «звичного життя».
  • Перша леді України Олена Зеленська також заявила, що українські жінки під час повномасштабного вторгнення росії взяли на себе роль лідерок та стали експертками у низці нових для себе питань.

Фото: Anna Tarazevich: Pexels

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Читайте також

В Україні оголосили збір на облаштування шелтерів для постраждалих від домашнього насильства

В Україні оголосили збір на облаштування шелтерів для постраждалих від домашнього насильства

В Україні збирають гроші на облаштування трьох шелтерів для постраждалих від домашнього насильства. Збір оголосили громадська організація «Ла Страда — Україна» та краудфандингова платформа bekind.ua. Жінки під час...

Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко номінували на премію Берлінале-2023

Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко номінували на премію Берлінале-2023

Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко «Ми не згаснемо» (We Will Not Fade Away), який був відібраний до конкурсу Berlinale Generation, став номінантом премії Berlinale Documentary Award. Загалом на...

У Польщі лікарі відмовлялися робити аборт зґвалтованій підлітці «з міркувань моралі». Від МОЗ вимагають покарати лікарні, які не надають послуги

У Польщі лікарі відмовлялися робити аборт зґвалтованій підлітці «з міркувань моралі». Від МОЗ вимагають покарати лікарні, які не надають послуги

У Польщі стався черговий скандал через відмову лікарів робити аборт постраждалій від зґвалтування. Ситуацію погіршує те, що...

Вийшли документальні відео про українських науковиць, які працюють під час війни: від досліджень Чорнобиля до відновлення ґрунтів після боїв

Вийшли документальні відео про українських науковиць, які працюють під час війни: від досліджень Чорнобиля до відновлення ґрунтів після боїв

Відбулася онлайн-прем’єра другого сезону документальних відео проєкту «НАУКОВИЦІ» — про українських жінок у науці, які...