У новій осінній колекції бренд KEEPSTYLE розповідає про тіло, як про унікальний витвір мистецтва. Ідея колекції POSE розповісти про те, що бути закоханим у своє тіло не просто нормально, а єдиний правильний шлях.
«Нам пощастило жити в час, коли наше тіло належить нам самим: у плані самовираження, пізнання та сексуальності. З’явилася потреба подружитися з тілом, навчитися працювати з його енергією. Адже тепер ми знаємо, що в єднанні своїх бажань і рухів лежить величезний кайф», — розповідає засновниця бренду Лера Куткова.
Бренд зібрав історії дівчат, які брали участь у зйомках нового лукбуку. Яна, Тола та Леся розповіли, як складаються їхні відносини з власним тілом.
Яна: З початком роботи у в модельному бізнесі в будь-якому випадку починаєш порівнювати себе з іншим, помічати найменші недоліки та навіть надумувати їх. Я бачила стільки дівчаток, які не люблять себе, своє тіло і виснажують себе голодуванням, жорсткими дієтами й тренуваннями. У багатьох дівчат моделей немає менструації або ж великі ментальні проблеми пов’язані зі сприйняттям себе.
Я сама зіткнулася з такою проблемою. На перший контракт я полетіла в 18 років. До слова, я була завжди худа, ніколи ні в чому себе не обмежувала й зі спорту в мене була тільки ходьба. Через два місяці я вийшла з модельних параметрів і агентство відповідно вказало на це. Після різкого схуднення через жорсткі дієти та тренування я перестала адекватно оцінювати себе й була завжди недостатньо худа. Я робила все те, що тільки погіршувало мій моральний та фізичний стан.
Зараз же мені 20, я все ще дотримуюся модельних параметрів, але намагаюся прислухатися до себе й до самопочуття. Займаюся розтяжкою, ходжу на пробіжки та на масажі. У мене вже немає мети бути худою, головне — це здоров’я.
Як же я рада все частіше бачити цю думку й у соцмережах та бачити на сторінках брендів моделей з абсолютно різною вагою, з відретушованими розтяжками та складками. Це нагадує про те, що абсолютно кожна дівчина красива в будь-якій вазі й не потрібно ніколи гнатися за ідеалом, тому що його немає. Важливо носити те, що хочеш ти, у чому тобі комфортно й у чому ти відчуваєш себе максимально впевнено, адже, навіть на кастингах багато дівчаток беруть на роботу завдяки харизмі та впевненості в собі. Головне — це відчувати своє тіло, розуміти, що саме йому зараз потрібно, дякувати та любити.
Тола: Наше тіло це насамперед наша зв’язок із зовнішнім світом і нічого більшого. Люди самі вклали в нього якийсь сенс. Я стикаюсь із булінгом, через те, ким я народилася, скільки себе пам’ятаю.
Коли я вчилася в школі в другому класі діти несподівано помітили, що я чимось відрізняюся від них. У мене не було друзів у школі до 10 го класу. Мене не брали, влаштовували «темні», зі мною не сідали за одну парту «щоби не заразитися чорнотою», підкидали саморобні «квитки до Африки» і т.д.. Я відчувала на собі й на моїй мамі злісні погляди бабусь, що сидять на вулиці. Я бачила, як мого батька побив білий хлопець, коли я була маленька, просто тому, що він такий, який є. Я чула всі ці мерзенні об’єктивізації, бо я «екзотика».
З життєрадісної дитини, бажаної, улюбленої та щасливої я перетворилася у свого головного ворога — я сама себе не приймала. Я хотіла бути білою, я вирівнювала волосся, від чого вони в якийсь момент просто почали відвалюватися. І напевно, найжахливіше, що в цьому всьому себе звинувачувала себе моя мама, хоча я вважаю, що вона подарувала мені найдорожче, що є в мене — моє тіло.
Зараз зі мною все гаразд, на моєму життєвому шляху трапляються люди, які люблять мене і приймають мене. У мене часто буває відчуття, ніби світ трохи змінився в кращу сторону і все почали бути більш лояльні. Я й сама провела велику роботу над собою, щоби розуміти свою цінність. Щоби розуміти, чому я, як і всі гідна жити та любити.
Це зробило мене такою, яка я є зараз. Я сильна, стійка, відкрита й добра дівчина. Хоч, чесно кажучи, найбільше я б хотіла ніколи цього досвіду не переживати. Ми не маємо контролю над своїм тілом, ми не вибираємо, ким народжуватися. Ми вибираємо тільки те, як нам ставиться до самих себе й до оточення. І якби я могла вплинути на світ, я б попросила людей відноситься до всіх із любов’ю.
Леся: Розлад харчової поведінки — це ціна за те, ким я є зараз. Безсумнівно, анорексія — гірші два роки мого життя, повні хворобливих спогадів, страху перед їжею, ненависті до свого тіла. Але, паралельно з цим — неоціненний досвід, який показав мені, наскільки моє тіло заслуговує любові та поваги.
Ера соціальної ідеалізації на просторах мас-медіа щодня нагадує нам про те, що ми «не такі»:
«Твої груди –- вона занадто великі / маленькі, виглядає не естетично»
«Твої розтяжки надто глибокі — сховай»
«Целюліт — це хвороба й неприродно»
«Їж менше, ти занадто товста, я про твоє здоров’я дбаю»
«Їж більше, ти занадто худа, виглядає хворобливо»
Я ЗАНАДТО…, Я ЗАНАДТО… Я занадто, що, нормальна?! Занадто жива?!
Люди надають гігантське значення виду оболонки, що називається Т І Л О М, забуваючи про існування двадцяти одного граму душі, який просто випаровується в кінці життєвого циклу. Зараз, коли моя голова повна здорових думок, я все роблю ВІД душі та ДЛЯ душі: танцюю, малюю, сміюся, сплю голяка, слухаю музику, подовгу розглядаю себе в дзеркалі, смачно їм, читаю, надягаю те, що приносить задоволення, а не вигідно підкреслить або сховає, ходжу в кіно сама, тому що наодинці із собою повинно бути цікаво!
Свобода від комплексів і думки людей, для яких ти, можливо, став найяскравішою подією за тиждень, дарує тобі впевненість, а значить — силу.
Колекція POSE дивує новим для бренду, вибором тканин, саме з їх допомогою, розкривається ідея колекції. Так в POSE представлені топи, лонгсліви й боді з різних видів сітки. В основі кольорової палітри колекції «тілесні» відтінки: ванільний, пісочний, шоколадний. Не залишилися осторонь і яскраві слогани, характерні для KEEPSTYLE: «i’d like to be naked», «light my fire» і «today call me mistress».
