У Києві на станції метро «Золоті ворота» відкрили виставку «Вишиті болем», яка триватиме до 2 лютого 2023 року. Історії зі збірних образів людей, котрі пережили сексуальне насильство під час війни, вишито на рушниках та перекладено на нетравматичну й доступну всім мову орнаменту.
Кожна історія, що вишита на рушнику, вигадана, але заснована на досвіді реальних людей, які зазнали сексуального насильства від російських військових, і зараз перебувають на шляху зцілення. Прочитати ці історії можна на сайті vyshyti-bolem.in.ua.
«Людям, котрі пережили сексуальне насильство, безперечно важко про це говорити. Та ще важче — залишатись із такими спогадами сам на сам. Одна з цілей проєкту полягає у тому, щоб показати постраждалим, що вони не самі — поруч дуже багато тих, хто готовий простягнути руку допомоги і разом пройти шлях зцілення», — зазначила психологиня платформи SafeWomenHub Інна Михальова.
Проєкт «Вишиті болем» є ініціативою інформаційної платформи «Далі Є», яка створена консалтинговою агенцією One Health в межах українсько-швейцарського проєкту «Психічне здоров’я для України» з метою допомогти людям, котрі пережили сексуальне насильство на війні, знайти всю необхідну інформацію у одному місці про те, як та де можна отримати медичну, психологічну та юридичну допомогу.
«Вишиті рушники завжди мали сакральне значення для нашого народу. Кожен стібок, хрестик, символ несе повідомлення. Вони є частиною нашого коду, частиною народної пам’яті, де колись буде й ця війна. Про сексуальне насильство під час війни говорити складно і боляче. Та дуже важливо підтримати тих, хто поки сам не готовий говорити про пережите. Ми хочемо допомогти їм заговорити, звернутися по допомогу й у такий спосіб розділити свій біль», — розповіла керівна партнерка агенції One Health Наталя Ольберт-Сінько.
Висловити свою підтримку постраждалим від сексуального насильства під час війни можна на сайті проєкту, а також у соціальних мережах, скориставшись спеціальною маскою в Instagram.
Станом на січень 2023 року прокуратура України зафіксувала 155 випадків сексуального насильства, скоєного російськими військовими над українцями. За даними Української Гельсінської спілки, їх може бути в понад 100 разів більше. Точна цифра невідома, тому що потерпілі мовчать. Людям важко знайти в собі сили говорити про такий травматичний досвід.
Мистецький проєкт «Вишиті болем» створили у межах проєкту «Жіноче лідерство: на шляху відновлення України», що фінансується завдяки допомозі Великої Британії від Уряду Великої Британії та впроваджується організацією «Пакт» й консалтинговою агенцією One Health.
- В Україні тема сексуального насильства залишається табуйованою у суспільстві. Лише незначна кількість постраждалих від насильства готова та має змогу озвучити проблему. DIVOCHE.MEDIA разом із адвокаткою та очільницею ГО «Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”» Христиною Кіт розповіли, що можна та потрібно зробити, якщо ви зазнали домагань та сексуального насильства зараз або у минулому та вирішили про це розповісти.
- Повномасштабне вторгнення росії в Україну принесло дуже багато насильства. Російське військове керівництво під час окупації українських територій віддає накази ґвалтувати українців або пропонує солдатам «піти розслабитися», використовуючи сексуальні злочини як зброю війни. Численні докази чіткої моделі поведінки російських військових на захоплених землях виявили українські та міжнародні слідчі, хоча кремлівські чиновники неодноразово заперечували звинувачення в порушеннях прав.
- Раніше українські експертки з гендерних питань — юристка, письменниця та правозахисниця Лариса Денисенко, головна редакторка DIVOCHE.MEDIA Оксана Павленко та головна редакторка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська — склали порадник для медіа, як писати про сексуальне насильство під час війни. Згодом міжнародна правозахисна організація Human Rights First, що займається захистом прав біженців, переклала рекомендації англійською мовою.
Фото: Олег Герасименко