Кріоконсервація — це заморожування біологічного матеріалу (яйцеклітин, сперматозоїдів чи ембріонів) для використання його в майбутньому. У світі технологію почали активно застосовувати у 2000-х, а от в Україні вона набула популярності після 2010 року.
«Заморожування яйцеклітин почали використовувати для збереження фертильності жінок з онкологією, які мають проходити хіміотерапію — ця процедура може негативно вплинути на фертильність пацієнтки. Пізніше кріоконсервацію почали пропонувати для збереження можливості жінки завагітніти у старшому віці», — говорить ембріологиня та авторка книжки «Плідна праця» Ольга Малюта.
Процедура стала актуальною в Україні під час війни. Багато клінік репродуктивної медицини пропонують військовослужбовцям послуги заморожування біоматеріалу безплатно або зі знижкою. Про подібні умови для жінок, які служать у ЗСУ, або для цивільних партнерок військових поки що не говорять через низку причин.
Для чоловіків ця процедура є швидкою і відносно недорогою, тому лікарі зауважують підвищену активність, а от серед жінок процедура користується меншою популярністю через її ціну, тривалість та болючість. Жінці знадобиться мінімум місяць, щоби пройти всі аналізи аж до забору яйцеклітини.
Ембріологині та юристка розповідають про те, як працює кріоконсервація в Україні.
Як відбувається забір яйцеклітини
«Процедура кріоконсервації повторює для жінки шлях штучного запліднення. На первинному візиті у лікаря-репродуктолога жінка робить ультразвукову діагностику (УЗД) яєчників, завдяки якому лікар може сказати, скільки яйцеклітин після гормональної стимуляції можна взяти у пацієнтки, — розповідає ембріологиня Оксана Лизогуб. — Далі пацієнтка має здати передопераційний пакет аналізів, а лікар може призначити ще додаткові дослідження».
З перших днів менструального циклу жінка починає гормональну стимуляцію ін’єкціями препаратів. Вони допомагають отримати більшу кількість яйцеклітин і збільшити шанси на отримання хороших ембріонів. Щодня жінка має робити одну-дві ін’єкції в живіт підшкірно.
«У більшості випадків це безболісний і посильний період. Може з’являтись відчуття важкості й здуття, особливо в останні дні стимуляції. Трохи болісною може бути процедура у разі початку синдрому гіперстимуляції (стан організму, коли відбувається дуже сильна реакція на препарати, які стимулюють овуляцію, — прим. DIVOCHE.MEDIA). Проте реакцію організму важко передбачити, адже кожна людина реагує по-своєму на різні препарати», — додає Ольга Малюта.
Гормональну стимуляцію лікарі роблять за медичними протоколами і проводять попередню перевірку організму на новоутворення.
«Єдиний ризик пов’язаний із забором яйцеклітин. Під час цієї медичної процедури можливі незначні кровотечі від проколу яєчників», — зазначає Ольга Малюта.
«Гормональна стимуляція триває орієнтовно 11 днів. Потім лікар робить пацієнтці пункцію і забирає фолікулярну рідину з яєчників. У ній перебувають яйцеклітини, — зазначає Оксана Лизогуб. — Потім у фолікулярній рідині ембріолог шукає ооцити (яйцеклітини), збирає їх, очищує, підготовлює і того ж дня заморожує».
Процедура відбувається у медикаментозному сні. Заморожування біоматеріалу проводять методом вітрифікації — температура знижується дуже швидко і тому виживання яйцеклітин перебуває на рівні 95–98%. Зберігатися біоматеріали можуть необмежений час за підтримки відповідних умов.
«Яйцеклітини розміщені на пластикових носіях у посудинах Дьюара (посудина з хорошою теплоізоляцією, яка призначена для тривалого зберігання речовин за високих або низьких температур, — прим. DIVOCHE. MEDIA). Зберігаються в рідкому азоті, який постійно поновлюється. Температура становить -196 градусів за Цельсієм», — додає Ольга Малюта.
Вартість процедури для жінок може становити 50–70 тисяч гривень разом з аналізами, прийомом, заморожуванням. На вартість впливає складність процедури й дороговизна гормональних препаратів. Чоловіку забір біоматеріалу обійдеться дешевше — в середньому п’ять тисяч гривень. Далі потрібно сплачувати дві-три тисячі гривень на рік за зберігання сперми або яйцеклітини.
«На жаль, збереження яйцеклітин в Україні не дуже популярне. Я думаю, що виключно через те, що немає проінформованості у суспільстві, — вважає ембріологиня Оксана Лизогуб. — Багато жінок хочуть побудувати кар’єру, побачити світ і народити трохи пізніше. Проте біологічний вік яйцеклітин зношується, і з кожним роком здатність жінки завагітніти стає меншою. Із 35 років різко знижується фертильність, збільшується кількість хромосомних аномалій і зменшується оваріальний резерв — стає менше яйцеклітин і все більше з них мають поганий генетичний набір».
Лікарки рекомендують пацієнткам здійснювати цю процедуру з 30–35 років, якщо планів завагітніти немає найближчим часом. «Якщо є хороші яйцеклітини, то народити жінка може і до 50 років. Звісно, зі збільшеними ризиками для організму», — додає Ольга Малюта.
Підвищення попиту на процедуру
Від початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну деякі клініки України пропонують безплатний забір матеріалу для військовослужбовців або ж знижки. Для них процедура є швидшою та простішою: чоловік має прийти в клініку, здати аналізи на ВІЛ, гепатит В, С, сифіліс і після цього може заморожувати свою сперму.
Лікарі кажуть, що чоловіки активно користуються цією можливістю і приходять у клініки, щоб зберегти можливість зачати дитину пізніше.
Серед українських жінок ця процедура теж набула популярності під час війни. Приходять насамперед ті, хто знають про свій вичерпний запас яйцеклітин і хочуть відкласти процес народження дитини на кращі часи.
Такою можливістю користуються і військовослужбовиці, проте набагато рідше за чоловіків. На це впливає тривалість процедури та її ціна. Лише деякі клініки можуть надавати знижку на процедуру, і ту в індивідуальному порядку, яку обговорюють із пацієнткою.
«Кріоконсервація яйцеклітини — часозатратна процедура. Відбувається активізація росту фолікулів яєчника, всередині яких зберігається яйцеклітина. Під час стимуляції потрібно перебувати поблизу клініки та кожні чотири-п’ять днів приходити на моніторинг», — каже Ольга Малюта.
Юридична сторона
Процедура заморозки сперматозоїдів та яйцеклітин в Україні дозволена і дуже актуальна. Військовослужбовці можуть отримати поранення, які несумісні з репродуктивною функцією, і все одно матимуть змогу після повернення додому зачати дитину.
«Клініки України отримали можливість законно застосовувати кріоконсервацією з 1994 року, коли був виданий перший наказ Міністерства охорони здоров’я, що регулював протоколи проведення цього методу лікування», — зазначає адвокатка, дослідниця проєкту з репродуктивних технологій Цюріхського університету Оксана Кашинцева.
Використати біоматеріал чоловіка дружина може і після його смерті, якщо він залишив нотаріальну заяву, яка дає згоду на такі дії.
«А от для використання чоловіком жіночого біоматеріалу постмортально є етичний нюанс, — каже Оксана Кашинцева. — Уявімо, що чоловік хоче скористатися яйцеклітиною дружини, яка загинула. Якщо жінка може скористатися сперматозоїдами чоловіка і сама виносити дитину, то чоловікові потрібна послуга сурогатного материнства. Воно в Україні поки дозволено лише подружній парі. Тобто фактично чоловік має одружитися з іншою жінкою заради того, щоб народити дитину, а цей шлюб буде фіктивним. Прецедентів ще не було, але юридично це трохи абсурдний момент».
