Повномасштабна війна в Україні збільшила робоче навантаження на тлі зниження доходів жінок у медіа — дослідження

від | 06.12.2022 | Новини

Час читання: ( Кількість слів: )

Повномасштабна війна, яка триває в Україні понад дев’ять місяців, посилила ризики для жінок у медіа. Найбільшою та найочевиднішою проблемою стало погіршення безпекової ситуації та посилення робочого навантаження на тлі зниження доходів.

Про це свідчать дані дослідження «‎Становище журналісток та інших працівниць медіа в Україні. З урахуванням досвіду після 24 лютого 2022 року», здійсненого ГО «Жінки в медіа» за підтримки Українського жіночого фонду.

За словами опитаних працівниць медіагалузі, з моменту вторгнення росії 47% з них не змінили місце роботи, але помітили суттєве збільшення робочого навантаження. 17% респонденток взяли собі додаткову роботу, 12% змінили місце роботи, а 9% втратили.

Попри збільшення навантаження на роботі через бойові дії та воєнний стан у країні, у більшості медійниць знизилися доходи (45%). Це стосується навіть тих респонденток, які взяли після 24 лютого додаткову роботу чи змінили її. У 27% дохід не змінився і лише 25% розповіли, що він зріс. Водночас із урахуванням інфляції та курсу валют це не поліпшило їхню фінансову ситуацію, адже забезпечувати потреби загалом стало дорожче. Кілька респонденток зазначили, що додатковий дохід дозволяє витрачати більше не на себе, а на донати армії.

Серед тих, у кого дохід зменшився, 34% жінок працюють на тому ж місці, але навантаження збільшилось. Про зниження рівня доходів через втрату (часткову втрату) роботи сказали лише 18% медійниць.

За даними Всесвітнього економічного форуму, жінкам в усьому світі в середньому платять на 20–30% менше, ніж чоловікам, за ту ж саму роботу на аналогічній посаді.

Серед опитаних жінок 38% сказали, що не стикалися із гендерним розривом в оплаті праці. Водночас через закритість інформації 24% медійниць не змогли однозначно відповісти на це запитання і ще 23% припустили, що такі випадки у їхньому досвіді могли бути. Ще 15% розповіли, що стикалися із нерівністю оплати за гендерною ознакою. Деякі респондентки переконані, що оплата залежить від того, яку суму жінка називає на співбесіді.

«Однак, це пояснюється не тим, що жінки нібито самі не хочуть отримувати належну заробітну плату, а тим, що на самооцінювання жінки також впливає суспільство й наявні гендерні стереотипи. Крім того, можна припустити, що жінки погоджуються на меншу оплату через страх взагалі залишитися без роботи й втратити будь-який дохід. Особливо це критично для соло-мам», — наголошують авторки дослідження та пояснюють, що гендерний розрив призводить до фемінізації бідності, погіршення жіночого здоров’я, відтворення гендерної сегрегації ринку праці та гендерних стереотипів.

Переважна більшість опитаних медійниць (58%) зазнавали дискримінації чи насильства на роботі. Понад третина респонденток переживала два чи більше видів насильства та/або дискримінації в колективі. Серед найбільш поширених — психологічне насильство (68%), сексизм, зокрема «доброзичливий», (49%) та карʼєрна дискримінація (30%). Ті, хто стикалися з сексизмом, вказують, що частіше його проявляли герої матеріалів (61%), в більш як половини респонденток (57%) — колеги на роботі, від керівників чи керівниць медіа зазнавали 24% опитаних.

Серед тих, хто з цим стикався, більшість не зверталася по допомогу (54%), а найпоширенішим способом її отримати стало звернення до колег (35%); лише одиниці серед респонденток зверталися до соціальних служб або психологів, медійних організацій. До правоохоронців зверталася лише одна жінка.

Водночас 42% респонденток запевнили, що не стикалися з жодним із видів насильства чи дискримінації на роботі, також жодна з респонденток не переживала сексуальне насильство на роботі. Проте дослідниці зауважили, що такі результати можуть бути обумовлені нерепрезентативністю дослідження та стигматизацією, яка існує щодо цього питання. Деякі респондентки говорять про замовчування проблем дискримінації жінок у медійних колективах та суспільстві.

Ставлення до жінок у медіа під час збройної агресії росії особливо загострює стереотип щодо роботи в умовах війни, яку вважають більш «чоловічою справою». Армія також все ще залишається однією з найбільш патріархальних інституцій у суспільстві. З-поміж опитаних 47 жінок (28%) мали досвід роботи у захисному спорядженні, при цьому лише п’ятеро з них стикалися із обладнанням, адаптованими до жіночої анатомії. Це ускладнює роботу воєнних журналісток.

Понад 30% медійниць запевнили, що їхні редакцій мають прописані політики рівності та недискримінації, 40% не знають про їхню наявність чи відсутність, 26% респонденток сказали, що в їхніх редакціях таких політик немає.

«Ці речі потрібно прописувати кожному, навіть маленькому колективу або маленькому медіа. Бо до нас постійно долучаються нові люди — і нові авторки, і практикантки. Мені легше їм надіслати готовий файл, де прописані цінності: що ми, хто ми, у що ми віримо і для чого це робимо», — вважає головна редакторка DIVOCHE.MEDIA Оксана Павленко.

Війна суттєво похитнула відчуття фізичної безпеки через загрози життю та здоров’ю — про це розповіли 77% респонденток (130 медійниць), психологічної безпеки — 75% респонденток, економічної безпеки — 69% респонденток, цифрової безпеки — 60% респонденток. Не змінилося відчуття сексуальної безпеки в 57% медійниць, 36% розповіли про погіршення.

Найслабшим місцем у роботі з 24 лютого найчастіше називали психологічний стан, брак коштів на базові потреби, неготовність до евакуації, відсутність екстреного плану в редакції та брак інформації. У відповідь на запитання про те, що може посилити відчуття безпеки, найчастіше обирали такі варіанти як мобільність, підтримка та навчання.

Війна наклала відбиток не лише на робоче, а й на сімейне навантаження журналісток, 70% серед опитаних перебувають у зареєстрованому шлюбі або стосунках, 46% жінок мають дітей, 29% респонденток мають інших членів родини, які проживають з ними в одному помешканні та потребують їхньої опіки. Всі респондентки, які мають дітей або ж інших членів родини, котрі потребують опіки, говорили про понаднормову роботу та перевантаженість. Хоча перепрацювання властиві більшості опитаних медійниць.

Зокрема, 57% медійниць відповіли, що працюють понаднормово (понад 8 годин на добу), гнучкий графік мають 22% опитаних, а нормовано на повний день вдається працювати 14%. Таке навантаження ставить журналісток в особливе становище через очевидне порушення балансу між робочим та приватним часом. Найпоширеніша проблема — робота без вихідних (46%).

«Є проблема “третьої зміни”. У жінок є діти, яким потрібно приділяти увагу, а ще домашня праця. Часто роботодавці не дуже раді тому, що жінці потрібно розподіляти між цим всім свій час. До повномасштабного вторгнення, під час пандемії, жінки були головними піклувальницями про дітей під час їхньої онлайн-освіти. Жінкам доводилося ставати не лише мамами, а й вчительками і витрачати на цей час, поєднуючи це з роботою», — говорить Оксана Павленко.

 

Дослідження складалося з двох компонентів: онлайн-опитування, що поширювалося від журналістки до журналістки, усього було опитано 169 працівниць медіагалузі, а також проведено 15 глибинних інтерв’ю з медійницями.

 

Фото: Anete Lusina: Pexels

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Читайте також

Франко-українська торгово-промислова палата запустила конкурс для підприємиць «Створено жінками»: переможниця отримає 100 тисяч гривень

Франко-українська торгово-промислова палата запустила конкурс для підприємиць «Створено жінками»: переможниця отримає 100 тисяч гривень

В Україні стартував новий відбір премії для українських підприємиць «Створено жінками», переможниця конкурсу отримає 100 тисяч гривень на розвиток бізнесу та п’ятиденну подорож у Париж. Організаторами премії є...

Іранська протестна пісня Baraye отримала премію «Греммі», її автору і виконавцю Шервіну Хаджипуру загрожує в’язниця

Іранська протестна пісня Baraye отримала премію «Греммі», її автору і виконавцю Шервіну Хаджипуру загрожує в’язниця

На 65-й церемонії премії «Греммі», яка відбулася у ніч проти 6 лютого у Лос-Анджелесі на стадіоні Crypto.com Arena, вперше була вручена статуетка в номінації «Найкраща пісня про соціальні зміни». Перемогу здобув іранський...