Альона Мельник розповідає, як отримала стипендію та вступила до університету в Швеції, де зараз отримує другу вищу освіту. Безкоштовно.
За освітою я журналіст, працювала у цій галузі кілька років, пізніше – у діджитал-маркетингу. Останні півтора року працювала над проектами Програми розвитку ООН в Україні з відновлення Донбасу, відповідала за комунікації, моніторинг та звітність.
Ще у часи роботи журналістом випала нагода з’їздити у Швецію на запрошення шведського уряду – у прес-тур, присвячений боротьбі з торгівлею людьми і проституцією. На той момент я писала про соціалку, тож було дуже цікаво подивитися, як шведи вирішують такі питання і як вони обговорюються у суспільстві. Нескладно зрозуміти, що я була дуже вражена і захотіла повернутися туди знову. Правда, у мене пішло аж три роки на те, щоб зібратися з силами і думками, підготувати всі документи і таки поїхати врешті до Швеції.
Стипендія
Знайти грант було нескладно, спеціально для України та інших держав регіону існує стипендія Шведського інституту – Swedish Institute Visby Scholarship Programme. Її дають майбутнім студентам, які хочуть отримати магістерський диплом за одним із перспективних напрямків. Список таких навчальних програм публікують щороку.
Я написала детальну інструкцію про те, як отримати цю стипендію. Багатьом здається, що у них купа причин її не отримати: «Я застарий», «У мене неперспективна професія», «Я не знаю англійську». Звісно, якщо хочеться знайти причини, щоб не їхати – їх не бракуватиме. Але, по-перше, у Шведському інституті немає обмежень за віком. По-друге, не обов’язково шукати магістерську програму, яка точно відповідатиме вашій попередній освіті. Ви можете знайти цікавий напрямок у списку Шведського інституту, який буде просто дотичним до вашого попереднього досвіду та інтересів. Головне – показати, як ваші знання допоможуть вам успішно навчатися у Швеції. У моєму випадку попередня освіта була зовсім іншою, ніж те, що я тепер вивчаю у Швеції, але це не завадило мені. Раніше я була журналістом, тепер вивчаю Peace and Development Work, роботу з примирення і розвитку. Ну і останнє – англійську доведеться вивчити так чи інакше, надворі глобалізація і ХХІ століття.
Звісно, можна спробувати навчатися у Швеції і без стипендії, але це досить дорого. Навчання безкоштовне тільки для громадян Європейського Союзу, для іноземців воно платне. При цьому питання не лише в платі за університет, але й у вартості життя. Щоб отримати студентський дозвіл на проживання, треба продемонструвати міграційній агенції, що у вас на рахунку достатньо грошей на базові витрати на час навчання. Арифметика проста: прожитковий мінімум – це орієнтовно вісім тисяч крон на місяць, курс крони до гривні – близько трьох до одного, а навчальний рік триває дев’ять місяців.
Підготовка
Про те, що я хочу повчитися у Швеції, уже досить давно знали всі близькі мені люди, тому сюрпризом це не було. Усі мене підтримували і мною пишалися, коли я отримала стипендію. Далі залишалося подати документи до міграційної агенції, це було не складно – базова інформація, паспорти, документ від Шведського інституту про надання стипендії. Усе це відбувається онлайн, у посольство треба сходити тільки, щоб здати відбитки пальців і сфотографуватися. Уряд також надає спеціальну страховку для стипендіатів, тому про це турбуватися не доводиться.
Щодо витрат, то мені пощастило жити в невеликому місті, де все поруч і витрачати гроші на транспорт не доводиться, та й житло дешевше. Якщо чесно, то я не орієнтувалася на міста чи університети, коли подавалася на стипендію. Орієнтувалася на цікаві мені програми, які входили б до списку стипендії Шведського інституту, незалежно від університету. Врешті-решт потрапила у доволі молодий виш – університет Ліннея у місті Векше. Тут все дуже демократично, велика і сучасна бібліотека, купа проектів поза навчальною програмою. У викладачів величезний практичний досвід, здобутий у різних країнах по всьому світу (є, наприклад, чинні консультанти шведського уряду), до того ж деякі заняття проводять запрошені «зірки».
Перші враження
Взагалі, перше і найсильніше враження від Швеції – це спокій. Звісно, не можна узагальнювати, але зі свого досвіду можу сказати, що тут спокій і уникнення стресів – це лейтмотив будь-якої активності. Якщо не склав іспит, то можна безкоштовно перескладати його п’ять разів. Поза навчанням теж: якщо щось не вийшло, не встигаєш, не знаєш – жодної вселенської трагедії, можна просто так і пояснити колегам, всі зрозуміють. Звісно, іноді через це затягуються якісь процеси, які ти хотів би прискорити, на зразок бюрократичних рішень. Але загалом оце відчуття спокою дуже приємне.
Перед початком навчання у шведських університетах влаштовують «вступний тиждень». Це кілька зустрічей із працівниками університету, отримання різних карток, ключів, організовані виїзди в магазин, щоб студенти купили речі для своїх нових квартир чи кімнат у гуртожитку. І ще чимало вечірок і пікніків: тут багато уваги приділяють налагодженню контактів – networking, і це починається з перших днів.
Нам, звісно, розказали про базові шведські поняття типу fika (традиційне чаювання) і logom («у міру», «якраз достатньо»), але все одно були кумедні історії. Наприклад, я з місяць думала, що у мого викладача астма – він весь час шумно і якось судомно вдихав повітря, наче задихається. Виявилося, що у шведів прийнято дуже уважно слухати співрозмовника і весь час реагувати на його слова – казати «Так», «Точно», «Я теж так думаю». А скорочена версія – це просто шумно вдихнути, як і робив мій викладач.
Побут
Загалом до життя у Швеції, до побуту звикати було легко – все зручне, нове, працює, навколо багато простих і гарних речей (дуже часто з IKEA, звісно). Усе продумано так, щоб був доступ для людей на візках, це спочатку дуже кидалося в очі. Особливо у такі моменти, коли помічаєш людину в інвалідному візку посеред дискотеки, на другому поверсі пабу – у закладі спеціально для таких випадків є ліфт. Про університет, бібліотеку, транспорт можна навіть не говорити – доступність усюди. Ще одна важлива річ – екологія, тут про неї дбають майже фанатично. Довелося навчитися сортувати сміття, читати різні позначки на етикетках і їсти менше м’яса. Кожен десятий швед – вегетаріанець, у кожному ресторані знайдуться страви без м’яса, на більшості конференцій чи подібних подій на ланч теж подають лише вегетаріанську їжу. Це пов’язано не тільки з турботою про тварин, але й з намаганням зупинити зміни клімату. Мабуть, кожен швед знає, що при виробництві м’яса утворюється дуже багато парникових газів, тому його варто уникати.
У мене попереду ще один семестр у Швеції. Поки намагаюся не робити жодних планів, просто спостерігаю і намагаюся бути відкритою для нових можливостей. Знаю, що в будь-якому випадку досвід навчання за кордоном, у міжнародному середовищі (тільки у моїй групі понад 15 різних національностей) – це плюс для будь-якого роботодавця і важливий досвід для мене самої.
Для тих, хто хоче поїхати на навчання до Швеції, у мене лише одна порада – закривайте вікно з цією статтею у браузері, відкривайте Google і набирайте Study in Sweden. Далі все буде легко і зрозуміло.
