Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко «Ми не згаснемо» (We Will Not Fade Away), покажуть на goEast Film Festival та Hot Docs Canadian International Documentary Festival.
Стрічка «Ми не згаснемо» оповідає історію дорослішання підлітків на сході України на тлі війни та надзвичайної подорожі до вершин Гімалайських гір. Попри похмуру реальність навколо, Андрій, Руслан, Ілля, Ліза і Лера мріють, шукають пригоди, протестують та борються із сірістю й нудьгою. Поки світ навколо них занепадає, шахти закриваються, загроза ескалації війни зростає, вони не здаються та намагаються йти за покликом своїх мрій. Попри все вони прагнуть свободи, змін та відкриття нових горизонтів. Одного разу відомий в Україні шукач пригод і мандрівник Валентин Щербачов пропонує їм здійснити свої мрії, вирватися на свободу та вперше побачити зовсім інший світ далеко від дому… Майбутня подорож до вершин Гімалайських гір стає для них новим ковтком надії та віри в себе, освітлюючи темряву, що поволі стискається навколо них.
Знімати фільм почали у 2019 році, а завершили у 2022-му, вже після повномасштабного вторгнення росії. За сюжетом, події відбуваються на Луганщині, в Золотому та Станиці Луганській, які ще з 2014 року перебували на лінії фронту.
«Ми не згаснемо» буде представлений в основному конкурсі goEast Film Festival (Вісбаден), одному з найважливіших міжнародних центрів кіно Центральної та Східної Європи, де щороку демонструють понад сотню художніх, документальних, короткометражних фільмів і VR-проєктів. Цьогоріч фестиваль триватиме з 26 квітня до 2 травня.
Також на Hot Docs Canadian International Documentary Festival, що є одним із п’яти найвпливовіших міжнародних фестивалів документального кіно у Канаді, відбудеться північноамериканська прем’єра стрічки Аліси Коваленко. Цьогоріч 30-й ювілейний фестиваль триватиме з 27 квітня до 7 травня.
Стрічку створено за підтримки Держкіно, Польського кіноінституту та IDFA Bertha Fund – Classic Postproduction.
Окрім «Ми не згаснемо», на фестивалі goEast Film покажуть ще вісім українських фільмів:
- повнометражну ігрову стрічку «Ля Палісіада» (La Palisiada) Філіпа Сотниченка — в основному конкурсі
Історія розгортається в Україні в 1996 році, за кілька місяців до підписання протоколу №6 Європейської конвенції з прав людини, що передбачав відмову від смертної кари.
- короткометражну ігрову стрічку «Це побачення» (It’s a Date) Надії Парфан — у програмі ANARCHO SHORTS
Фільм був знятий єдиним кадром у вересні 2022 року в Києві. Це історія про столицю країни, в якій триває повномасштабна війна, але не припиняється життя у всіх його проявах.
- документальну драму «Крихка пам’ять» (Fragile Memory) Ігоря Іванька — у програмі BIOSCOP
Фільм про відомого кінооператора Леоніда Бурлаку, який зняв «Місце зустрічі змінити не можна», створений за допомогою особистого фото- та відеоархіву.
- драму «Атлантида» (Atlantis) Валентина Васяновича — у програмі SYMPOSIUM
Події фільму розгортаються у 2025 році, після майбутньої перемоги України у війні з Росією. Окупований Донбас повернено до складу країни, але його території визнані непридатними для проживання. Проте на тлі спустошення народжується нове кохання.
- короткометражну документальну стрічку «Хайт» Сашка Протяга — у програмі RHEINMAIN SHORT FILMS
Сюжет розвивається у 2068 році у постіндустріальному Маріуполі, куди приїжджає музикант із Роттердаму. Він бере участь в артрезиденції, організованій місцевою інституцією «Центр Індустріальної Спадщини» (ЦІС).
- воєнну драму «Совість» (1968 року) Володимира Денисенка — у програмі SYMPOSIUM
Стрічка описує події, що розгортаються у період Другої світової війни, українські землі окуповані німецькими військами. Під час сутички на дорозі сільський парубок вбиває офіцера. Німці вимагають видати хлопця, погрожуючи знищити всіх. Так перед жителями села постає страшна моральна дилема.
- драму «Кисневий голод» (1991 року) Андрія Дончика — у програмі SYMPOSIUM
Один із перших українських фільмів часів Незалежності, створений Юрієм Андруховичем та Андрієм Дончиком за армійськими спогадами останнього. Сюжет картини описує, наскільки жорстокою моделлю-концентрацією радянської імперії часів занепаду кінця 1980-х була радянська армія.
- документальну стрічку Motherland білоруських режисерів Ганни Бадзяки та Александра Міхалковіча — у програмі COMPETITION
Шведсько-українсько-норвезька копродукція Motherland режисерів Ганни Бадзяки та Александра Міхалковіча розповідає історію матері, сина якої вбили через дідівщину в білоруській армії, та молоді, що ходить на протести проти Александра Лукашенка у 2020 році.
- На Каннському фестивалі (16–27 травня) відбудеться прем’єра двох фільмів, які представляють Україну: короткометражної драми української режисерки Анастасії Солоневич і польського режисера Дам’яна Коцура «Як це було» (As it was), яку покажуть у головному конкурсі короткометражних фільмів, та повнометражної документальної стрічки «Звідки куди» (Skąd dokąd / In the Rearview) спільного виробництва Польщі, Франції та України про евакуацію українських біженців. Картину відібрали у програму Cannes ACID (Асоціація незалежного кіно та його розповсюдження), для якої щороку кінематографісти обирають дев’ять фільмів.
