До початку книжкового фестивального сезону, який стартує 23–26 квітня, коли відбудеться п’ятий фестиваль «Книжкова країна» на території ВДНГ у Києві, DIVOCHE.MEDIA зібрало 22 українські та перекладні книжкові новинки.
Історична пам’ять, тілесність, сексуальність, наука та мистецтво у жіночій оптиці — головні теми підбірки.
Українські новинки
«Донбас як метафора», Катерина Яковленко, ist publishing
Книжка дослідниці візуальної культури, кураторки та шеф-редакторки сайту «Суспільне Культура» Катерини Яковленко. У ній письменниця досліджує регіон Донбасу крізь призму літератури, історії та мистецтва.
Це спроба реконструювати образ Донбасу, який не зводиться лише до його індустріалізації. Архівні матеріали, живі розмови, мистецька критика, а також художні рефлексії авторки змальовують цей образ об’ємно і щемко. Хоча доступ до культурних артефактів регіону утруднений через окупацію, книжка віднаходить Донбас — як метафору, місце сили, ландшафт і прецедент української історії та культури.
«Зубри», Катерина Зінов’єва, Yakaboo Publishing
Містичний трилер сценаристки та тележурналістки, лауреатки конкурсу художнього репортажу «Самовидець» Катерини Зінов’євої.
У віддалений карпатський котедж приїздять п’ятеро авторів-початківців. Кожен — зі своїми страхами, болями та амбіціями. Вони змагаються за прихильність куратора інтенсиву Валерія Вовчака і натрапляють на анонімний рукопис — пародію на них самих, карикатуру на їхні слабкості. За цим текстом хтось має померти. Тож вигадка переплітається з реальністю, і вони закручуються у справжній психологічний лабіринт.
«Адресатка померла», Євгенія Ярошинська, «Уроборос»
Євгенія Ярошинська — представниця українського феміністичного руху Буковини кінця XIX століття. Освітянка й фольклористка, яка під час свого вчителювання у буковинських селах уклала збірку «Народні пісні з-за Дністра».
Як і Ольга Кобилянська, вона писала свої перші твори німецькою. Але під впливом прогресивного україномовного середовища довкола журналу «Буковина» перейшла на українську.
«Адресатка померла» — збірка її новел, що вражають буковинським колоритом, психологічною глибиною та вишуканою стилістикою.
«Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століття», Катерина Диса, «Локальна історія»
Перевидання праці історикині та перекладачки Катерини Диси, дослідницьке зацікавлення якої — історія XVIII–XIX століть, зокрема відьомство, сексуальність, медицина та подорожі.
Авторка аналізує майже 200 судових справ, пов’язаних із відьомством, яке розглядає не лише як прояв забобонів. Дослідниця показує, як на переслідування відьом у цьому регіоні повпливали соціальні напруження та страхи, правові механізми та релігійні догми. І вписує цей феномен української історії у ширший — сумнозвісне «полювання на відьом» у ранньомодерній Європі XVI–XVIII століть.
«Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук’яненка», Віра Курико, The Ukrainians
Віра Курико — репортерка та документалістка, яка співпрацює з виданнями «Український тиждень», «Локальна історія», Reporters та The Ukrainians. «Вулиця причетних» — друге доповнене видання її книжки, що отримала премію «Літакцент року-2020» та увійшла до короткого списку «Книга року BBC».
Цей літературний репортаж досліджує життя «причетних». А саме — «звичайних людей», виплеканих радянською системою. Натомість система використала їх, щоби повторно засудити дисидента Левка Лук’яненка, коли він із першою дружиною мешкав у Чернігові.
Тож як «непричетним» житиметься після цих подій? На вулиці, названій його ім’ям?
«Змій (Лазарус #2)», Світлана Тараторіна, Vivat
«Змій» — продовження міського фентезі «Лазарус», що змальовує альтернативну історію Києва початку XX століття. Це світ, в якому поєднуються реальні історичні деталі й українська та європейська міфології.
Слідчий Олександр Тюрин отримав підвищення, і його життя — цілком незле. Але це триває недовго: він береться за розслідування політичного конфлікту, в якому вчувається рука нечисті.
Серед головних персонажів книжки — неординарна жінка, докторка Василина Айвс. Світлана привідкрила завісу щодо її арки в інтерв’ю.
«Колоніальність непристойного: сороміцьке в модерному дизайні сексуальности», Марія Маєрчик, «Видавництво»
Марія Маєрчик — етнологиня, культурна антропологиня та кандидатка історичних наук, яка досліджує сексуальність в українській культурі крізь призму квір-теорії та феміністичної оптики.
У цій книжці науковиця аналізує українську сороміцьку культуру у великому часовому зрізі — від давньоруського періоду до ХХ століття. Проте головний акцент книжки — на модерності. Періоді, який породив легалізовані форми сороміцького, як-то мат і порнографія.
Матеріал дослідження — сороміцький фольклор та народні практики інтимності.
«Анна Стен. Невідома історія першої української зірки Голлівуду», Наталія Васюра, Stretovych
Ґрунтовна біографія української зірки Голлівуду, киянки Анни Стен, яку свого часу прирівнювали до Марлен Дітріх та Грети Гарбо.
Анна Стен зробила собі акторську кар’єру у радянському союзі у 20-х роках ХХ століття, але вже у 30-х знімалась у Європі. У 1932 році починається її голлівудська кар’єра. Наталія Васюра розповідає, як Анні Стен вдалося зберегти свою українську ідентичність та прокласти собі нетиповий шлях до успіху. Її історія показує, що внесок українців у розвиток світового мистецтва є значним і вартим висвітлення.
«Час невдах, або в кримській столиці хмарно з проясненнями», Міла Смолярова, «Лабораторія»
Міла Смолярова дебютувала зі збіркою новел «Перед очима» (2022), яка потрапила до довгого списку Премії Львова — міста літератури ЮНЕСКО 2022–2023 року.
Перший роман авторки, «Час невдах», також побудовано на новелах, об’єднаних спільним сюжетом. Дію роману зосереджено у Криму. Це історія дорослішання і кохання, що викликає ностальгію за кримським літом.
«Будинок з півнями. Що замовчували в моїй родині», Вікторія Белім, #книголав
Вікторія Белім — українська письменниця, перекладачка і журналістка, учениця історика Тімоті Снайдера. Авторка виросла у США, володіє 18 мовами та пише для таких видань, як Financial Times та New York Times Magazine.
Ця книжка — автобіографічна. Авторка розповідає історію своєї родини, життя за кордоном та дослідження родинної спадщини на Полтавщині. Зокрема, є історія діда Никодима, який у 1930-х роках загинув у боротьбі за вільну Україну. А титульний будинок із півнями у книжці — ошатна будівля в серці Полтави, колишній осередок кдб.
Книжка була написана англійською у 2021 році, а у 2026 році для видання #книголав її переклала Ірина Вакарчук.
«Боги мого краю дуже люблять кров», Євгенія Кужавська, Vivat
«Боги мого краю дуже люблять кров» — роман Євгенії Кужавської, письменниці й авторки DIVOCHE.MEDIA, в якому dark academia зустрічається з київською історією 1917–1918 років.
У центрі сюжету — сімнадцятирічна Вероніка Черняхівська, реальна історична постать, яка опиняється в осерді містичних подій, убивств і розслідування, що швидко виходить далеко за межі шкільних стін.
У романі також з’являються інші історичні персонажі, зокрема Микола Зеров та Олександра Екстер, а тлом для цієї історії стають революція та Перші визвольні змагання.
«Залишена», Оксана Ковальчук, «Жорж»
Роман Оксани Ковальчук «Залишена» — густий, тривожний і багатошаровий трилер, у якому реальність весь час вислизає, а межа між людським і диким стає дедалі менш помітною. Це текст про Полісся — готичний, похмурий і водночас дуже чуттєвий.
У центрі сюжету — студентка Оля, яка підробляє перевезенням пасажирів на своїй старій машині. Під час однієї з поїздок вона знаходить у лісі тіло, і ця знахідка змінює все. Зупинившись неподалік Зони відчуження, Оля опиняється в замкненому, чужому й непривітному просторі, з якого не так легко вибратися — ані фізично, ані внутрішньо.
«Інструкція до тіла: ніжний метод», Хельґі Палко, «Хто це?»
«Зусилля може існувати без насильства», — так пояснює свою філософію тіла соціологиня, вчителька руху та йогиня Хельґі Палко.
Після власного досвіду анорексії авторка розробила те, що називає «ніжним методом». Це побудова добріших стосунків із власним тілом. Книжка описує, що відбувається з ним під дією стресу та природних циклів. Спираючись на наукові дослідження і власний досвід, вона пропонує дбайливі підходи до свого тіла — через рух, фізичну активність, відпочинок тощо.
Обкладинка книжки існує у двох кольорах: морквяному та волошковому.
Перекладні новинки
«Туве Янссон: творчість і любов», Туула Кар’ялайнен, «Атена»
Мистецтвознавиця, критикиня та історикиня Туула Кар’ялайнен пропонує вичерпний погляд на життя і творчість однієї з найвідоміших дитячих письменниць ХХ століття.
У фокусі книжки — біографія і творчий шлях Туве Янссон. Зокрема авторка розповідає історію стосунків письменниці з її партнеркою Тууліккі Пієтілею, з якою вона прожила половину життя.
Це життя було тихим і усамітненим, але сповненим гідності. Тож книжка вичерпно демонструє, як Туве Янссон завдяки своєму творчому генію та особистим виборам змінювала свій час.
«Повільні дні, швидка компанія», Ів Бабіц, «Грушка»
Ів Бабіц — американська письменниця і художниця, представниця культурного середовища Лос-Анджелесу 1970-х років.
Її творчість часто порівнюють із Джоан Дідіон, адже це — дотепна і чуттєва проза. Ця збірка оповідань змальовує життя, що здається одним нескінченним вихідним днем. А саме — залаштунки Голлівуду, бурхливі романи з чоловіками й сонячні пейзажі Лос-Анджелесу під живим і сатиричним поглядом авторки.
«Видіння, від яких Кассандра прифігіла», Ґвен Е. Кірбі, «Грушка»
«Щось середнє між Марґарет Етвуд та “Баффі”» — так описує цю збірку оповідань анотація на Goodreads.
У ній міфологійні сюжети поєднані з сучасною феміністичною оптикою. Авторка переосмислює історії жіночого пригнічення у дотепній і грайливій стилістиці. Тут відьми, «діви у біді» та інші класичні персонажки дають відсіч своїм кривдникам. Вони голосні, неординарні й мають чудове почуття гумору.
«Ціна солі», Патриція Гайсміт, Nebo
Цей роман ліг в основу фільму «Керол» (2015) із Кейт Бланшетт та Руні Марою у головних ролях.
«Ціна солі» розповідає історію кохання між молодою декораторкою Терез і старшою жінкою, елегантною та стриманою Керол. Роман був написаний у 1952 році та став визначним серед лесбійських любовних романів у м’яких обкладинках (lesbian pulp fiction). В них стосунки між жінками часто фетишизувались і не мали хепіенду. «Ціна солі» зруйнувала цей стереотип і показала: лесбійська література може бути якісною та масовою водночас.
«Назвемо її Барбі», Рене Розен, #книголав
Це історія ляльки, що мала лише 29 сантиметрів зросту, але змінила світ. Авторка розповідає, як команда Mattel створила у 1959 році Барбі — не просто іграшку, а справжній феміністичний маніфест. Не просто модель конвенційно привабливої жінки, а образ різних професій — від лікарки до космонавтки.
«Ти можеш бути, ким хочеш» — таким залишається меседж ляльки Барбі. Тож авторка змальовує, які перемоги й виклики трапились на шляху цієї іграшкової попкультурної ікони.
«Дівчина з крамнички», Саяка Мурата, Vivat
Цей міжнародний бестселер порушує тему жіночої інакшості в Японії.
Головна героїня Кейко незручна для свого оточення, бо не відповідає конформістським гендерним стереотипам. Їй 36 років, вона незаміжня і щаслива на своїй спокійній роботі у крамниці. Інші не розуміють її вибору й нав’язують їй думку про обов’язкове заміжжя.
Та чи піддасться Кейко цим очікуванням, коли на її горизонті з’явиться цікавий чоловік?
«Письмена на тілі», Джанет Вінтерсон, «Ще одну сторінку»
Тіло як палімпсест жаги й болю, життя і смерті, в якому закодовано більше, ніж проступає назовні. Таким оповідач бачить тіло своєї коханки, рудоволосої Луїзи й у своїй сповіді рефлексує над їхніми стосунками, де переплелися пристрасть, одержимість, розлука і крихкість життя.
Оповідач оголює свою душу, але не знімає своєї маски. Тож ми не знаємо — це чоловік чи жінка.
«Вірджинія Вулф», Александра Гарріс, «Атена»
«Я стану або нещасною, або щасливою; балакучим сентиментальним створінням — або ж авторкою, що писатиме такою англійською, що одного дня буде пропалювати сторінки».
Так Вірджинія Вулф описує себе, молоду письменницю, на роздоріжжі між зашкарублістю вікторіанської культури й експериментальним духом модернізму.
Літературна критикиня та культурна історикиня Александра Гарріс досліджує життя і творчість письменниці у контексті цих епохальних змін. І показує, як їй вдалося стати головним жіночим обличчям модернізму ХХ століття. Тож читач порине у світ гострих філософських есеїв, богемного життя гуртка «Блумсбері» та творчої уяви Вулф, яка не перестає захоплювати й надихати.
«Фемінізм у дикій природі», Амбіка Камат, Меліна Пакер, «Атена»
Патріархальне пригноблення жінок часто пояснюють біологічними чинниками. «За природою» чоловік сильний і домінантний, а жінка — слабка й покірна. Ці ідеї стали «простими істинами», що нібито підтверджені наукою. Але чи так це?
Дослідження Камат і Пакер на перетині еволюційної біології та феміністичних студій деконструює ці «істини». І показує: мізогінні наукові догми виросли на ґрунті мізогінних ідеологій.
Тож авторки пропонують погляд на еволюційну біологію, вільний від патріархальних упереджень.
