Вагітність і пологи: Що має змінитися після війни

від | 27.12.2022 | Статті, Здоров'я, Мами

Час читання: ( Кількість слів: )

За час повномасштабної війни майбутні матері та батьки навчилися долати нові виклики. Адже потрібно подбати про план «Б» на випадок пологів в екстрених умовах, наприклад поза медзакладом, і мати список контактів фахівців/чинь, якщо знадобиться дистанційна консультація. 

Медзаклади також за ці дев’ять місяців склали алгоритм дій у разі воєнної загрози, який допомагає дбати про породіль. Як із набутим від початку війни досвідом можна краще організувати безпечні умови для народження дітей і що слід врахувати у повоєнній відбудові, підсумували в межах Всеукраїнської кампанії ГО «Докудейз» «Разом — за безпечні пологи!» разом із Юлією Давидовою, очільницею відділення акушерських проблем екстрагенітальної патології в ІПАГ, акушером-гінекологом Романом Вороною та акушеркою-гінекологинею, яка практикує природний підхід у пологах, Ольгою Сьоміною.

Ділимося головними тезами розмови. Прослухати її повністю можна в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE.

Телемедицина як набутий досвід від початку вторгнення

Юлія Давидова: Із початком повномасштабної війни перед ІПАГ (Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України) постали нові випробування, бо ми беремо на облік найскладніших хворих з усієї України. Нам потрібно було від самого початку забезпечити можливість принаймні онлайн-консультування для всіх регіонів України. У перші місяці війни ми налагодили контакт з усіма перинатальними центрами третього рівня, де, за нашим законодавством, можна було надавати допомогу тяжким хворим. Крім того, я та ще двоє моїх співробітників весь вільний час консультували в режимі онлайн всіх, хто не міг приїхати до нас. 

Вагітність і пологи: Що має змінитися після війни

Юлія Давидова

Зараз, враховуючи весь той досвід, ми разом із Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні створили гарячу лінію сексуально-репродуктивного здоров’я — 3033. За цим номером можуть зателефонувати пацієнтки, які потребують інформації стосовно жіночого здоров’я, не знають, до якого лікаря звернутися в конкретній ситуації чи потребують контактів профільних лікарів або медичних мобільних бригад у місці перебування.

Ольга Сьоміна: Мій особистий досвід від початку повномасштабного вторгнення базувався на онлайн-консультуванні. Тоді ми створили два потужні лікарсько-доульско-психологічно-акушерські телеграм-канали.

Ми 24/7 допомагали вагітним і породіллям. Крім того, стали в пригоді знання тих акушерів/ок, лікарів/ок, гінекологів/гинь, які мали досвід у домашніх пологах, я теж одна з них. Бо розроджувати жінок вдома — це дещо інший досвід. Цього разу нам довелося розроджувати жінок у підвалах і не тільки. 

Було дуже багато дзвінків із Київської області та Харкова. Якщо ми говоримо про набутий досвід за час війни, я б наголосила також, наскільки консультації доул допомогли жінкам зберігати спокій і силу, навчили, як зберегти себе, свою психіку і дитину.

Вагітність і пологи: Що має змінитися після війни

Роман Ворона

Роман Ворона: Я опинився в Гостомелі, коли почалась війна. Місцеві заклади охорони здоров’я максимально надавали допомогу. Пам’ятаю історію медсестри з Бучі, яка приймала пологи вдома, бо не було іншого виходу. Вона прийняла десь троє-четверо пологів у себе вдома. У Київському регіоні тоді народжували у підвалах, без тепла, світла. Було важко, але кожен виконував свою роботу. 

Особисто в моїй роботі уже майже все нормалізувалося, але кількість вагітних жінок, кількість пологів, звичайно, зменшилася. Вірю, що через певний час, під кінець зими, у кількості пологів ми вирівняємося, і все повернеться до того рівня, який був і до війни. 

Юлія Давидова: Доведено, що присутність на пологах акредитованих медичних працівників та/чи сертифікованих акушерів/ок, має вирішальне значення для зменшення материнської та дитячої смертності. Якщо офіційний медзаклад може гарантувати відповідну якість акушерських послуг, тоді можуть знижуватися інтранатальні ускладнення та перинатальна смертність. Якщо жінки перебувають на відстані, меншій за 50 кілометрів від зони активних бойових дій, вони мають бути звідти евакуйовані. Тоді їхні шанси на безпечне розродження збільшуються.

На жаль, зараз зменшилася доступність послуг з охорони здоров’я в зонах, де тривають бойові дії, крім того, ми маємо очікувати на дефіцит медичного персоналу. Те, що я бачу зараз, на прикладі своїх колег із Покровська чи Бахмуту, вони вже працюють в інших містах. Але жінки у тому ж Покровську чи Бахмуті лишилися. У такому разі має допомогти гаряча лінія 3033, щоб ми змогли координувати породіль і медперсонал. Але, звісно, це часткове розв’язання проблеми у цих складних умовах. 

Україні потрібна європейська модель акушерства

Роман Ворона: Нам потрібна триступенева модель надання акушерської допомоги, яка працює у світі. Це можливість жінки обирати, де народжувати — в пологовому будинку, пологовому центрі або пологи вдома із сертифікованою акушером/кою. В Україні дві останні опції відсутні.  Головне у цій моделі — яким би не був вибір, пологи супроводжуватиме винятково сертифікований/на акушер_ка. Ідея також полягає в тому, що пологовий центр розташований недалеко від пологового будинку (в радіусі від 500 метрів до 1 кілометра). Тож за потреби жінку та дитину швидко доправлять до лікарні, де нададуть невідкладну допомогу протягом лічених хвилин. 

Ми вже маємо сформовану команду, з якою працюємо над впровадженням цієї триступеневої моделі акушерства. Важливо також у цій моделі мати сертифікованих акушерів/ок. Ми відправили вже 15 акушерок на навчання в Польщу. Але це має відбуватися на загальнонаціональному рівні. 

Ми зараз не говоримо про домашні пологи взагалі, ми говоримо про триступеневу модель. Кількість домашніх пологів, якщо запровадити цю модель, зменшиться. Зараз хочемо запустити пілотні проєкти по всій Україні, які повинні запрацювати з пологовими будинками, пологовими центрами і, можливо, в багатопрофільній лікарні. Тобто, назвемо його так, пострадянське акушерство ми виженемо з України, і після перемоги в нас буде сучасне європейське акушерство. 

Юлія Давидова: Дуже погоджуються щодо освітнього компоненту. Вважаю, що у повоєнні часи потрібно налагоджувати саме середній ланцюг допомоги. Тобто акушер(к)и повинні мати освіту, завдяки якій вони б могли надавати саме професійну підтримку і допомогу жінкам у пологах. 

Вагітність і пологи: Що має змінитися після війни

Ольга Сьоміна

Ольга Сьоміна: Давайте не будемо забувати, що ми це робимо не заради системи, а заради жінки. Жінка хоче і повинна мати вибір, де їй народжувати. Втім, якщо жінка належить до високої групи ризику, то це не пологи з акушеркою, це пологи з лікарем. Тож, коли ми досягнемо триступеневої моделі, кількість домашніх пологів зменшиться. 

Триступенева модель акушерства. Досвід інших країн

Юлія Давидова: Я стажувалась у Седарс-Сінайському медичному центрі (багатопрофільний науково-дослідний академічний медичний центр у Лос-Анджелесі, США). Там на власні очі побачила, що значить, коли людина має вибір. Якщо жінка хоче і вона не у  високій групі ризику — може народжувати з акушеркою. В Седарс-Сінай може приїхати акушер-гінеколог із ком’юніті — той, який її спостерігав на первинній ланці, і він може з нею народжувати. Якщо в нього виникають проблеми, долучається штатний лікар із Седарс-Сінаю.

Коли йдеться про вагітність високого ризику, бере участь група, яку очолює старший ординатор. Він збирає групу, яка надає допомогу. 

А є ще одна опція в Седарс-Сінаї. Скажімо, коли там народжували Мадонна чи Брітні Спірс, їм виділяли окреме відділення, де вони могли бронювати фахівців/чинь стільки, скільки вважали за потрібне. 

Те, що я бачила в Європі, а це Німеччина, місто Фрайбург, — акушерська кардіологія. Тобто є акушерська клініка, а навпроти — кардіохірургічна, і якщо в них виникали проблеми, вони проводили таким жінкам розродження в кардіохірургічній клініці. Але в них розділення таке: є акушер-гінеколог із ком’юніті та є акушер-гінеколог для вагітних високого ризику. Різниця в експертності.

Розумієте, коли ми говоримо про демократичний підхід, то це не тільки те, чого хоче жінка, але ще є здоровий глузд і є певні рамкові умови, які жінці пропонують, а далі вона вже обирає найкраще. 

Ще одна маленька ремарочка про триступеневу модель: чіткі вимоги, жодних нюансів не повинно бути. Народжувати вдома можуть тільки ті, хто мають низький ризик. Всі інші жінки, середнього та високого ризиків, народжують лише в перинатальних центрах. 

Що потрібно врахувати у повоєнній відбудові

Ольга Сьоміна. У повоєнній відбудові нам потрібно здійснювати освіту середнього ланцюга в акушерстві та впроваджувати саме акушерський досвід. Акушерки повинні мати змогу здобути ліцензію і самостійно приймати пологи,  як казав Роман, в акушерському відділенні і вдома, якщо жінка цього хоче і в неї немає протипоказань. 

Вагітність і пологи: Що має змінитися після війни

Роман Ворона в роботі

Роман Ворона: Я вважаю, нам потрібно також створити доступний і короткий опис плану дій у разі  пологів поза медзакладом та поширити його у кожному бомбосховищі, метро тощо, щоб будь-хто, хто опиниться поруч із жінкою, міг би допомогти. 

Юлія Давидова: Паралельно із запуском гарячої лінії Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні запустив виїзні медичні бригади. Бригади працюють у Харківській, Дніпропетровській, Вінницькій і Київській областях. Якщо на гарячу лінію 3033 звертається жінка, якій потрібна допомога, їй можуть допомогти такі мобільні бригади. Тобто, розумієте, нині потужна зброя — це інформація. Коли жінка має інформацію, знає, куди звернутися, вона вже не вважає себе незахищеною.

Текстову версію розмови підготувала Ірина Сидоренко  

 

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Читайте також

В Угорщині створили боді, яке полегшує менструальний біль

В Угорщині створили боді, яке полегшує менструальний біль

Мільйони жінок у світі страждають від менструального болю. Багато хто бореться з ним пігулками, хтось прикладає грілки, інші просто терплять. Тож для покращення якості життя жінок, які мають болісні місячні, були створені...

Жінка з Шотландії розробила портативний менструальний набір, який стане у пригоді військовослужбовицям і мандрівницям

Жінка з Шотландії розробила портативний менструальний набір, який стане у пригоді військовослужбовицям і мандрівницям

Мешканка Шотландії, 25-річна колишня студентка Единбурзького університету Нейпіра Ерін Рейд розробила портативний менструальний гігієнічний набір, призначений для використання на відкритому повітрі, коли немає доступу до...