Міністерство оборони України не підтримало законопроєкт про запровадження реєстрованих партнерств, мета якого — допомогти парам (як одностатевим, так і різностатевим) визначити взаємні права та обов’язки, питання володіння майном, спадку, соціального захисту тощо у разі неможливості укласти шлюб.
Пропозиції Міноборони до проєкту закону були опубліковані на сайті уряду за підписом міністра оборони України Олексія Резнікова.
На думку Резнікова, положення законопроєкту, що надають право відділам державної реєстрації актів цивільного стану здійснювати таку реєстрацію без особистої присутності військового, який подав відповідну заяву (що вважається підтвердженням факту надання ним згоди), проте через виконання своїх обов’язків не зміг прибути до ДРАЦС, «мають дещо дискримінаційні ознаки щодо реєстрації шлюбу інших військовослужбовців у мирний і воєнний час».
Водночас 7 березня 2022 року Кабмін ухвалив постанову щодо державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану, згідно з якою ДРАЦС може реєструвати шлюб без особистої присутності нареченого чи нареченої, якщо він чи вона є військовим/ою.
Окрім цього, глава Міноборони зробив висновок, що нібито законопроєкт прирівнює реєстроване партнерство до шлюбу (хоча у першій статті проєкту закону вказано, що «реєстроване партнерство не є шлюбом та не є перешкодою для укладення шлюбу між реєстрованими партнерами за умови дотримання інших вимог, встановленим законодавством України»), тож порушує Конституцію України, згідно з якою шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Також Резніков розкритикував надання командирам (керівникам) військовослужбовців права складати та засвідчувати акт реєстрації реєстрованого партнерства, якщо один чи обоє реєстрованих партнерів є військовими, а також скріплювати такий акт гербовою печаткою відповідного військового формування.
«Запропоновані норми статті 14 законопроєкту не відносяться до загальних обов’язків командирів (начальників), передбачених розділом 2 Закону України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України. Крім того законопроєкт не містить положень щодо надання права іншим посадовим особам (командирам, начальникам) здійснювати повноваження, передбачені статтею 14 проєкту Закону, зокрема з числа поліцейських, працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій України та працівників інших державних органів», — вказано в пропозиціях Міноборони.
Окремо в міністерстві зазначили, що не мають даних щодо вказаної в пояснювальній записці до законопроєкту інформації про те, що тисячі військовослужбовців не можуть офіційно оформити свої стосунки з одностатевими партнерами чи партнерками.
Наостанок Резніков зауважив, що запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства та усунення дискримінаційних положень, які можуть порушувати майнові та немайнові права партнерів, що не перебувають у шлюбі, передбачено як Національною стратегією у галузі прав людини, так і Планом пріоритетних дій уряду на 2023 рік.
- Законопроєкт про партнерства мали ухвалити до 2017 року, згідно з Національною стратегією у сфері прав людини на період до 2020 року (була затверджена президентом 25 серпня 2015 року) та Планом дій з її реалізації (затверджений урядом 23 листопада 2015 року). Але він навіть не був розроблений. Зобов’язання перенесли до нової Національної стратегії у сфері прав людини на 2021–2023 роки (затверджена 24 березня 2021 року) та Плану дій з її реалізації (затверджений Кабміном 23 червня 2021 року).
- У липні 2022 року петиція про легалізацію одностатевих шлюбів на сайті президента України набрала понад 25 тисяч підписів. Володимир Зеленський відповів на петицію, запевнивши, що уряд працює над варіантами рішень щодо легалізації в Україні зареєстрованого громадянського партнерства, але поки триває війна, внести зміни до Конституції неможливо.
- 13 березня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств», мета якого — створити в Україні інститут реєстрованих партнерств, що буде доступний як для одностатевих, так і для різностатевих пар.
- Раніше Православна церква України також виступила проти законопроєкту, який назвала «категорично неприйнятним», і закликала зняти його з розгляду.
Фото: пресслужба Міністерства оборони України
