Організація об’єднаних націй проведе 30 червня — 1 липня переговори з талібами в Досі, столиці Катару, щодо майбутнього Афганістану без афганських жінок за столом. Це буде перша зустріч між «Талібаном» та 22 іншими міжнародними представниками після захоплення Кабулу угрупованням у 2021 році, коли сили США та НАТО залишили країну.
Спеціальна представниця ООН в Афганістані Роза Отунбаєва запевнила, що «ніхто не диктував» ООН умов щодо зустрічі в Досі, але додала, що афганські жінки не будуть присутні, пише The Independent.
«[“Талібан”] не схожий на нас. Таліби прийшли з гір і з війни, і перетворити їх на людей, які сидять за столом переговорів і приймають наші принципи, нелегко», — сказала вона журналістам на пресконференції в Нью-Йорку.
За словами Отунбаєвої, «ніхто не диктував» умов ООН щодо зустрічі в Досі, але афганські жінки не будуть на ній присутні.
Також спецпредставниця ООН додала, що на майбутній зустрічі планують обговорити питання приватного бізнесу і банківської діяльності в Афганістані та політику боротьби з наркотиками, назвавши їх «найважливішими гострими питаннями сьогодення».
«Обидва стосуються жінок, і посланці скажуть “Талібану”: “Дивіться, це не працює так. За столом повинні бути жінки. Ми повинні також забезпечити їм доступ до бізнесу”. Якщо в Афганістані, скажімо, п’ять мільйонів залежних людей, то понад 30% — жінки», — зауважила Отунбаєва.
Тим часом правозахисні групи та експерти закликали ООН забезпечити присутність афганських жінок за столом переговорів, назвавши згоду на проведення зустрічі без них «стиранням жінок».
«Жодна жінка не буде присутня під час переговорів у Досі між ООН і Талібаном. Без сумніву, стирання афганських жінок і дівчат є найгострішою проблемою, з якою стикається країна. Ігнорування цього та заспокоєння талібів, як вони того хочуть, підриває всю систему ООН… Таліби прямо заявили, що навіть згадка теми жінок призведе до їхнього виходу з переговорів», — наголосила афгано-канадська підприємиця Сара Вахеді.
Коментуючи слова Отунбаєвої, колишня голова Незалежної комісії з прав людини Афганістану (AIHRC) Шахарзад Акбар зазначила, що гори «не ненавидять жінок».
«Спеціальна представниця генсека ООН ображає гори. Гори не ненавидять жінок, не зачиняють їх вдома і не позбавляють дівчат освіти. Ви хочете дати “Талібану” більше часу? Чиїм коштом? Для дівчат, які пропустили понад 1000 днів школи, вже занадто пізно», — сказала вона.
«Довіра до цієї зустрічі буде підірвана, якщо на ній не буде належним чином розглядатися криза прав людини в Афганістані та не будуть долучені жінки-правозахисниці й інші зацікавлені сторони з афганського громадянського суспільства», — заявила генеральна секретарка Amnesty International Агнес Калламард.
- У лютому таліби повідомили ООН, що вони візьмуть участь лише за умови, що члени громадянського суспільства, включно з жінками, не братимуть участі в переговорах, а також якщо до них ставитимуться як до законної влади Афганістану. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш відхилив їхні вимоги, назвавши «неприйнятними умовами».
- Права жінок в Афганістані опинилися під загрозою після того, як владу в країні у серпні 2021 року знову захопило угруповання «Талібан». Таліби забороняють жінкам виходити з дому без супроводу чоловіка, займатися спортом, працювати і навіть одягатися за власним бажанням, зокрема, вимагають носити паранджу. «Талібан» заборонив жінкам здобувати освіту, а також співпрацювати з неурядовими організаціями та ООН. Це рішення призвело до того, що щонайменше п’ять міжнародних неурядових організацій, які займаються питаннями у галузях охорони здоров’я, освіти, у питаннях захисту дітей, забезпечення харчами в умовах різкого погіршення гуманітарної ситуації тощо, призупинили роботу в Афганістані.
- Міжнародна спільнота піддає критиці обмеження прав жінок в Афганістані й вимагає від талібів змінити свою політику. Зокрема, в ООН заявили, що жінки та дівчата в Афганістані зазнають серйозної дискримінації, яка може бути рівнозначна гендерному переслідуванню і характеризуватися як гендерний апартеїд.
- 18 червня жінки з Афганістану та Ірану запустили кампанію «Покладемо край гендерному апартеїду» (End Gender Apartheid), закликаючи визнати його злочином проти людяності.
Фото: Rahib Hamidov: Pexels
