Проєкт «Код пам’яті» медіа #ШОТАМ розповідає про сучасні способи вшанування загиблих українських захисників і захисниць. Його герої та героїні створюють книжки, громадські ініціативи й простори пам’яті, щоб зберегти історії близьких і продовжити їхню справу.
Публікуємо одну з таких історій.
View this post on Instagram
Коли Ярослав Бабійчук загинув на війні, його доньці було лише п’ять років. Дружина Світлана боялася, що з часом дитина втратить спогади про батька. Тому почала писати книжку — про їхню сім’ю, кохання, спільне життя і людину, якою був Ярослав.
До повномасштабної війни Ярослав Бабійчук працював реабілітологом — допомагав людям відновлюватися після травм і ставив на ноги поранених військових. Але у 2022 році вирішив сам стати на захист країни. За два роки служби бойовий медик евакуював майже 2000 поранених бійців.
«Він казав: “Як я буду дивитися в очі тобі, доньці й батькам, якщо вас захищає хтось інший?”» — згадує Світлана.
У квітні 2024 року Ярослав загинув під час евакуації поранених на Донеччині. Побратими згадують його як людину, яка не вагалася їхати туди, куди інші не наважувалися.
Після втрати чоловіка Світлана довго не могла впоратися з болем. Каже, що трохи легше ставало лише тоді, коли вона записувала спогади про їхнє життя. Згодом ці записи перетворилися на книжку «Я не боюся смерті, бо там на мене чекаєш ти».
У ній вона розповідає про знайомство з Ярославом, сімейне життя, спільні радощі й труднощі. Щоб відтворити його військовий шлях, Світлана також поспілкувалася з 18 побратимами чоловіка.
«Я хотіла, щоб донька знала, якою була наша сім’я, як ми любили одне одного, як танцювали на кухні», — говорить вона.
Для обкладинки Світлана обрала їхню весільну фотографію. Зараз вона працює над англомовним перекладом книжки, щоб видати її за кордоном. Усі авторські гонорари планує передавати підрозділу, у якому служив Ярослав.
Світлана сподівається, що її історія стане підтримкою для інших родин, які пережили втрату через війну.
«Я дуже хочу, щоб подвиг наших військових не був забутий», — каже вона.
Матеріал підготувало медіа #ШОТАМ у межах проєкту «Код пам’яті», присвяченого сучасним способам збереження пам’яті про загиблих українських захисників та захисниць.
