Поліцейські підрозділу «Білі янголи» евакуювали з Бахмуту семирічну дівчинку Ганну з мамою та дідусем.
У відділі комунікації поліції Донецької області розповіли, що родина дівчинки близько шести місяців мешкала в підвалі бахмутської багатоповерхівки. Весь цей час правоохоронці переконували родину виїхати, але мати дівчинки не погоджувалась. Жінку та її батька умови проживання влаштовували і вони не хотіли покидати рідне місто.
Водночас дитина пів року не бачила світла, не гуляла на подвір’ї та не гралася з однолітками. Підвал перетворився для Ганни на дім та вулицю одночасно.
Поліцейські почали опікуватись долею дівчинки та взяли шефство над її сім’єю, підрозділ «Білі Янголи» приїжджали до неї з подарунками: розмальовками, олівцями, іграшками, одягом та солодощами. Згодом правоохоронці знайшли для родини тимчасову безоплатну квартиру у Покровському районі.
«Ганна дуже світла, чуйна, добра та балакуча дівчинка. За п’ять хвилин вона може розповісти тобі про все на світі. Ганнуся нас завжди надихала та заряджала позитивом, навіть у такі складні часи. Тому ми не могли залишитись осторонь її долі і зробили все можливе, аби дівчинка жила у безпеці», — розповів поліцейський екіпажу «Білий Янгол» Павло Дяченко.
Напередодні евакуації мати з донькою виїхали з підвалу, проте за декілька годин пошуків поліцейські знайшли їх у місцевому «пункті незламності». Після тривалої розмови їм вдалося переконати жінку виїхати з міста. Правоохоронці допомогли родині зібрати речі, підігнали броньоване авто, завантажили всіх до машини та привезли до нового житла. Дорогою дівчинку відволікав чотирилапий помічник поліцейських — такса Рем.
«Сьогодні такий день чудовий, сонячний і навіть не було “бабахів”. Це, мабуть, Боженька допоміг та мої поліцейські “янголи”. Тепер у нас все будете добре, і я, нарешті, здійсню свої мрію — піду на танці», — сказала дівчинка після переїзду.
Наразі родина перебуває у безпеці у своєму тимчасовому помешканні. Тут вони зможуть прийти до тями та перепочити. Надалі сім’я вирішуватиме, куди їхати далі, а поліцейські відстежуватимуть їхню подальшу долю.
- Раніше американський журнал The New Yorker в рамках проєкту The New Yorker Documentary виклав документальний короткометражний фільм «Я не хотіла робити фільм про війну» (I Did Not Want To Make A War Film) української режисерки Надії Парфан.
- Документальний фільм «Будинок зі скалок» (A House Made of Splinters) потрапив у номінацію «Найкращий документальний фільм» премії «Оскар». У центрі сюжету — пронизлива історія трьох дітей, яких тимчасово відлучили від батьків. Очікуючи на вирішення своєї долі, Єва, Саша та Коля знаходять дружбу та проблиски надії в старих стінах Лисичанського дитячого будинку поблизу лінії фронту на сході України. А група вольових соціальних працівників створює для дітей такий необхідний безпечний простір і дарує моменти радості та спокою.
