Українська науковиця Світлана Краковська потрапила до переліку 10 найвпливовіших вчених 2022 року за версією одного з найавторитетніших наукових видань світу, журналу Nature.
«Разом зі своїми колегами ці люди допомогли зробити дивовижні відкриття та привернули увагу до важливих проблем. Вибірку склали редактори Nature, щоб висвітлити ключові події в науці через переконливі історії тих, хто до них причетний», — наголосили в редакції журналу.
Історія української вченої-кліматологині Світлани Краковської називається «Голос за Україну».
«Вранці у четвер, 24 лютого, Світлана Краковська чула ракети, що падають у сусідніх районах Києва, коли сиділа у своїй квартирі під час відеоконференції з представниками 93 країн. Делегати засідання Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату (IPCC) завершували роботу над довгоочікуваною доповіддю про наслідки потепління у світі. Голова української делегації Краковська не знала, що робити. Чи варто їй використати зустріч, щоб протестувати проти російського вторгнення, яке відбувається навколо неї?» — так починається її історія в журналі Nature.
Вибухи у Києві змусили Краковську відмовитися від більшої частини засідання IPCC, але після трьох днів роздумів «досить сором’язлива» вчена таки вирішила виступити на заключному пленарному засіданні.
«Ця зміна клімату, спричинена діяльністю людини, і війна проти України мають прямий зв’язок і однакові корені: це викопне паливо та залежність людства від нього. Легкість отримання енергії від спалювання вугілля, нафти та газу змінила баланс сил у світі людей», — сказала вона делегатам.
Реакція експертів IPCC приголомшила її та довела до сліз — делегація за делегацією висловлювали солідарність з Україною, а представник росії Олег Анісімов попросив вибачення за напад. Після цього їй почали телефонувати та надсилати повідомлення з пропозиціями переїхати за кордон, де їй пропонували житло та посади. Проте Краковська зі своєю родиною — батьком, чоловіком та чотирма дітьми — залишилися в Києві. Частково причиною була важка хвороба батька, у квітні він помер.
Але тепер українську вчену почали запрошувати виступати на великих заходах у всьому світі, зокрема на асамблеї Європейського геонаукового союзу у Відні, щорічній зустрічі Всесвітнього економічного форуму в Давосі, на віртуальній нараді щодо відбудови української науки на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, а також на кліматичній конференції COP27 у Шарм-Ель-Шейху. Краковська стала не лише борчинею зі зміною клімату, а й за Україну, вторгнення росії вона назвала «війною за викопне паливо».
- Світлана Краковська народилася в Києві в 1969 році, вивчала метеорологію в тодішньому Ленінграді (Санкт-Петербург) і стала фізиком, що досліджує хмари. Працювала над експериментом із висіву хмар для посилення опадів в українських степах. У 2000-х вона відкрила початкову сферу моделювання регіонального клімату та стала першим українським вченим, який застосував її у своїй країні. Також була учасницею Другої української антарктичної експедиції.
- Наразі Краковська завідує лабораторією прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та є кандидаткою фізико-математичних наук, старшою науковою співробітницею НАН України. Вона продовжує працювати над прогнозами зміни клімату для України. Гонорари, які отримує від міжнародної роботи та виступів, витрачає на закупівлю генераторів електроенергії для інших українців.
- Раніше українські журналісти отримали колективну Пулітцерівську премію 2022 року, а всі жінки України отримали премію імені Джона Маккейна за лідерство у державній службі.
- Одразу чотири українки отримали нагороду The Hillary Rodham Clinton Awards, яку щороку вручає Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки у номінації «П’ять взірцевих жінок-лідерок». Одна з них — українська правозахисниця Олександра Матвійчук — увійшла до переліку 25 найвпливовіших жінок світу за версією Financial Times.
Фото: Facebook Світлани Краковської
