Немає двох цілком однакових постраждалих від травми

Психолог Кіт Крауновер про особливості травми у підлітків

Частина п’ята

Публікуємо статтю доктора філософії Кіта Крауновера. Кіт Крауновер — ліцензований професійний консультант з 30-річним досвідом допомоги тим, хто страждає від залежностей. Має ступінь бакалавра з кримінального правосуддя. Він кілька років працював з ув’язненими в одному з пенітенціарних закладів середнього рівня безпеки в Оклахомі.

Здобув вищу освіту з професійного психологічного консультування (MS) і має ліцензію LPC. Має ступінь доктора з християнського консультування, який здобув у семінарії. Має національну сертифікацію як радник з протидії залежностям через Faith Based Training Institute. Сфера його інтересу — допомога підліткам і молоді, які страждають від залежності, а також від психічних захворювань. Має великий досвід роботи з тими, хто бореться з втратою, депресією та тривогою.

Доктор Крауновер використовує різні методи залежно від потреб пацієнта. Він пройшов повну підготовку з CBT, DBT, ACT, гіпнотерапії, методики, що орієнтована на особистість. Вважає кожну людину унікальною та індивідуалізованою істотою, тому їй потрібно надавати індивідуальну допомогу.

Стаття увійшла до буклета «Збірки думок, ідей, інструментів та досвіду щодо підлітків та впливу війни на них». Ця робота стане в пригоді вчителям, батькам, студентам і психологам. У цій збірці чотири тексти від американських фахівців із психологічних травм у дітей та два інтерв’ю з вітчизняними практиками.

Підлітковий вік, мабуть, найскладніший період у житті людини.

Війна для українських неповнолітніх стала додатковим навантаженням до негативних змін, які вони зазнали під час пандемії 2020-2021 років.

Перебуваючи між дитинством і дорослістю, вони опинилися в умовах, коли все, про що знали й вважали константою, різко стає непевним або геть іншою реальністю, в якій вони навчилися жити до 24 лютого 2022 року. Навчитися долати перешкоди та регулювати емоції стає дедалі складніше.

Війна може назавжди змінити бачення світу та його перспектив у молодих людей, через це у них упродовж життя може спостерігатися посттравматичний стресовий розлад. Позитивним є те, що підлітки зазвичай дуже витривалі, здатні швидко адаптуватися та виліковуватися. Особливо якщо їх підтримують, опікуються ними оперативно, інтенсивно та постійно-послідовно.

Симптоми, які супроводжують травму, добре відомі. Однак її прояви не настільки чіткі. Дві людини можуть переживати однакові стреси, але одна з них зазнає жахливої травми, а інша не постраждає.

Найпоширеніші реакції людей на війну:

  • Страх, незнання, що може призвести до смерті (власної та близьких)
  • Розгубленість через багато запитань без готових і обґрунтованих відповідей
  • Втрата, адже тепер немає того, що було до війни: миру, комфорту, зрозумілого майбутнього, очікування, безпеки, а також матеріального — помешкання, майна
  • Горе
  • Стрес, бо людина зазвичай очікує найгіршого результату.

Кожна людина може відчути результат травми. Але дуже часто доводиться бачити суттєве посилення тривоги, кошмарів, депресивних розладів, а також надмірну пильність. Дехто невдовзі матиме серйозніше психічне захворювання.

Тривожні розлади, безладне мислення (ірраціональні переконання), безсоння, залежність, емоційна дерегуляція, проблеми у стосунках, депресія, нездатність будувати позитивні плани — ці стани, спричинені війною, потребують терапії.

Якщо не лікувати травми у підлітків, у них можуть статися значні психологічні, емоційні зміни, що призведуть до руйнівних наслідків. Це може бути самострата, розлади, спричинені вживанням алкоголю та наркотиків, розлади харчової поведінки, різні види залежності, психічні захворювання, а також зростання агресії та насильства у цілого покоління.

Ми не можемо запобігти травмам. Але можемо допомогти людям долати їх та навчити жити здоровим і повноцінним життям. Можемо зменшити симптоми та покращити захисні механізми людини завдяки освіті та належній підтримці.

Якби людей навчали розуміти свої емоції, розвивати навички долати виклики, приймати те, що ми не контролюємо, а також усвідомлювати, що контроль і безпека не мають бути взаємозаперечними, наше ментальне здоров’я було б краще захищеним. Адже знаючи, як запобігти розвитку травми, ми зможемо зменшити її негативний вплив на нас.

Дуже важливо розпочати інтенсивне лікування якомога швидше після травми, а у випадку складної травми навіть під час самих подій, якщо це можливо.

Підліткам, які пережили травматичну подію, але не лікувалися, загрожує розвиток таких станів:

  • низька самооцінка / невпевненість;
  • низька толерантність до фрустрації;
  • депресія, самоушкодження, суїцидальні думки;
  • агресія;
  • внутрішньоособистісні конфлікти;
  • проблеми з авторитетами;
  • тривожні/панічні розлади, різни види залежностей.

Дорослі, які не отримували жодного або адекватного лікування після травми, часто мають:

  • тривалий анамнез депресії та тривожних розладів;
  • порушення настрою;
  • внутрішньоособистісні конфлікти, зокрема невдалі стосунки/шлюби, нестабільна або нижче їхніх можливостей робота;
  • проблеми із законом;
  • різні види залежностей в анамнезі.

Гендерні відмінності травми залежать від культурних і суспільних норм.

Якщо чоловіків навчають придушувати емоції або заперечувати їхнє існування, це ускладнює переживання травматичного досвіду. Натомість жінки вільно переживають та демонструють емоції, тому вони зазвичай більш інтроспективні, ніж чоловіки.

Краща ситуація буде з тими юнаками, яким не вкладають у голову упередження, що «чоловіки не плачуть», навчають розпізнавати та демонструвати свої емоції, керувати ними, роз’яснюють, що їхня мужність не залежить від того, наскільки вони емоційні.

Для людей не знати гірше, ніж знати негативний результат.

Що краще люди знають, як вони почуваються, то легше виявляти симптоматику, призначати лікування та обирати способи подолання посттравматичного стресового розладу.

Підвищення психологічної грамотності молоді дуже важливо для профілактики, а також подальшого лікування. Йдеться про емоційний інтелект, емоційні визначення/ідентифікацію, емоційну регуляцію/контроль/прийняття/ тощо.

Збірка думок, ідей, інструментів та досвіду щодо підлітків та впливу війни на них

Частина перша

Підлітки і війна

Частина друга

ПТСР та жінки

Частина третя

Як коригувати рівень стресу за допомогою вправ

Частина четверта

Як долати надстреси

Частина п'ята

Немає двох цілком однакових постраждалих від травми

Про проєкт

Mindcraft_ua і збірку розроблено у межах програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства», що фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою «ООН Жінки» та ЮНФПА.