Гендерний розрив серед головних редакторів наукових журналів більший, ніж вважалося раніше, а деякі редактори публікують багато власних статей у журналах, які вони редагують.
Про це свідчать дані першого дослідження за останні 50 років, в якому науковці проаналізували гендерні та публікаційні звички понад 80 тисяч редакторів 1100 журналів компанії Elsevier у 15 дисциплінах. Ці результати були опубліковані 16 січня в журналі Nature Human Behavior.
«Хоча ми очікували, що жінки будуть недостатньо представлені, ми, звичайно, не очікували, що відсоток жінок у редакційних колегіях буде таким низьким — лише 14% редакторок і 8% головних редакторок», — розповідає співавтор аналізу, спеціаліст із обробки та дослідження даних Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі Бедур Аль-Шеблі.
За словами його колеги, фахівця з інформаційних систем з Нью-Йоркського університету Абу-Дабі Талала Рахвана, команда виявила чіткі докази системної та постійної гендерної нерівності в редколегіях у всіх дослідницьких дисциплінах, крім соціології.
Хоча тривалість кар’єри та відтік жінок із наукових кіл пояснюють розрив між редакторами та редакторками, це не може бути причиною для величезної різниці між кількістю головних редакторів та головних редакторок.
«Це свідчить про те, що можуть впливати інші фактори, наприклад упередженість», — пояснює Рахван.
Загалом жінки становлять 26% від усіх наукових авторів. Дослідники зауважують, що протягом останніх 40 років розрив між часткою жінок у науці та часткою жінок-редакторів залишався в основному стабільним.
Ще однією темою дослідження був рівень самовидання — публікації редакторами та редакторками власних досліджень у журналах, де які вони редагують.
Результати показали, що чверть усіх редакторів займаються самовиданням принаймні 10% своїх робіт у журналах, де вони працюють. Приблизно 12% редакторів публікують принаймні одну п’яту, а 6% — третину своїх статей. Невелика кількість людей опублікували до двох третин своїх статей.
Суттєвої різниці у самовиданні між жінками та чоловіками дослідники не виявили, проте серед чоловіків вищий показник початку таких публікацій після призначення редактором.
На думку головної редакторки журналу Learned Publishing (публікує дослідження та звіти про масштабні ініціативи та розробки з усього світу) Лаури Дормер, те, що редактори часто публікують свої статті у журналах, які редагують, особливо в нішевих галузях, не є дивиною чи проблемою.
«Як правило, дослідники прагнуть опублікувати статті в журналі, який має найбільший вплив — з погляду фактичного імпакт-фактора журналу та з погляду охоплення своїх колег. Однак для журналів важливо мати етичні процедури, які виключають залучення редакторів до виконання їхньої роботи на будь-якому етапі процесу подання, і це має бути більш прозорим», — заявила вона.
Гендерний розрив серед редакторів є більш складною проблемою, але багато видавців приділяють значну увагу її вирішенню, запевнила Дормер. Головна редакторка припускає, що журнали мають залучати більше дослідників на початку кар’єри до членів правління: «Це буде корисно для їхнього власного кар’єрного розвитку, а також для журналу з погляду розширення сфери його діяльності».
Зі свого боку соціологиня з Університету Санта-Клари в Каліфорнії Моллі Кінг пропонує обирати кандидатів на редакторські посади шляхом жеребкування серед групи претендентів, які відповідають встановленим критеріям. На її думку, це допомогло б покращити різноманітність, «зменшивши наголос на попередньому рівні продуктивності, співпраці, а також приголомшливих і добре цитованих публікаціях». Усі ці критерії стають дедалі важливішими, але, як правило, працюють проти жінок у наукових колах.
На дослідження також відреагували в Elsevier, запевнивши, що вдаються до «багатьох дій, спрямованих на усунення несправедливості, і покращили різноманітність серед авторів, рецензентів і редакторів».
«Ми визнаємо, що попереду ще багато роботи, і прагнемо бути прозорими щодо нашого прогресу», — додали у компанії.
- Elsevier є провідним науково-технічним видавцем у світі, випускає понад 2000 наукових журналів і надає доступ до мільйонів наукових статей на своєму електронному інтернет-порталі ScienceDirect. Elsevier випускає. зокрема, наукові журнали The Lancet із медицини, Cell із біології, підручник з анатомії «Анатомія Грей».
- У листопаді 2022 року Європарламент схвалив директиву про гендерну рівність на найвищих посадах компаній під умовною назвою «Жінки у правлінні». Згідно з документом, до кінця червня 2026 року принаймні 40% посад невиконавчих директорів або 33% усіх посад директорів мають обіймати жінки, які наразі у меншості.
- Раніше українська науковиця Світлана Краковська стала однією з найвпливовіших вчених 2022 року за версією одного з найавторитетніших наукових видань світу, журналу Nature.
Фото: Elsevier
